Хто і як лікуватиме українців: медицина в програмах політичних партій

Для цього спробуємо структурувати офіційні програми потенційних лідерів за ключовими сферами, що допоможе спрогнозувати майбутні напрямки й пріоритети їхньої діяльності після місцевих виборів. Почнемо зі сфери медицини.

ВО «БАТЬКІВЩИНА»

- обов'язкове медичне страхування за рахунок роботодавців, при цьому податкове навантаження на них буде зменшено удвічі;
- мета – забезпечити кожного громадянина безкоштовними медичними послугами і медикаментами, підвищити зарплатню медиків до європейського рівня;
- у селах буде забезпечено повноцінну роботу фельдшерсько-акушерського пункту (ФАПу) шляхом залучення довгострокового кредитування строком не менше ніж на 20 років і за кредитною ставкою не більше ніж 3% річних.

ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ.

- продовження реалізації медичної реформи, ініційованої У. Супрун;
- подальша децентралізація в системі управління охорони здоров'я;
- автономізація медичних закладів;
- спрощення започаткування і ведення медичної практики.

СЛУГА НАРОДУ.

- продовження реалізації медичної реформи, але з виправленням помилок;
- поступовий перехід на нову модель фінансування, збільшення фінансування галузі з 3 до 6% ВВП з 2021 року;
- недопущення закриття лікарень і втрати кадрів, новий підхід до тарифування медичних послуг;
- проголошується також намір покращити матеріально-технічне забезпечення лікарень.

ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ.

- перехід до страхової медицини шляхом зменшення податкового навантаження на роботодавців;
- постулюється відновлення доступності медицини за принципом «від села до столиці» та забезпечення невідкладності медичної допомоги.

ЗА МАЙБУТНЄ.

- відсутність прописаної стратегії на сайті партії;
- стверджується про провал другого етапу медичної реформи.
- серед поданих у ЗМІ заяв можна також виокремити повернення ФАПів у селах, регіональні надбавки для інфекціоністів, медиків швидкої допомоги, співробітників туберкульозних і психіатричних диспансерів. Відновлення консультацій вузьких спеціалістів.
- необхідність приходу медиків в органи місцевої влади.

Із п'яти політичних сил із потенційно найвищими рейтингами на місцевих виборах декілька - «За майбутнє», ОПЗЖ і «Батьківщина» - доволі відкрито критикують медичну реформу. При цьому перша зі згаданих політичних сил не пропонує власної альтернативи. Вона також не пов'язує питання фінансового характеру (оплата праці) з ефективністю роботи медичних установ. Порушення питання про «відновлення консультацій вузьких спеціалістів» теж суперечить логіці децентралізації у медичній сфері, за якою медичні заклади самостійно вирішують необхідні для надання замовлених державою послуг. Незалежно від ставлення до реформи У. Супрун чи страхової медицини, що просувається ОПЗЖ і «Батьківщиною», слід сказати, що різниця в підходах між цими двома партіями і «Слугою народу» чи «Європейською солідарністю» може призвести до серйозних дисбалансів у реалізації децентралізації в медицині в різних регіонах. Це зумовлено тим, що саме на органах місцевої влади лежить відповідальність за автономізацію медичних закладів. Строкатість політичного спектра в регіонах чи в межах окремо взятих рад не дозволить ефективно і швидко реалізувати реформу.