ПОЛІТИКА

(Не) Велика коаліція: все, що варто знати про новий уряд Німеччини

6 листопада 2024 року канцлер Німеччини Олаф Шольц відправив у відставку міністра фінансів Крістіана Лінднера, лідера ліберальної «Вільної демократичної партії», після чого та покинула правлячу «світлофорну» коаліцію, куди входила із соціал-демократами та зеленими. Це запустило процес дострокових парламентських виборів та формування нового уряду, який склав присягу ввечері 6 травня 2025 року. У цьому матеріалі розбираємось разом, хто є хто у новому німецькому уряді, й чого очікувати Україні та світу.

Коаліція, новий канцлер та виклики

Новий кабінет сформований лідером правоцентристського «Християнсько-демократичного союзу» за участі баварського «Християнсько-соціального союзу» та «Соціал-демократичної партії Німеччини». Це не перша коаліція подібного формату: три з чотирьох кабінетів Ангели Меркель були сформовані саме «Великою коаліцією» двох найбільших та найвпливовіших політичних сил ФРН: християнських демократів та соціал-демократів, які боролися між собою за перше місце на виборах. Останніми роками як ті, так й інші поступово втрачали підтримку виборців на користь інших політичних сил, насамперед, ультраправої «Альтернативи для Німеччини» - далі АдН, нещодавно визнаної екстремістською партією, а також «Зелених» та «Лівих». На останніх виборах місце другої за кількістю отриманих голосів посіла АдН, через що називати наразі коаліцію ХДС/ХСС та СДПН «Великою» стало не зовсім коректно. Але нова назва за цим форматом поки що не закріпилася.
Лідер ХДС Фрідріх Мерц підписує коаліційну угоду. 5 травня, 2025. Ap Photo.
Певна слабкість позицій нинішнього складу коаліції була наочно продемонстрована 6 травня, коли депутати не змогли обрати Мерца канцлером з першого разу. З тих чи інших причин 18 депутатів коаліційних партій не віддали за нього голос під час таємного голосування. Раніше жоден канцлер не отримував усі 100% голосів членів коаліції, але саме цього разу це створило проблеми, через що довелося в терміновому порядку змінювати регламент, дозволивши провести повторне голосування того ж дня. Нарешті, 325 голосами (при 316 необхідних) Фрідріха Мерца було обрано канцлером ФРН. Він призначив міністрів згідно з попередніми домовленостями, і новий кабінет склав присягу.
Перед урядом стоїть складне завдання — керувати країною в умовах агресії путінського режиму проти України, напруги у відносинах з адміністрацією Трампа, яка оголосила додаткові мита на товари, вироблені в ЄС, та зростання впливу правих популістів у Європі, яких підтримують то у Москві, а подекуди і у оточенні Трампа. Мерцу та його кабінету, щоб зберегти рівень політичної підтримки, необхідно буде вирішити нагальні проблеми фінансування транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури, переозброєння армії та економічної рецесії. Але для втілення в життя своїх планів їм потрібно домогтися стабільної підтримки всередині своїх партій, що не так легко, як на перший погляд здається.
Хто є хто в новому кабінеті?

Посади в уряді було розподілено таким чином: ХДС отримав посаду канцлера та шість міністерських портфелів, СДПН — сім, а ХСС — три. Канцлером став Фрідріх Мерц, а віцеканцлером — фактичний лідер соціал-демократів Ларс Клінгбайль, який поєднуватиме цю роль з посадою міністра фінансів.

Згідно з традицією ФРН, з 1966 року посаду Міністра закордонних справ завжди займав представник другої за чисельністю партії в коаліції. Однак цього разу традицію було порушено: есдеки «вибороли» для себе два інші ключові міністерства — фінансів і оборони. Міністром оборони залишився Борис Пісторіус, який є найпопулярнішим політиком Німеччини. Головою МЗС став Йоганн Вадепуль, політик з ХДС, переконаний євроатлантист, який є близьким до Мерца.

Інші портфелі для ХДС були розподілені наступним чином: міністерство економіки та енергетики очолила Катерина Райхе, міністерство освіти та сім'ї — Карін Прін, міністерство транспорту — Патрік Шнідер, а міністерство охорони здоров'я — Ніна Варкен. Міністерство цифровізації та модернізації держави, згідно з квотою ХДС, очолив безпартійний Карстен Вільдбергер, який раніше працював у топменеджменті технологічних компаній. Головою канцелярії уряду в ранзі міністра став досвідчений політик Торстен Фрай.
Президент Зеленський та міністр оборони Пісторіус на полігоні в Німеччині. Jens Büttner/dpa/picture alliance
ХСС представляють в уряді три міністри: Александр Добріндт, який очолить Міністерство внутрішніх справ і буде відповідати за імплементацію урядової програми в сфері міграції, Доротея Бер, яка стане міністеркою освіти та науки, та Алоїс Райнер, новий міністр сільського господарства, відомий тим, що на початку кар'єри працював м'ясником (його попередник, Джем Йоздемір з партії Зелених, був вегетаріанцем). Добріндт вже неодноразово привертав увагу різкими заявами, спрямованими проти біженців з України, практики надання притулку та правозахисників, що захищають права мігрантів. Він є одним з найбільш правих і традиціоналістських міністрів уряду.
СДПН, окрім портфелів міністрів фінансів та оборони, отримали ще й міністерства юстиції (Штефані Хюбіг), праці та соціальної політики (Бербель Бас), житлової політики (Верена Губертц), екології та захисту клімату (Карстен Шнайдер) та економічного співробітництва та розвитку (Рім Алабалі-Радован). Бас та Алабалі-Радован належать до об'єднання «Парламентські ліві», яке включає представників лівого крила партії, що обережно ставляться до надання Україні військової допомоги. Інші міністри відомі своїми центристськими позиціями. Здебільшого соціал-демократи відповідатимуть за внутрішню політику, тоді як зовнішня політика буде в руках християнських демократів.

У складі уряду 18 міністрів, з яких 7 жінок (по 3 від ХДС та СДПН і 1 від ХСС). 16 міністрів представляють Західну Німеччину, лише двоє — землі колишньої НДР: міністерки економіки Катерина Райхе (Бранденбург) та Рім Алабалі-Радован (Мекленбург — Передня Померанія). Остання є єдиним федеральним міністром з мігрантським бекграундом — її батьки ассирійці з Іраку, які втекли від репресій режиму Саддама Хусейна. Лише Борис Пісторіус та Александр Добріндт мали досвід роботи міністра до цього уряду — для решти членів кабінету це перший досвід у федеральному уряді.

Окрім федеральних міністрів, до складу уряду входять також державні міністри, які очолюють різні федеральні відомства. Шестеро з них — представники ХДС та ХСС, двоє — СДПН. Соціал-демократки Наталія Павлік та Елізабет Кайзер очолять федеральні відомства з питань міграції та земель Східної Німеччини відповідно. Державні міністри часто є молодими політиками, яких партії готують до більш високих посад у майбутньому.
Яка програма нового уряду?

Оскільки ХДС/ХСС та СДПН йшли на вибори з різними політичними програмами та протилежними поглядами щодо вирішення поточних проблем ФРН, для досягнення згоди сторонам довелося піти на взаємні компроміси як у кадрових, так і в програмних питаннях. Есдекам вдалося відстояти більшість пунктів, пов'язаних із соціальною політикою, тоді як християнські демократи забезпечили включення жорсткішої міграційної політики та зниження деяких податків для бізнесу. Водночас екологічний порядок денний поступився місцем іншим питанням, хоча уряд не відмовляється від підтримки зеленої політики.

Уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату до 15 євро на годину та скасувати оподаткування на понаднормову роботу, щоб мотивувати співробітників працювати більше, а роботодавців — надавати додаткові години. Водночас система обліку робочих годин стане більш гнучкою. Також уряд планує залучити більше іноземних фахівців, полегшивши процедури визнання освіти та отримання дозволу на роботу. Система надання цивільної допомоги буде реформована, щоб прискорити працевлаштування людей, які шукають роботу.
Уряд також знизить ПДВ до 7% для бізнесів у сфері громадського харчування, а підприємства, які інвестують у сучасне обладнання, отримають податкові пільги. З 2028 року заплановано зниження податку на прибуток для підприємств на 1%. Коаліція також має намір знизити податок на компанії, що виробляють електроенергію, до мінімуму, дозволеного в ЄС. Ці заходи спрямовані на стимулювання економічного зростання в умовах стагнації.

Особливу увагу в угоді приділено оновленню інфраструктури, зокрема залізничних та автомобільних доріг, енергетичних та інформаційних мереж. Кошти зі спеціального фонду підуть на будівництво та ремонт шкіл, а також інших важливих соціальних об'єктів. Окремо відзначено необхідність розширення мережі зарядних станцій для електротранспорту.

Коаліція оголосила курс на боротьбу з бюрократією, диджиталізацію державних послуг, розвиток науки та технологій у сфері штучного інтелекту. Уряд не відмовляється від досягнення кліматичної нейтральності та інших цілей Європейського зеленого курсу, але пом'якшить вимоги до підприємств щодо контролю ланцюгів постачання. Курс на розширення «зеленої енергетики» буде продовжено.
У галузі міграційної політики уряд посилить правила прийому мігрантів та шукачів притулку. До імплементації угоди CEAS всі країни ЄС, уряд Німеччини продовжить прикордонний контроль, який дозволяє забороняти в'їзд до Німеччини особам, які не мають на це права. Процес розгляду запитів на надання притулку буде прискорено, а список безпечних країн, громадянам яких не надається притулок, розширено. Право на возз'єднання сімей для іноземців, які перебувають під захистом, буде обмежено. Іноземці, що скоїли злочини, будуть депортовані.

Залишиться право на отримання німецького громадянства за п'ять років за умови виконання певних вимог, але прискорене отримання громадянства за три роки буде скасовано. Також збережеться можливість мати два громадянства.
У зовнішній політиці уряд Німеччини продовжить підтримку євроатлантичного курсу, зміцнення ЄС та НАТО, підтримку ліберальних демократій та протистояння тираніям. Німеччина вважає дії путінського режиму агресією проти суверенної України, і цей режим має понести повну відповідальність.

Новий уряд продовжить підтримку Ізраїлю та дотримуватиметься політики «двох держав», яка передбачає створення суверенної палестинської держави. Німеччина також продовжить надавати гуманітарну допомогу мешканцям Сектора Гази.

Одним з головних завдань буде переозброєння Бундесверу та приведення збройних сил у боєздатний стан. Уряд ставить за мету виконати зобов'язання перед НАТО щодо оборонних витрат. В угоді передбачено інвестиції в сучасне озброєння, цифрову інфраструктуру та кібербезпеку, а збройні сили Німеччини мають стати сумісними з арміями союзників по НАТО.
Чого чекати від нового уряду українцям?

  1. Підтримка України. Новий уряд продовжить підтримку України в її боротьбі з російською агресією, вважаючи Україну важливою частиною європейської безпеки. Коаліція підтверджує свою підтримку євроатлантичним прагненням України, зокрема вступу до ЄС та НАТО, при умові дотримання необхідних стандартів і реформ. В коаліційній угоді зафіксовано курс на всебічну підтримку України, включаючи допомогу коштом заморожених російських активів.
  2. Постачання зброї та військова підтримка. Окремо не прописано питання постачання зброї, але Фрідріх Мерц, який став канцлером, буде більш обережний, з огляду на попередні коаліційні домовленості. Нагадаємо, він неодноразово висловлювався на користь передачі Україні ракет Taurus під час передвиборчої кампанії. Проте, через обмежену кількість цих ракет у Бундесвері та реакцію громадської думки в Німеччині, яка не підтримує таке постачання, коаліція буде вимушена враховувати ці фактори. Міністр оборони Пісторіус також висловлював певний скепсис щодо відправки Taurus до України.
  3. Спеціальний трибунал для Росії. В угоді зафіксовано підтримку створення спеціального трибуналу, який буде притягувати до відповідальності російських посадовців, причетних до агресії проти України та воєнних злочинів.
  4. Міграційна політика. Посилення політики міграції зачепить українських біженців, які прибувають до Німеччини. Новоприбулі більше не зможуть розраховувати на Bürgergeld (грошову допомогу для громадян Німеччини), а отримуватимуть стандартні виплати для осіб, які шукають притулку. Однак ця зміна не стосуватиметься 1,25 мільйона українських біженців, які вже знаходяться в Німеччині.
  5. Зміни в економічній політиці. Кабінет Мерца не буде радикально змінювати державну політику, але зробить акцент на розв’язанні актуальних проблем, зокрема економічних викликів. Плани уряду включають підтримку бізнесу, оздоровлення економіки та зростання рівня життя громадян Німеччини.
  6. Міграційні ініціативи та суперечливі питання. Одним із найбільш суперечливих аспектів буде реалізація ініціатив у сфері міграції. Уряд стикатиметься з конфліктами з сусідніми країнами, які не бажають приймати тих, кому буде відмовлено в перетині кордону, а також із захисниками прав людини, які виступають проти обмежень для мігрантів.
  7. Зовнішня політика. У зовнішній політиці уряд продовжить зміцнення стратегічної автономії Європи, активно співпрацюючи з США. Пріоритетом залишиться підтримка України у відбитті російської агресії, а також посилення ролі Німеччини в глобальних геополітичних процесах.
Загалом, новий уряд, хоч і продовжить політику попереднього кабінету Шольца в багатьох сферах, буде більше орієнтований на підтримку бізнесу, економічне відновлення та збереження євроатлантичної орієнтації Німеччини, зокрема через поглиблене співробітництво з ЄС і НАТО.

Стаття є видом матеріалу, який відображає винятково бачення автора (авторів).

Позиція редакційного відділу СД Платформи може не збігатися з баченням автора (авторів).

Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації.

13.05.2025
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2025
Сайт розроблено силами активістів