Соціалка

ФОПи проти РРО чи РРО проти ФОПів

Тема запровадження РРО (реєстраторів розрахункових операцій), або як їх ще називають – касових апаратів не сходить зі стрічок новин вже упродовж двох років. Відколи новий склад парламенту та монобільшості «Слуг народу» (всупереч своїм передвиборним обіцянкам) прийняв «в турборежимі» законопроекти, якими запровадили обов'язкове використання касових реєстраторів для усіх фізичних осіб-підприємців 2-ї, 3-ї та 4-ї груп.
Михайло Петелицький
власник сервісу «Каяк Каное Центр», інвестор муніципальної мережі прокату спорядження для водних видів спорту
Про зміну правил гри, які обіцяли не змінювати

Законодавче врегулювання використання РРО обґрунтовували боротьбою з тіньовим сектором економіки. Мовляв, через ФОПів здійснюється реалізація контрабандного товару і «як тільки всіх фіскалізують, то контрабанда зникне з прилавків магазинів». Хоча на той час усі технічно складні товари, ліки в аптеках та ювелірні вироби (т.зв. ризикові категорії товарів) вже продавалися виключно через РРО.

Після кількох хвиль протестів парламентарі в кінці 2020 року відтермінували введення РРО до 1 січня 2022 року для усіх решти категорій підприємців (які не були віднесені до ризикових). Але це аж ніяк не зменшило протестні настрої ФОПів. 2021-й рік промайнув доволі швидко і сотні тисяч простих підприємців опинилися перед дилемою – закривати свій мікробізнес чи встановлювати РРО?

Тут варто окремо зазначити, що переважна більшість громадян України не розуміють різниці між касовим апаратом і терміналом для розрахунку банківською карткою. Звідси випливають суспільні настрої, що, мовляв, ФОПи опираються встановленню банківських терміналів, через які клієнти можуть швидко і зручно оплачують свої покупки. Однак РРО і касовий апарат це два різних пристрої.
Чому ФОПи так «бояться» РРО і що з ним не так?

Для чималої частини ФОПів встановлення самого пристрою РРО і проведення розрахунків через нього не є чимось «страшним» чи технічно складним. Проте сам факт підключення касового апарату тягне за собою цілий ряд правових наслідків та вимагає дотримання багатьох процедур, за порушення яких передбачені чималі штрафи. Більше того, кожного дня потрібно звітувати за використання РРО. На додачу до пристрою РРО підприємцю слід також зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) та РК (підшивка розрахункових квитанцій). Зазначені книги потрібні на випадок технічних збоїв в роботі пристрою, адже якщо РРО не працює – то проводити розрахунки заборонено. Підприємець також повинен забезпечити зберігання чеків упродовж трьох років (електронних чеків також) таким чином, щоб перевіряючий орган мав можливість в будь-який момент провести перевірку.

Погодьтеся, не зовсім просто? Хоча мова йде про підприємців, які перебувають на «спрощеній системі оподаткування». А тепер уявіть собі підприємця, який займається випіканням хліба, модельними зачісками, або продажем квітів. Скоріш за все, зробити все це йому самостійно справді дуже складно, іноді на грані нервового зриву. Адже процедури надзвичайно заплутані та надзвичайно корупціогенні. При будь-якій перевірці вас завжди є за що оштрафувати.

Для розуміння, вартість РРО стартує від 8000 гривень. Однак, лобісти запровадження РРО часто кажуть, що замість класичного пристрою РРО можна встановити програмний РРО (ПРРО). Водночас, вони чомусь часто забувають, що для встановлення ПРРО вам необхідно придбати окремий пристрій, адже навряд чи ви захочете встановлювати ПРРО на свій мобільний телефон, яким користуєтеся щодня і де можете випадково видалити софт через брак місця на смартфоні. Тому вартість ПРРО не буде нижчою за класичний РРО. Також для користування ПРРО, власнику знадобиться електронний цифровий підпис.

Цікавим є ще такий факт як «термін придатності РРО» – пристрої РРО не можуть використовуватися як фіскальні апарати після закінчення гарантійного терміну, визначеного виробником. Після цього РРО перетворюється в «елемент декору» і використовувати його за призначенням не можна, потрібно придбати новий.

З цього випливає, що тепер підприємцю швидше за все, окрім бухгалтерських послуг знадобляться і послуги по налаштуванню РРО.
Для чого все це потрібно?

Спробуємо проаналізувати мотиви державних органів, які запровадили такі нововведення. Основний мотив, очевидно, протидія ухиленню від сплати податків і наповнення державної казни. Але насправді - не все так однозначно.

Таке твердження є справедливим лише стосовно ФОПів 3-ї групи, які сплачують податки у відсотках від доходу. (5% якщо не є платниками ПДВ або 3% якщо є платниками ПДВ), але це за умови якщо у таких ФОПів термінал буде працювати і розрахунок буде проводитися карткою. Однак реалії є іншими, і надпис «термінал не працює» став звичною справою якраз після введення фіскалізації.

Стосовно ж ФОПів 2-ї групи, - фіскалізація для держави не має абсолютно ніякої користі, адже розмір податку залишається незмінним не залежно від обороту підприємця. І сотні тисяч підприємців лише продукують «спам» для податкової, від якого жодних додаткових податків в бюджет не потрапляє.

Але є категорія бізнесу, для якої РРО є вигідним! Так, саме запровадження РРО для тотально усіх категорій ФОПів «грає на руку» лише великому бізнесу, який ховається за фасадом ФОПів та схем з використанням ФОПів для податкової оптимізації.
Що змінилося для ФОПів?

Раніше, якщо ви були підприємцем-спрощенцем на 2-й групі і не бажали використовувати РРО, то ліміт по обороту у вас складав 220 мінімальних заробітних плат. В 2021-му році ця цифра складала 1,32 млн.грн. До цієї цифри ви могли спокійно працювати, налаштувати в Приват24 автоматичну сплату податків і не переживати, що ви щось пропустите, а натомість, присвячувати свій час і витрачати енергію на розвиток улюбленої справи. Однак тепер значну частину своєї енергії ФОП має витрачати на звітність і контроль, щоб не дай боже не допустити помилки при розрахунках через РРО, чи щоб не пропустити подання щоденного чи щомісячного звіту до податкової.

Після досягнення ліміту в 1,32 млн.грн. наступала вимога реєструвати касовий апарат і ліміт підвищувався до 5 млн. грн. Підприємець 2-ї групи мав зареєструвати РРО і далі вже працювати з ним до досягнення ліміту в 5 млн. грн. (ліміт для 3-ї групи підіймався до 7млн).

З підняттям розміру мінімальної заробітної плати в Україні в 2022-му році і запровадженням вимоги обов'язкового використання РРО для ФОПів 2-ї та 3-ї груп ліміти автоматично збільшилися до 5,421 млн. грн та 7,585 млн. грн. відповідно.

Таким чином, якщо раніше бізнес, що ховався за ФОПами використовував
чотири ФОПи для досягнення обороту в 5 млн., то тепер йому потрібен тільки один. І податки платити можна не за 4-х, а лише за одного, а тому і витрати на податки великий бізнес несе менше і, загалом таким чином можна оптимізувати кількість підставних ФОПів, які їм були потрібні для прикриття. І якщо раніше 4 ФОПи давали можливість зробити оборот без РРО на 5млн., то тепер ця «стеля» виросла до 20 млн. грн. А розмір податків залишився без змін.

Декілька слів про процедури оформлення РРО/ПРРО. Для чесного ФОПа, який увесь свій час приділяє улюбленій справі, пройти цей квест надзвичайно складно. Натомість в мережевих компаній це поставлено на потік і підключити 5 чи 10 РРО для «своїх ФОПів» не складає ніяких труднощів. Мережеві компанії легко роблять це пачками і велика частина з тих 300 тисяч нових РРО від початку року, швидше за все, підключили саме вони.

Для великих мереж усунення дрібних підприємців шляхом примусу до РРО є дуже зручним інструментом, адже це дозволяє мережам легко монополізувати ринки та позбутися майбутніх конкурентів. Така монополізація в подальшому найбільше витіснить ФОПів в першу чергу в малих містечках і ОТГ, але разом з цим спричинить до зникнення джерел наповнення місцевих бюджетів, адже такі мережеві компанії можуть бути зареєстровані в інших місцях і податки перетікатимуть в зовсім інші бюджети.
Як прорахувати ефективність реформи?

Як вимірювати ефективність впроваджених податкових реформ з РРО? Для такого обрахунку треба вирахувати:

- Кількість додаткових податкових надходжень у порівнянні до цього ж місяця минулого року;
- Витрачений час на адміністрування податкових процедур;
- Збільшення/зменшення кількості робочих місць;
- Додатковими надходженнями в бюджети всіх рівнів від обов'язкового впровадження РРО.

Однак, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев нещодавно гордо відзвітував, що в Україні з початку 2022 -го року 5-кратно зросла кількість виданих фіскальних чеків! Які, як ми розібралися вище, ще зовсім не означають, що податків буде сплачено більше.

Інша сторона медалі – надходження до місцевих бюджетів територіальних громад. Усі, хто описує злі схеми ухиляння від сплати податків через використання ФОПів зсилаються на мережеві магазини і супермаркети в містах-мільйонниках і в м. Києві, але порівнювати економічну активність у столиці чи в Одесі з економічною активністю в невеликому районному центрі, або в селі – це велика помилка. І саме інтереси цих підприємців постраждають в першу чергу.

Лише за останні пів року в Україні закрилося понад 240 тисяч приватних підприємців. В перерахунку на гроші (єдиний податок + ЄСВ) це щонайменше 2 мільярди гривень для бюджетів територіальних громад на квартал. В річному вимірі це не менше 8 мільярдів недоотриманих податків в місцеві бюджети ОТГ. Якщо до весни закриються ще стільки ж, то в бюджеті загалом утвориться діра в розмірі понад 14 млрд.грн.

Окрім цього, бізнес зараз активно шукає шляхи виходу з-під РРО. Одним з таких способів буде перехід на 1-шу групу, яка має право здійснювати торгівлю на ринках і надавати послуги населенню. Окрім відсутності РРО реєстрація ФОП на 1-й групі має ще такий бонус, як менший розмір єдиного податку на 804 грн./міс. Отже, місцеві бюджети, до яких, власне, і надходить сплачений єдиний податок не дорахуються ще й тут.
Хто заплатить за реформу із впровадження РРО?

Відкритим залишається питання, чи перед прийняттям рішення про запровадження фіскалізації були проведені фахові розрахунки про можливі втрати і хто заплатить за впровадження цієї реформи?
Чи прорахували, на скільки зросте вартість товарів і послуг?

Адже ціна РРО далеко не дорівнює ціні обслуговування програмного РРО. Сюди також потрібно закладати забезпечення безперебійності живлення точок продажу, безперебійний інтренет зв'язок з серверами податкової, обслуговування РРО технічними фахівцями, супровід фаховими бухгалтерами, які розуміються в супроводі касових операцій та ін. Цю цифру важко підрахувати, адже вартість усіх цих послуг варіюється від області до області та навіть в межах одного міста. Якщо взяти до уваги, що середня вартість рішення під ключ на одну касу може складати 15-20 тис. грн., то витрати лише ФОПів на виконання норм Закону потягнуть щонайменше понад 15 млрд. гривень. Очевидно, що всі ці витрати мікробізнес закладе в ціну своїх товарів і послуг, а там де доходи не зможуть покрити витрати – бізнес просто закриється і піде в тінь, не сплачуючи вже жодної копійки до бюджетів і породжуючи корупцію.

Задовго до голосування за закони про РРО для ФОПів інфопростір накачували інформацією, що «ФОПи завдають державі збитків» на суму від 4,5 до 10 млрд. грн. Ці цифри не були нічим підкріплені, але використовувалися для демонізації людей, які не просять нічого у держави, не стоять на біржах праці, не вимагають лікарняних і відпускних, але натомість попали в немилість. Крім цього, в суспільстві почалася масова інформаційна кампанія проти ФОПів, які винні в усіх економічних бідах держави.

І от, вже зараз, в перші місяці впровадження цієї фіскальної реформи, ми бачимо що ефект від очікуваного перекриття втрат бюджету від ФОПів в розмірі від 4,5 до 10 млрд абсолютно нівелюється масовим закриттям ФОПів та майбутніми багатомільярдними втратами місцевих бюджетів, які є не гіпотетичними, а абсолютно реальними і прогнозованими.
Що ми отримали натомість?

Окрім абсолютно реальних і вимірюваних втрат бюжету від масового закриття ФОПів ми маємо цілий ряд негативних ефектів для економіки.

Є побоювання, що реформа фіскалізації досягне абсолютно протилежного ефекту і буде сприяти тінізації і криміналізації мікробізнесу. Кожна перевірка бізнесу - це додатковий великий стрес та корупційні ризики, а в умовах масового закриття ФОПів - кількість перевірок відносно тих, хто залишився лише зростатиме, а заодно зростатиме відчуття податкового терору до бізнесу.

А ще, підвищення організаційного порогу входу в бізнес. Тепер не достатньо простого бажання стати підприємцем. Вам необхідно знайти ресурс для адміністрування РРО, оплатити послуги (якщо ви не можете зробити це сам) з програмування РРО/ПРРО, а також контролювати і надсилати звіти до фіскальних органів кожного місяця замість раз на рік, як це було до 2022 року. Це не кажучи вже про контроль первинної документації на увесь товар.
Захист прав споживачів

Одним з аргументів перед прийняттям законів про РРО для ФОПів було твердження, що нібито «фіскальний чек дає більше гарантій на захист прав споживачів» при покупці товарів, або при отриманні послуг від ФОПів.

Однак сам закон про захист прав споживачів не виділяє фіскальний чек в якусь особливу категорію, а ставить його в один ряд з іншими документами, які покупець може отримати у ФОПа. Це може бути квитанція про оплату з печаткою ФОПа, товарний чек, договір, талон, розрахунковий документ передбачений законом про РРО, чи інший усний чи письмовий правочин між продавцем і продавцем про ціну, якість і умови продажу. Тобто, закон навіть допускає укладення усного правочину.

Рівень захисту прав споживача від того, чи є у нього фіскальний чек не змінюється. Так само це правило діє і в зворотному напрямку – наявність фіскального чека ще зовсім не гарантує вам захист ваших прав як споживача перед недобросовісним продавцем чи надавачем послуг.
Чи можна було зробити по-іншому?

В Україні склалася парадоксальна ситуація, коли безготівкові розрахункові операції знаходяться в одному ряду з готівковими. З одного боку, вся ця реформа з РРО спрямована на унеможливлення приховати готівковий обіг, але крім готівки під РРО також потрапляють усі розрахунки електронними платіжними засобами. Це не тільки банківські картки, але і смартфони, смарт-годинники, браслети з NFC і навіть перстні.

Тобто, де-факто безготівковий платіж, який не може потрапити нікуди інакше як на рахунок ФОПа в податковій вважається таким же як і готівковий, формально кажучи – «розрахункова операція». Але тут же, якщо ви оплатите цьому ж таки підприємцю, за цю ж таки послугу з банківського додатка у своєму смартфоні, але на реквізити його IBAN рахунку, то така операція вже буде вважатися банківською і не вимагає застосування РРО. (До речі, це була одна з вимог, з якими підприємці протестували нещодавно під стінами Верховної Ради України).

За понад два роки суперечок довкола РРО Верховна Рада України навіть не спромоглася прирівняти/визнати розрахунок карткою/смартфоном через банківський термінал безготівковим розрахунком і відкрити для підприємців цей шлях в повністю безготівкове обслуговування. На сьогодні еквайринг прирівняний до оплати готівкою. І навіть навпаки – закон про РРО завдав потужного удару по безготівковому розрахунку, адже тепер все менше і менше дрібних підприємців будуть приймати оплату карткою. Що на це відповість податкова? – вони вже пригрозили черговими штрафами.

На превеликий жаль, ніхто з законотворців не бачить і не бажає бачити, що елементарне переведення еквайрингу з категорії розрахункових в категорію безготівкових банківських операцій може закрити це питання на 90%. Все, що для цього потрібно – це відкриття для податкової доступу до банківських рахунків фізосіб-підприємців (це спеціальні банківські рахунки, які відкриваються ФОПами спеціально для ведення підприємницької діяльності). Зараз податкова отримує від банків інформацію про відкриття таких рахунків ФОПами в банках, але доступ до них можливий лише за рішенням суду через законодавство про банківську таємницю.

Черговим нововведенням, яке вже починає анонсуватися є новина про можливу заборону ФОПам 3-ї групи працювати з юридичними особами. Це категорія ФОПів, яка в переважній більшості надає професійні послуги, обслуговує різноманітні компанії в якості консультантів та проводить розрахунки лише шляхом банківських безготівкових переказів, сподіваючись таким чином уникнути вимог про встановлення РРО.

У випадку втілення цих задумів чергові сотні тисяч українців-ФОПів втратять джерело свого існування та забезпечення своїх сімей. Окремим буде питання розвитку франчайзингових мереж в Україні, адже формально франчайзи більше не зможуть бути ФОПами.
На превеликий жаль, ситуація доволі невтішна. Абсолютно непрорахована наперед реформа вже сьогодні завдає багатомільярдних збитків українській економіці. Протистояння ФОПів під стінами Верховної Ради України лише наростатиме.

Існує тотальне небажання розібратися в причинах, чому великий бізнес ховається за фасадом ФОПів, а звичайні ФОПи від цього страждають. А причиною цьому є нестерпна загальна податкова система, від якої великий бізнес тікає за фасад ФОП, де адміністрування трудових відносин є простішим, де загальне податкове навантаження є нижчим, (хоча там податок сплачується з обороту, а не з прибутку і часом може бути так, що фінансово - це не настільки й вигідно). Але, все ж, ключовим є простота адміністрування, яка перекриває фінансові втрати. І лише вирівнювання умов ведення бізнесу на загальній системі до умов спрощеної системи (умовно 3-ї групи ФОП) може зупинити ці процеси.
Позиції редакції Дайджесту СД Платформи можуть не завжди співпадати з думками авторів
17.02.2022
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2022

Сайт розроблено силами активістів