Вибори у Чехії: ризик «орбанізації» та кінця проукраїнського курсу Праги?

Хто переможе?

За даними соціологічних опитувань 2025 року, лідерство стабільно утримує центристський правопопулістський рух ANO (акронім від «Акція незадоволених громадян», що чеською також означає «Так») з підтримкою близько 28-32% виборців.

Це створює значний відрив від їхніх головних конкурентів — правоцентристської правлячої коаліції SPOLU («Разом»), рейтинг якої коливається в межах 20-24%.

До альянсу SPOLU входять три політичні сили:

• ODS («Громадянська демократична партія») — провідна ліберально-консервативна та євроконсервативна партія.
• KDU-ČSL («Християнсько-демократичний союз» – «Чехословацька народна партія») — центристська, соціально-консервативна сила з християнсько-демократичною ідеологією.
• TOP 09 («Традиція Відповідальність Процвітання 09») — проєвропейська, ліберально-консервативна партія.

Така динаміка свідчить про високу ймовірність перемоги ANO, що дозволить її лідеру, експрем'єру Андрею Бабішу, претендувати на повернення у крісло голови уряду, яке він обіймав у 2017-2021 роках.

Інші політичні сили, що також мають шанси увійти до парламенту та стати потенційними учасниками майбутньої урядової коаліції, представляють широкий ідеологічний спектр:

• «Чеська піратська партія»: центристська ліберально-прогресивна партія, що виступає за цифрові права та прозорість управління. Її електорат переважно складається з молоді та мешканців великих міст.
• Рух STAN (Старости та незалежні): центристський, проєвропейський рух, який робить акцент на децентралізації та підтримці місцевого самоврядування. Має популярність серед виборців з вищою освітою.
• Партія SPD (Свобода і пряма демократія): ультраправа, націонал-консервативна та євроскептична політична сила з жорсткою антимігрантською позицією. Її підтримують переважно виборці з нижчим рівнем освіти та доходів.

Демографія електорату

Багатопартійна система Чехії яскраво демонструє глибокий ідеологічний та соціальний поділ у суспільстві.

ANO: Ядро електорату Андрея Бабіша складають люди старшого віку (65+), пенсіонери та виборці з середньою або середньою спеціальною освітою, які переважно проживають в невеликих містах та сільській місцевості. Їх приваблює популістська риторика, обіцянки соціальної стабільності та критика нинішнього уряду. Однак, ANO також має підтримку серед частини середнього класу та підприємців, незадоволених економічною політикою чинної влади.

SPD: Електорат цієї ультраправої, антимігрантської та євроскептичної партії значною мірою складається з людей з нижчим рівнем освіти та доходів, часто з регіонів, що постають перед економічними труднощами. Проте, їхня підтримка живиться не лише соціальними проблемами, а й активним використанням дезінформації та антизахідної пропаганди.

SPOLU, «Пірати» та STAN: Ці політичні сили, навпаки, мають більшу популярність серед мешканців великих міст (зокрема Праги), молоді, студентства та людей з вищою освітою. Їхні виборці, як правило, є більш прозахідними, ліберальними та проєвропейськи налаштованими.

Вибори в Чехії: Загроза «орбанізації» в серці ЄС та кінець «медового місяця» для України

Парламентські вибори в Чехії перестали бути суто внутрішньою справою країни й перетворилися на одну з ключових політичних битв за майбутнє Європи. Ймовірне повернення до влади мільярдера-популіста Андрея Бабіша та його руху ANO несе пряму загрозу єдності Євросоюзу у протистоянні російській агресії. Для України це означатиме болісну втрату одного з найвідданіших союзників і перехід до епохи холодних відносин.

Головна небезпека для Брюсселя полягає не стільки в самому Бабіші, скільки в ерозії спільної зовнішньої політики ЄС. Його перемога стане черговим успіхом євроскептичних, популістських сил, що посилить позиції Угорщини та Словаччини. Це може остаточно перетворити Вишеградську групу (об’єднання Чехії, Словаччини, Угорщини і Польщі) з дискусійного майданчика на тріумвірат «саботажників», що блокують ключові рішення щодо України, санкцій проти РФ та оборонної політики ЄС.

Якщо за прем'єрства Петра Фіали Чехія разом із Польщею слугувала надійним проукраїнським контрбалансом Угорщині, то уряд Бабіша ризикує приєднатися до табору Угорщина-Словаччина. Це створить у центрі Європи потужний блок країн, лояльних до антиєвропейської та антиукраїнської риторики.

Можливий «токсичний союз»: Чому коаліція з SPD є парадоксом?

Найбільш руйнівним сценарієм є формування коаліції між ANO та ультраправою, антисистемною партією SPD.

SPD відкрито просуває скептичні до НАТО, антиєвропейські та проросійські наративи. Їхні лідери роками релятивізували російську агресію та виступали проти будь-якої допомоги Україні. Такий альянс перетворить Чехію на «троянського коня» Кремля в ЄС та НАТО, підриваючи колективну безпеку зсередини.

Цей потенційний союз є «токсичним». Він зробить Бабіша абсолютним вигнанцем у Брюсселі, поставивши хрест на будь-яких європейських амбіціях та ускладнивши лобіювання інтересів його бізнес-імперії. 
Таким чином Бабіш опинився у складному політичному становищі. Його рух ANO, навіть перемігши на виборах, найімовірніше не отримає абсолютної більшості. І тут виникає ключовий парадокс, пов'язаний з ультраправою партією SPD. 

З одного боку, без голосів SPD сформувати стійку урядову коаліцію може бути арифметично неможливо. З іншого боку, офіційний альянс із настільки «токсичним» партнером став би для Бабіша катастрофою. Ба більше, такий уряд зіткнеться з потужним внутрішнім опором з боку проєвропейського президента Петра Павела та Сенату, що загрожує постійною політичною кризою та паралічем влади. 

Тож такий крок не лише зруйнував би відносини Бабіша з Брюсселем, важливість яких він чудово розуміє для економіки та безпеки Чехії, але й міг би відштовхнути частину власного електорату.

Бабіш свідомо уникає чітких заяв щодо можливої співпраці з SPD. Він тримає цю опцію відкритою як інструмент тиску та торгу, однак створення такої коаліції стало б для нього початком глибокої політичної кризи як усередині країни, так і на міжнародній арені.

Ціна для України

Наслідки для Києва будуть жорсткими та неоднозначними. Хоча повного розвороту на 180 градусів не станеться, підтримка буде переглянута

Прямі постачання зброї від чеського уряду, найімовірніше, скоротяться. Акцент зміститься на гуманітарні проєкт та комерційні контракти. Україна втратить активного союзника, який просуває її інтереси в ЄС. Прага перестане бути ініціатором нових санкцій чи рішень на користь Києва.

Хоча пряме вето на ключові рішення малоймовірне, уряд Бабіша може приєднатися до Угорщини та Словаччини у блокуванні нових пакетів військової допомоги чи посиленні санкційного тиску.

Парадокс війни: Як Чехія збагатилася за рахунок України

На тлі трагедії в Україні, Чехія отримала потужний економічний та військовий імпульс.

Ренесанс оборонної промисловості: Чеський ВПК переживає справжній ренесанс. Такі гіганти, як Czechoslovak Group (CSG), наростили прибутки в рази. Лише за 2024 рік дохід CSG зріс більш ніж удвічі, до €4 мільярдів, що робить її «найшвидше зростаючою великою оборонною компанією в Європі». Чеські заводи стали ключовим елементом у виробництві снарядів калібру 155-мм та 152-мм для України, відродивши військовий потенціал країни та створивши потужне лобі, яке не зацікавлене у припиненні підтримки.

Українські біженці перетворилися з «витрат» на двигун чеської економіки. За перші шість місяців 2025 року вони згенерували для бюджету 15 мільярдів крон, тоді як витрати на їхню підтримку склали лише 7,6 мільярда. Чистий профіцит у 7,4 мільярда крон та високий рівень зайнятості (169 тисяч працевлаштованих) доводять, що інтеграція українців стала для Чехії надзвичайно вигідним проєктом.

Таким чином, перемога Бабіша створить небезпечну ситуацію: уряд з «антивоєнною риторикою» керуватиме країною, чия економіка та військова міць парадоксально зросли саме завдяки війні та допомозі Україні. Це змушує Київ та його партнерів готуватися до складних та невизначених часів у відносинах з Прагою.