ЕКОНОМІКА

Сільське господарство в умовах війни

Сільське господарство є основою української економіки. Пільгове кредитування та виробництво продукції з доданою вартістю – запорука сталого розвитку аграрного сектору. Диверсифікація ризиків та плановий розвиток галузі є надзвичайно важливими в умовах війни. У статті обговоримо перспективи розвитку сільського господарства України та оцінимо його поточний стан
Дмитро Красиленко



Активіст СД Платформи, заступник міського голови у м. Бершадь
Наскільки важливим є сільське господарство для нашої економіки?

Сільське господарство — локомотив української економіки. Протягом останніх років частка сільськогосподарської продукції в загальному експорті складає більше 40%. За 2021 рік Україна експортувала 61,5 млн тон зернових та олійних на суму 22,2 млрд дол[1].

Світові економічні ланцюги побудовані таким чином, що велика кількість переробних підприємств світу та й окремих країн зокрема є залежними від української агропромисловості. Одним із важливих економічних аспектів є транспортування вирощеної продукції. Основний шлях вивозу зерн — морські шляхи: близько 90% зерна вивозили морем і лише 10% — наземним транспортом.
Як війна вплинула на ціноутворення на зерно в Україні та світі?

Ситуація, що склалася нині у зв'язку з війною суттєво пошкодила логістичні шляхи, а блокування портів призвело до дефіциту зерна й зростання цін на світовому ринку. Натомість в Україні ситуація кардинально інша – надлишок зерна, яке неможливо продати на внутрішньому ринку через відсутність попиту, зумовило падіння цін. Для порівняння світові ціни на пшеницю складають 350-370 $ за тону, а в Україні — лише 180-200$ за тону.

Наразі проблемою номер один для аграріїв є збут вирощеної продукції, оскільки зерно з часом псується, до того ж, об'єми минулорічної продукції, що зберігаються на складах, ускладнюють зберігання нового урожаю через брак вільної площі. Нова посівна кампанія, що дозволить зібрати урожай в наступному році, зараз на грані зриву. Основна причина в тому, що для оброблення ґрунту, закупівлі насіння, добрив, засобів захисту, паливно-мастильних матеріалів, сплати податків та зарплат потрібні гроші. Їх дуже бракує через те, що продукція не продається, а кредитування є недостатнім.
Чи є світло в кінці тунелю ?

Уряд повідомив про перші судна, які вирушили з українських портів. Але наскільки це врегулює ситуацію на ринку? Складність ситуації полягає в тому, що спочатку будуть продавати зерно, закуплене іноземними компаніями ще до початку війни. Зараз більше 80 суден очікують на завантаження зерном, сотні елеваторів і зернових терміналів зберігають в Україні вже неукраїнське зерно. Адміністрація морських портів України повідомляє про те, що у трюмах суден, що перебувають в акваторіях портів «Південний», «Одеса» та «Чорноморськ», завантажено 480 тис. тонн зерна, олії та кукурудзи, ще біля 1 млн тонн зерна зберігається в терміналах і на складах портів[2].
Яка ситуація з експортом зерна наразі?

За підсумками липня, експорт зерна сягає 2,7 млн тонн на місяць з дунайських портів. Але це лише 30% від місячної необхідності та місячного попиту на експорт агропродукції[3]. Загалом в Україні заблоковано близько 20 млн тонн зерна, призначеного на експорт. Президент України Володимир Зеленський заявив, що після цьогорічного врожаю ця цифра може зрости до 75 млн тонн[4]. Безумовно, такі труднощі з експортом гальмують економічні процеси в нашій країні. При цьому варто також взяти до уваги брак валютних надходжень від продажу сільськогосподарської продукції .

Чи є варіанти вирішення цієї кризи?

Потрібно знаходити варіанти збуту вирощеної продукції. Одним із них є створення нових підприємств для переробки сільськогосподарської продукції, що працюватимуть в Україні та орієнтуватимуться на експорт. Йдеться про переробку зернових на готові види продукції, як-от борошно, макарони, крупи, спирт, комбікорм для тварин, крохмаль та інші продукти.

Будівництво підприємств із виробництва альтернативних відновлювальних джерел енергії на зразок біогазу, біоетанолу, біодизелю дасть можливість забезпечувати внутрішній ринок енергоносіями та зменшити залежність від імпорту. Наприклад, наразі більшість українського ріпаку, що імпортує ЄС, використовується для виробництва біодизелю. Чому б Україні не продавати вже готовий біодизель? Уряд повинен ініціювати такі проекти та створити умови для розвитку цих галузей, забезпечити належні умови для кредитування бізнесу. Ці кроки допоможуть вирішити питання з надлишками продукції, виготовляти продукцію із вищою додатною вартістю, створити нові робочі місця й забезпечити роботою супутні галузі.
Ситуація вкрай напружена та потребує негайних кроків задля її вирішення. Переконаний, що потрібно переорієнтуватися на переробку сільськогосподарської продукції, беручи до уваги довгострокові наслідки.
16.08.2022
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2022

Сайт розроблено силами активістів