Соціалка

Точка неповернення COP26 – Кліматичний саміт у Глазго

Планета нам уже кричить! За останні роки люди з усіх куточків світу відчули на собі наслідки зміни клімату, урагани, повені, посухи... Саме тому 26-а кліматична конференція ООН у Глазго – одна з найважливіших подій 2020–2021 рр.
Дмитро Соломянюк
Активіст екологічного напрямку СД Платформа
Порядок денний COP26

Два тижні увесь світ спостерігав за подіями у Глазго, оскільки близько 120 світових лідерів прибули на 26-ий кліматичний саміт ООН (COP26), щоб знайти рішення нагальних проблем, пов'язаних із глобальним потеплінням і різкими змінами клімату. На початку Конференції хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв пандемії СOVID-19, через яку заплановану на 2020 рік COP26 перенесли на 2021-й.
Паризькі домовленості та мета конференції

Останнім часом від пожеж страждають Австралія, Росія, США, Туреччина, Греція та інші країни. За останні 3 роки, полум'я забрало близько 20 млн га лісу та його жителів.
У 2015 році пройшла велика конференція в Парижі, на якій світові лідери уклали угоду задля уникнення глобальної катастрофи. Вона передбачала, що підвищення середньої річної температури у світі не повинно перевищити 1.5° градуса в порівнянні з доіндустріальною епохою. Тому основним завданням COP26 є аналіз того, чого вдалося досягти за період після підписання Паризької кліматичної угоди.
Чому 1.5 градуса так важливі?

Вважається, що коли людство перетне температурний поріг в 1.5° градуса, запуститься незворотній механізм зміни клімату, унаслідок чого частина суші опиниться під водою, а решта планети перетвориться на випалену пустелю.
Звичайно, збільшення температури повітря на градус або два важко відчути миттєво. Проте для когось наслідки таких змін будуть критичними.
У засніжених регіонах навіть відносно незначне підвищення температури може обернутися трагедією.

Наприклад, ця зміна може стати критичною для раніше безіменного льодовика в західній частині Антарктиди, який цього року отримав назву «Глазго» на честь міста, у якому проходить COP26.
Учасники міжнародного кліматичного саміту підписали підсумкову угоду «Кліматичний пакт Глазго». Вона має на меті максимально скоротити викиди парникових газів в атмосферу до 2030 року. Однак, на думку багатьох експертів, запропоновані для цього заходи є недостатньо амбітними.
Про що ж домовилися цього року?



- Повністю відмовитися від вирубки лісів
Лідери більш ніж 100 країн світу, на які припадає 85% лісів світу, пообіцяли припинити знеліснення планети.

Дерева можуть поглинати величезну кількість вуглекислого газу (CO2) – одного з ключових парникових газів, що призводять до глобального потепління. Тому припинення збезлісіння розглядають як життєво важливий спосіб боротьби зі зміною клімату.

- Зменшити викиди метану
Метан сприяє глобальному потеплінню більше, ніж вуглекислий газ. Основними джерелами викидів метану є нафтогазова промисловість, тваринництво та звалища. Скорочення цих викидів – найкоротший шлях до послаблення парникового ефекту, проте це половинчасте рішення. Викидів вуглекислого газу відбувається більше, і він зберігається в атмосфері набагато довше, ніж метан.

Десятки країн приєдналися до ініціативи, очолюваної США та ЄС, щодо скорочення викидів газу не менш ніж на 30% до 2030 року у порівнянні з рівнем 2020 року. Однак Китай, Росія та Індія – одні з провідних країн-забрудників повітря метаном у світі – не входять до їх числа.
- Поступово скорочувати обсяги використання вугілля як найбільш руйнівного для екології викопного палива
Використання вугілля – ключова причина зміни клімату. Попри певні результати в скороченні його споживання, у 2019 році близько 37% світової електроенергії було вироблено саме завядки цьому виду палива.
Основні країни-споживачі вугілля, включаючи Польщу, В'єтнам і Чилі, погодилися взяти на себе зобов'язання щодо скорочення.

Однак деякі з найбільш залежних від вугілля країн світу, включаючи Австралію, Індію, Китай та США, не згодні з цим пунктом. Угода не поширюється на інші види викопного палива, як-от нафту чи газ.
- Збільшити фінансування

Сторони домовилися збільшити фінансову допомогу для боротьби зі зміною клімату країнам, що розвиваються. Угода передбачає допомогу цим країнам в адаптації до кліматичних змін.
Близько 450 компаній із капіталом 130 трлн доларів погодилися підтримувати «чисті» технології, зокрема відновлювальні джерела енергії, і зменшити фінансування галузей, що використовують викопне паливо.

Ініціатива є спробою залучити приватні компанії до досягнення нульових цілей (zero targets) і зобов'язати їх фінансувати зелені технології. Поки що не існує чіткого визначення, що таке чисті нульові цілі. Крім того, екологи запевняють: якщо більшість не підтримає припинення фінансування викопного палива, ця ініціатива буде більше схожа на піар-акцію.
Обіцянки чи зобов'язання?

Здебільшого будь-які зобов'язання, взяті на COP26, урядам доведеться контролювати самостійно. Лише декілька країн вважають свої зобов'язання юридично обов'язковими. Однак є надія, що прискорення руху до чистого нуля спонукатиме інші країни не відставати.
Що в результаті?

Генеральний секретар ООН назвав підсумковий документ відображенням інтересів, протиріч та поточного стану політичної волі очільників різних країн.

Члени саміту не досягли згоди щодо «переходу в режим надзвичайної ситуації», відмови від вугілля, припинення субсидування викопного палива, захисту вразливих спільнот і виконання фінансових зобов'язань, спрямованих на боротьбу з кліматичними змінами.
Проте вже зараз можна говорити про принципово важливий результат цього саміту. Він довів, що питання клімату не є завданням окремих країн чи урядів – воно стосується і урядів, і суспільства, і бізнесу всіх країн світу. Саме від їхньої співпраці залежатиме досягнення надзвичайно амбітної мети – зниження викидів та уповільнення темпів глобального потепління.
17.11.2021
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2021

Сайт розроблено силами активістів