Політики без політики.
Хто замінить "нові обличчя"?
Про гендерні квоти. Це, так звана, позитивна дискримінація.
Є країни, де історично жінки раніше отримали політичні права. Наприклад, у Фінляндії в парламенті 1907 року було 20 депутаток, хоча на той час у більшості країн жінки ще не мали навіть права голосу.

Гендерні квоти необхідні, щоб розвинути політичну культуру, щоб суспільство швидше пройшло той шлях, які інші країни пройшли раніше. Водночас, не варто відразу очікувати кардинальних змін. Гендерні квоти створені для забезпечення рівних можливостей.

Суспільство не вимагає жінок політиків, суспільство вимагає певну ідеологію.

Про нові обличчя в політиці і жінок
.
У суспільстві зараз є запит на більш жорстке управління, навіть «сильну руку». Це може бути жінка, а може, і чоловік. Зазвичай «вистрілюють» жінки з досвідом в політиці. Коли їхні цінності збігаються з цінностями суспільства, тоді вони можуть отримати підтримку. Малоймовірно, що блогерка із Instagram стане прем'єр-міністеркою.

Щодо прогнозів. По-перше, це буде важкий рік з точки зору коронавірусу. Суспільство розділиться щодо питання щеплень від ковіду. І по-друге, запит на «сильну руку» завжди обернено пропорційний тому, чи готовий кожен брати відповідальність за своє життя. Зараз такий запит зростає, а особиста відповідальність знижується. Однак, у наших силах це змінити.
Які нові обличчя прийдуть в наступний парламент, безпосередньо залежить від тих, хто зараз там. Це скликання парламенту народжує попит на наступне скликання.

Зараз маятник хитнувся в бік людей з палаючими очима, але головне - з досвідом, виборці хочуть бачити професіоналів. Наших виборців важко переконати, що кандидат може бути і молодим, і досвідченим водночас. Виборець консервативний. Зараз тренд: люблять емоційних політиків. Виборці хочуть бачити політика, як просту людину, яка може помилитися, а не суто як посадовця.

Хто може вистрілити в 2021-2022? Наступним Зеленським може бути Дмитро Разумков. Він міг би й очолити окрему партію та увійти до парламенту у разі позачергових виборів.

Прогнози і побажання на 2021. Державі варто звернути увагу на питання психічного здоров'я населення. У зв'язку з коронакризою люди стали більш вразливими, невпевненими, дратівливими. Такими людьми простіше управляти, слід брати це до уваги.
Ідеологічного спрямування не вистачає майже всім парламентським силам. За 28 років дійсно ідеологічних партій в Україні не було. Зараз в усьому світі попит на ідеологію спадає. Бачимо тенденцію, що перемагають політичні сили без чітких класичних ідеологій. Трамп, Макрон, Зеленський – це підтвердження цього тренду. Можливо, у майбутньому зростатиме попит на ідеологію. Але рутина часто затягує політиків, вони вже не готові просувати ідеї, боротися за ідеали.

Хто замінить нові обличчя? Немає ні юридичних, ні політичних умов для зміни влади.

Прогноз на 2021. Впевнений, що 2021 р. буде краще, ніж 2020 р. 2021 рік – рік повернення до нормальності у всіх сферах.
Про ідеологію і шанси прогресивних сил. Переконаний, що ідеологічно консервативні партії в 2019 році дещо втратили свою підтримку. Більшість населення не приймає цей націоналістичний консерватизм.

З іншого боку, решта населення України теж «розсипається» на багато груп. Проте, це не більшість, це багато меншостей. Підтвердженням цього можуть слугувати останні місцеві вибори. Підтримка партій мерів свідчать про те, що загальнонаціональна «рамка» починає зникати з політичної уяви українців. Місцеві лідери, еліти отримують все більше схвалення з боку виборців, а віра в ефективність центральної влади поступово зникає. Це тривожний дзвіночок для національної єдності.

Нерівність тільки зростає. Квоти в виборчій системі не змінюють ситуацію в інших позавиборчих сферах. А це означає, що мають з'являтися політичні групи, які або йдуть політтехнологічним шляхом (який є попит на ринку політичних ідеологій – за ним і йдемо), або ж мають виникати ідеологічні партії, які намагатимуться змінити ситуацію.

В Україні соціал-демократія та лівий лібералізм європейського ґатунку має майбутнє тільки, коли сильні партії матимуть добру волю, комунікуватимуть з населенням, повертаючи віру в прогрес.


Про очікування на 2021 рік. Рік буде важким. Більше бідності, більше проблем в економіці, медицині… Отже, треба брати свою долю у власні руки, берегти здоров'я, забезпечувати, щоб на місцевому та національному рівні політики працювали задля громадян.
Ірина Мілютіна, радниця генерального директора «Медіа група Україна», спеціалізується на кризових та стратегічних комунікаціях.
Борис Тизенгаузен, політтехнолог та експерт з управління репутацією.
Павло Фролов, народний депутат України, фракція «Слуга народу», член Комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи ВРУ.
Михайло Мінаков, доктор філософських наук, професор, керівник української дослідницької програми в Інституті Дж. Кеннана, центр ім. Вудро Вільсона, суспільствознавець.
Говорили про: важливість ідеології, нові обличчя, гендерні квоти, прогнози на 2021 рік.

© СД Платформа 2012 – 2020

Сайт розроблено силами активістів