Кір Стармер в Україні: «Декларація століття» та прагматичне партнерство

Кір Стармер: «син простих людей», соціал-ліберал та прем’єр-міністр

Кір Стармер – перший за 14 років британський прем’єр від Лейбористської партії. Свій уряд він сформував у липні минулого року, після тріумфальної перемоги на виборах, де лейбористи отримали 411 із 650 місць Парламенту.

Соціал-ліберал та колишній головний прокурор, який опікувався питанням прав людини та досить пізно прийшов у політику. Син виробника інструментів та медсестри, перший з членів родини, хто закінчив університет. Саме таку характеристику спічрайтери лейбористів давали лідеру партії Стармеру.

Стармер почав свою політичну кар’єру у 2015 році та після цього декілька років обіймав посади міністрів у тіньовому кабінеті представника лівого партійного крила, демократичного соціаліста Джеремі Корбіна, зокрема був тіньовим міністром з питань виходу з ЄС. Майбутній прем’єр запам’ятався тим, що вимагав від партії чіткішої позиції щодо Брекзиту, на відміну від оточення тодішнього лідера Корбіна.

У 2020 році, при обранні на пост голови партії, Стармер представив свою амбітну програму «10 обіцянок соціалізму», серед яких були ренаціоналізація багатьох стратегічних підприємств (залізниці, енергетики, водопостачання), збереження вільного пересування з ЄС та підвищення податків для 5% найбагатших британців.

Та вже з 2022 року почався поступовий процес відмови від цих обіцянок та перехід до більш поміркованої програми, що аргументувалося зміною ситуації, в тому числі значним зростанням у 2022 році національного боргу. Це своєю чергою призвело до нових конфліктів між лівою та поміркованою частинами партії. І сьогодні прем’єр-міністр часто критикується з боку лівого крила лейбористів за відхід від колишніх обіцянок.

Декларація про сторічне партнерство

16 січня Кір Стармер відвідав українську столицю – вперше як голова уряду. Під час цього візиту британський прем’єр та український президент підписали Декларацію про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством.

Документ став гарною демонстрацією підтримки України з боку обох головних британських партій: як лейбористської, так і консервативної, що перебувала при владі у перші 2 роки повномасштабного вторгнення в Україну. Популярність (причому часто необґрунтовано велика) в Україні британських консерваторів та таких політиків, як Борис Джонсон, через допомогу на перших етапах повномасштабної війни, змусила багатьох українців зі скепсисом ставитися до зміни правлячої політсили в Британії. Однак як до виборів, так і після них, лейбористи наголошували на важливості підтримки України. І підписана Декларація ще раз мала б розвіяти усі сумніви в цьому.

Документ гарантує надання Україні щорічної британської допомоги щонайменше у 3 млрд фунтів до 2030/31 року, з можливістю продовження до тих пір, поки це буде потрібно для підтримки України.

Інші пункти стосуються посилення співпраці між Україною та Британією не тільки в оборонній, а й в економічній, енергетичній, інформаційній та інших сферах. Серед іншого підкреслюється важливість досягнення консенсусу щодо членства України в НАТО. За останніми новинами, Британія позитивніше ставиться до членства України в НАТО, ніж США та Німеччина.

У вечірньому зверненні 16 січня Володимир Зеленський заявив про існування «закритої» частини Декларації. Про її деталі можна лише робити припущення, але скоріш за все вона містить додаткові форми воєнної взаємодії.

Висновки

Варто розуміти, що подібний документ не переламає хід війни, а британський уряд не змінив кардинально своєї позиції щодо необхідності в рази активнішої підтримки України.

Та попри це «Декларація століття» все одно стала важливим етапом у співпраці між Україною та Великою Британією. Британський прем’єр намагається затвердити місце своєї країни, як одного з основних міжнародних гравців у сфері східноєвропейської безпеки.

Україна ж показала хороший прагматизм, і змогла знайти шляхи співпраці з новою британською владою, попри минулу прихильність до консерваторів в українському суспільстві.

Візія СД Платформи «Справедливе відновлення важливе» наголошує на важливості такого реалістичного підходу та прагматизму у побудові діалогу з іноземними партнерами. Лише роблячи акцент на аргументах, що засвідчують спільність інтересів (як в цьому випадку спільність британських та українських інтересів у сфері безпеки), зовнішня політика України зможе бути ефективною.

Підписаний документ ще раз нагадав важливість системної співпраці з британськими лейбористами, якою СД Платформа займається останні 12 років і продовжуватиме займатися в майбутньому.