ПОЛІТИКА
Бернштейну – 175
6 січня виповнилося 175 років від дня народження батька сучасної соціал-демократії, німецького політика та економіста Едуарда Бернштейна. Його критичні зауваження до ортодоксального марксизму та повне неприйняття радянського проєкту дозволили європейській соціал-демократії протягом XX століття уникнути маргіналізації та залишитися впливовою політичною течією, що стоїть на захисті робітничого класу.
Олександр Булін
координатор аналітичного відділу СД Платформи
Хто такий Едуард Бернштейн?
Едуард Бернштейн (1850–1932) – німецький політик, економіст, філософ і видатний теоретик соціал-демократії. Народився у Берліні в сім’ї єврейського походження. Рано втративши батьків, Бернштейн почав працювати в банківській сфері, де зацікавився питаннями економіки та соціальної справедливості.
У молоді роки він долучився до робітничого руху і став членом Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Його політична кар’єра тісно пов’язана з діяльністю II Інтернаціоналу. Внаслідок політичних репресій Бернштейн змушений був емігрувати до Швейцарії, а згодом до Лондона, де активно працював із Фрідріхом Енгельсом і вивчав ідеї марксизму.
Едуард Бернштейн (1850–1932) – німецький політик, економіст, філософ і видатний теоретик соціал-демократії. Народився у Берліні в сім’ї єврейського походження. Рано втративши батьків, Бернштейн почав працювати в банківській сфері, де зацікавився питаннями економіки та соціальної справедливості.
У молоді роки він долучився до робітничого руху і став членом Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Його політична кар’єра тісно пов’язана з діяльністю II Інтернаціоналу. Внаслідок політичних репресій Бернштейн змушений був емігрувати до Швейцарії, а згодом до Лондона, де активно працював із Фрідріхом Енгельсом і вивчав ідеї марксизму.
Бернштейн відомий своїми реформістськими поглядами, які заперечували революційну теорію Маркса. Він вважав, що соціалізму можна досягти через поступові демократичні реформи, а не шляхом насильницької революції. Ці ідеї лягли в основу його знаменитої праці «Проблеми соціалізму та задачі соціал-демократії».
У своїх працях Бернштейн порушував важливі питання економіки, демократії, національної самосвідомості та співпраці між класами. Його реформістський підхід заклав фундамент для сучасної соціал-демократії як впливової політичної ідеології, яка поєднує соціалістичні ідеї з принципами ліберальної демократії.
У своїх працях Бернштейн порушував важливі питання економіки, демократії, національної самосвідомості та співпраці між класами. Його реформістський підхід заклав фундамент для сучасної соціал-демократії як впливової політичної ідеології, яка поєднує соціалістичні ідеї з принципами ліберальної демократії.
Після повернення до Німеччини Бернштейн став депутатом рейхстагу, де продовжував виступати за соціальні реформи та демократизацію суспільства. Його спадщина залишається актуальною й сьогодні, особливо в контексті ідеологічної кризи сучасної соціал-демократії.
Image of Main committee of the German Reichstag, 1918
Авторське право: The Stapleton Collection / Bridgeman Images
Авторське право: The Stapleton Collection / Bridgeman Images
Ревізія марксизму
Вчення Бернштейна набуло поширення у середині 1890-х років, коли у II Інтернаціоналі сформувалося реформістське крило. Підтримуючи частину ідей класиків марксизму, водночас суворо критикуючи іншу, Бернштейн у 1896–1898 роках написав низку статей, які згодом вийшли під загальним заголовком «Проблеми соціалізму та задачі соціал-демократії». У цих працях описується так звана ревізія марксизму, від чого й походить термін «ревізіонізм».
Вчення Бернштейна набуло поширення у середині 1890-х років, коли у II Інтернаціоналі сформувалося реформістське крило. Підтримуючи частину ідей класиків марксизму, водночас суворо критикуючи іншу, Бернштейн у 1896–1898 роках написав низку статей, які згодом вийшли під загальним заголовком «Проблеми соціалізму та задачі соціал-демократії». У цих працях описується так звана ревізія марксизму, від чого й походить термін «ревізіонізм».
У своїй критиці ортодоксального марксизму Бернштейн зазначає:
- Еволюційні зміни перспективніші за революційні. Особливо це стосується сучасного суспільства з великою кількістю різноманітних соціальних груп і відповідно широким спектром їхніх інтересів.
- Капіталізм має механізми саморегуляції. Зокрема, такі як кредитна система, що знижує ймовірність його краху. Таким чином, Бернштейн критикує марксистську теорію соціальних катастроф.
- Демократичні інститути поступово зменшують класову експлуатацію. Бернштейн писав: «Утворення справжньої демократії — ось, на мою думку, найнагальніше завдання. Щоб досягти соціалізму, спершу потрібно створити націю демократів. Тобто демократів, а не лише соціал-демократів».
- Пролетаріат стає громадянином та здобуває національну самосвідомість. Бернштейн вказує, що в розвинених державах того часу вже сформувалися нації. У цьому він посилається на висновки «пізніх» Маркса й Енгельса. Піднесення пролетаріату до національного класу є ще однією причиною необхідності участі робітничих об’єднань і партій у демократичних процесах їхніх держав.
- Окрім класової боротьби, існує співпраця між класами. В інтересах робітничого класу співпрацювати з найбільш прогресивною частиною буржуазії для обмеження капіталістичної експлуатації.
Едуард Бернштейн
Власник авторських прав: bpk
Власник авторських прав: bpk
Реформістські ідеї Бернштейна поступово поширилися серед західних соціал-демократів. Жовтневий переворот 1917 року, організований більшовицьким крилом російських соціал-демократів (що згодом перейменувалися на комуністів), і подальша громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії довели необхідність боротьби за соціалізм лише в межах стійкої буржуазної демократії.
Спадок Бернштейна сьогодні
Соціал-демократія зазнала значних змін із часів Бернштейна. На рубежі 1920–30-х років економічна теорія марксизму зазнала критики та доповнення від ліволіберальної кейнсіанської теорії. Це підтвердило слова Бернштейна про ідейну сумісність соціалізму й лібералізму.
З іншого боку, в 1990-х роках на хвилі неоліберального мейнстриму соціал-демократичні партії змістилися вправо. Кампанія Тоні Блера «Нові лейбористи», заснована на стратегії «третього шляху», стала прикладом цього переходу. Однак після фінансової кризи 2008 року ця модель зайшла в глухий кут, спричинивши ідеологічну кризу соціал-демократії.
Сучасний світ значно відрізняється від того, який описували Маркс і Бернштейн. Виробництва легко переміщуються на периферію капіталізму, а у сфері цифрових технологій бізнес може бути перенесений через кордони «в кілька кліків миші». Тож можливо, що ревізія марксизму вже сама потребує перегляду.
Соціал-демократія зазнала значних змін із часів Бернштейна. На рубежі 1920–30-х років економічна теорія марксизму зазнала критики та доповнення від ліволіберальної кейнсіанської теорії. Це підтвердило слова Бернштейна про ідейну сумісність соціалізму й лібералізму.
З іншого боку, в 1990-х роках на хвилі неоліберального мейнстриму соціал-демократичні партії змістилися вправо. Кампанія Тоні Блера «Нові лейбористи», заснована на стратегії «третього шляху», стала прикладом цього переходу. Однак після фінансової кризи 2008 року ця модель зайшла в глухий кут, спричинивши ідеологічну кризу соціал-демократії.
Сучасний світ значно відрізняється від того, який описували Маркс і Бернштейн. Виробництва легко переміщуються на периферію капіталізму, а у сфері цифрових технологій бізнес може бути перенесений через кордони «в кілька кліків миші». Тож можливо, що ревізія марксизму вже сама потребує перегляду.
Однак, у часи ідеологічної кризи соціал-демократії звернення до спадщини Бернштейна може дати новий дуже потрібний поштовх. Його бачення соціалізму як ідеалу, до якого слід прагнути через постійний еволюційний рух, із внесенням корегувань, що відповідають реаліям сучасності, залишається актуальним. Недарма його найвідоміший вислів звучить так:
«Для мене те, що зазвичай називають кінцевою метою соціалізму, — це ніщо, але рух — це все».
Стаття є видом матеріалу, який відображає винятково бачення автора (авторів).
Позиція редакційного відділу СД Платформи може не збігатися з баченням автора (авторів).
Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації.
07.01.2025
Did you like this article?
© СД Платформа 2012 – 2025
Сайт розроблено силами активістів
Сайт розроблено силами активістів