Політика

«Жыве Беларусь», та чи «заживет Россия»?

Уже 2 місяці після фальсифікації результатів виборів білоруський народ протестує. Очолює спротив опозиція, про яку ще буквально пів року тому не знав ніхто. Питання, чи зможе встояти Лукашенко, залишається як ніколи актуальним. Таємна інавгурація, побиття мітингувальників – схоже, білоруський псевдопрезидент готовий на все, щоб втримати владу. Однак поряд з цим виникає ще одне запитання: а що в сусідній Росії? Наскільки можливе повторення білоруського сценарію? Яка ймовірність повалення режиму Путіна? Хто міг би очолити «російський Майдан»?
Олена Огоновська
Дочекатись виборів?


Тихановська стала кандидатом вимушено, адже через постійні утиски опозиції з боку Лукашенка інших варіантів не лишалося. Зовсім нещодавно вона була невідомою широкому загалу, просто дружина опозиціонера, без політичного досвіду. Чи може відбутися щось подібне в Росії?

Наведу показовий приклад з місцевих виборів в Росії. У Костромській області на місцевих виборах перемогла звичайна прибиральниця Марина Удгодська, яка була технічною кандидаткою тодішнього керівника адміністрації поселення. Люди голосували просто проти колишнього керівника. Можливо, колись така ситуація екстраполюється на всю Росію, і якась умовна людина «аби не Путін» спричинить революцію.

Але російські політологи в більшості випадків сходяться на думці, що поки білоруський сценарій не зовсім реальний в Росії. Путін – не Лукашенко, Росія – не Білорусь, та й російські силовики значно сильніші.

Таку думку висловив професор Школи публічної політики Чиказького університету Костянтин Сонін в інтерв'ю незалежному російському виданню «ZNAK»:
«Президент Путин находится совсем в другом положении. Но нет сомнений, что его поддержка в разы выше, чем у Лукашенко. Есть целые социальные группы, среди которых поддержка Путина велика.. Соответственно, угрозы массовых выступлений, в которых участвуют все слои общества, в России в настоящее время нет».

Костянтин Сонін
професор Школи публічної політики Чиказького університету
Політолог Гліб Павловський в інтерв'ю «Эхо Москвы» висловив думку, що навіть якщо зміни в Росії відбудуться, то лише після виборів: 2021 року - до Державної Думи, або вже після виборів Президента в 2024 році (нагадаю, що Путін, «обнуливши» свої терміни, зможе знову балотуватись).

Однак, до цього часу ще далеко. І Путін цілком може врахувати помилки білоруського колеги, аби не допустити подібного в своїй «імперії». Російський політтехнолог Євгеній Мінченко у цьому переконаний:
«Очевидно, что чрезмерное жесткое ограничение политической конкуренции делает систему негибкой. Проведение выборов в таком стиле, что у значительной части избирателей остается ощущение, что их обманули, — тоже нехорошо».

Євгеній Мінченко
російський політтехнолог
Хабаровське диво


Поки повстав лише Далекий Схід Росії, а саме – Хабаровський край. Протести там тривають вже майже 3 місяці. А все через так званого «народного губернатора» Сергія Фургала, якого кинули за грати через підозру у вбивствах 15-річної давності.

Фургал не збирався ставати губернатором, і був радше технічним кандидатом від Ліберально-демократичної партії Росії (очолює Жириновський). Однак, він зумів перемогти провладного кандидата від «Єдиної Росії». Згодом ЛДПР перемогла «Єдину Росію» на виборах в Законодавчі збори та муніципальні ради краю. Рейтинг Фургала зростав, як і негативне ставлення мешканців до центральної влади. І хоч Фургал демонстративно виявляв лояльність до Кремля, його розглядали як загрозу режиму. Наприкінці 2019 року колишнього бізнес-партнера Фургала Миколу Містрюкова затримали за підозрою у вбивствах. Містрюков дав свідчення проти Фургала. Нібито той організував два вбивства і один замах, які стались у 2004-2005 роках. Російські видання, такі як «Медуза», пишуть, що звинувачення можуть бути реальними, адже сфери, у яких працював Фургал, дуже криміналізовані.
Однак, жителі Хабаровського краю вийшли на протести, адже їм здається дуже дивним, що з таким «темним» минулим Фургал тричі успішно проходив у Держдуму, обіймав низку високих державних посад. А затримали його саме після перемоги в Хабаровському краю та наростання негативних настроїв до центральної влади. Тому мешканці краю вважають, що мотив затримання – суто політичний.

Протести на захист Фургала в межах Хабаровська мають більш ніж масштабний вигляд. Окрім поодиноких пікетів, протестувальники зібрались на кілька великих мітингів. Наймасштабніший зібрав 20 тисяч людей. Для порівняння: населення самого Хабаровська – приблизно пів мільйона людей.

Крім підтримки Фургала, дехто з учасників протестів також висловлює недовіру центральній владі і навіть вимагає відставки президента Володимира Путіна. До чого призведуть такі настрої на Далекому Сході, прогнозувати досить важко.
Хроніки російської опозиції

Якщо ж диво все таки станеться і Росію охоплять масові протести, виникає питання, хто ж їх може очолити і загалом, які перспективи в російської опозиції.
«Новічок» для Навального

Головним російським опозиціонером був і залишається керівник «Фонду боротьби з корупцією» Олексій Навальний, він відомий завдяки своїм розслідуванням стосовно корупції в Росії. Враховуючи останні події, можна підозрювати, що Кремль готовий боротись будь-якими методами з тими, хто проти.

Навального отруїли «Новічком» – нервовим реагентом російського походження. Опозиціонеру стало зле в літаку. І якби не вольове рішення пілота посадити літак, Навального могло б вже не бути в живих. Він і досі перебуває на лікуванні в Німеччині.
Видання «Business Insider», посилаючись на власні джерела в НАТО, пише: «Путін знову спробує вбити Навального», якщо той повернеться до Росії. А опозиціонер вже заявив, як тільки йому стане ліпше, він приїде на батьківщину. Якщо Навальний продовжить розслідувати корупцію «друзів» Путіна, останнього не зупинить ніщо – ні санкції, ні публічний осуд. Опозиціонера знову спробують вбити. І хто знає, чи пощастить йому вдруге. Тому говорити про те, чи зможе Навальний за потреби очолити протести в Росії, дуже важко.

Стосовно України Навальний каже, що стосунки держав нормалізуються, коли Росія почне виконувати Мінські домовленості. Він підкреслював, що Путін здійснив кримінальний злочин, коли отримав в обличчі України державу-ворога. Стосовно Криму, то тут його риторика не така однозначна. З одного боку, він не визнавав «кримський референдум», але й не називав півострів українським.
Опозиційне «Яблоко»

«Яблоко» – це партія центристського і лівоцентристського напрямку, яка опинилась в жорсткій опозиції до влади після обрання президентом Путіна. Вона представлена в Держдумі та кількох інших владних структурах. «Яблоко» виступає за європейський шлях розвитку Росії, безвіз з країнами ЄС, входження Росії в європейську спільноту без членства в ЄС. Крім того, партія підтримує впровадження демократичних прав та свобод. Її члени засуджують війну на Донбасі, вони проти політики Путіна щодо України, Крим вони вважають українським.
Ілля Яшин

Вихованець і один з лідерів «Молодёжного Яблока» Ілля Яшин – один з найбільш відомих опозиціонерів після Навального. Нині він голова політради «Солідарності». Він один з тих, кому відмовили в реєстрації на вибори в Московську міську думу в 2019 р.. Хоча соціологічні опитування показували, що він був фаворитом на своєму окрузі. За період підготовки до тих виборів він був заарештований 5 разів. Яшин підтримує демократичні цінності, відстоює захист прав людини. Головна мета «Солідарності», яку представляє Яшин, – депутінізація, тобто відставка Путіна.
Нині Яшин – голова муніципалітету Красносельського району Москви. Він продовжує достатньо активну опозиційну діяльність, зокрема, як блогер. На своєму Ютуб-каналі він регулярно публікує відео, у яких викриває «проколи» російської влади, критикує центральну владу. Також продовжує свою публіцистичну діяльність, зокрема, пише для відомого американського видання The New York Times.

Крім того, Яшин у Києві презентував доповідь «Путін.Війна» за матеріалами, зібраними Борисом Немцовим. Доповідь доводить факти вторгнення військ РФ в Україну. Вона описує всі аспекти російського вторгнення в Україну та пояснює, навіщо Путіну потрібна війна в Україні. Однак, під час презентації доповіді у Києві Яшин неоднозначно висловився про Крим. Він пропонує, щоб Україна й Росія контролювали його разом. Ця доповідь також була представлена і в Європарламенті. Офіційної реакції від Кремля на неї не було.
Лібертаріанець Свєтов

Михайло Свєтов – досить неоднозначна людина. Він політик, блогер, ідеолог лібертаріанства в Росії та голова суспільно-політичного руху «Громадянське суспільство». Підтримує ідеї федералізму, вільного ринку, люстрації, боротьби з корупцією, виступає за легалізацію наркотиків, абортів та зброї. Водночас він відділяє політичну сферу від культурної. Відстоює ідеали «традиційних» сімей та поділ гендерних ролей у сім'ї.

Свєтов був внесений в базу «Миротворець» за поїздку до Криму після окупації. Ставлення до України досить неоднозначне і його важко прослідкувати, адже, окрім кількох твітів, політик на цю тему майже не висловлювався.
Туманне майбутнє

Тож, поки що протестне майбутнє Росії має більш ніж туманний вигляд. Чи зможе хтось з нинішніх опозиціонерів за потреби очолити рух спротиву, покаже час. Можливо, у Росії, як і в Білорусі, з'являться абсолютно нові обличчя в політиці.
Позиції редакції Дайджесту СД Платформи можуть не завжди співпадати з думками авторів
13.10.2020
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів