Про вибори ректора КНУ ім. Шевченка. Є неузгодженості в законодавстві виборчого процесу в закладах вищої освіти. Я подав заяву до Міністерства освіти і науки, щоб визнати мене переможцем у 2-му турі – я набрав 47,59% голосів. Зараз ми очікуємо на рішення. 1839 – голосів за мою програму, надихають мене і мою команду. Моя програма – це програма змін, широкого залучення студентів і викладачів до прийняття рішень. Сьогодні для освітян багато роботи – вступна кампанія, реалізація програми, досягнення 5-річних показників.

Про дистанційне навчання. Ніхто і ніде не був готовий ні технологічно, ані психологічно. Навіть у США. Лекція онлайн – це не 1 година 20 хв. Потрібно спочатку трохи лекції, а потім вести постійний діалог, інакше отримаємо лише неактивні аватарки в zoom. Рік 2020 – то підтвердження того, що я – це я і мої обставини. Я схиляю голову перед приймальними комісіями, які влітку за таких обставин зробили набір. Усі почали шукати можливості формування якості у цих обставинах. На різних рівнях. Університети підтвердили, що вони можуть справлятися. Якщо їм не зв'язувати руки. Нехай у 2020-му році залишиться та розгубленість, що ми мали на початку і подолали.

Про пріоритет освіти в загальнодержавному контексті. Потрібна суспільна підтримка. Грошей на всіх ніколи не буде вистачати. На жаль, освітня журналістика відсутня. Існує суспільна необізнаність, немає суспільних відповідей. Є тільки власні суб'єктивні думки. Якщо ми гуртом вплинемо, тоді буде легше пропонувати освітянський бюджет.

Про дистанційну освіту. Освіта – це стратегічний запас будь-якої країни. Вона потребує фінансування. Дистанційна освіта б'є по якості. Є суто технічні проблеми, не всі мають комп'ютери вдома, інтернет, камери. Освіта є суспільним благом. Навчання онлайн – не позитивна зміна. Кожен повинен мати внутрішню дисципліну, це важливо. Онлайн – втомлює.

Про інституційну архітектуру вищої освіти. Головне, щоб реформи, що відбулися внаслідок Революції гідності – не були втрачені. Немає фінансової автономії. Це наступний крок, що має бути зроблений. Якщо казати про середню освіту, то це концепція НУШ, яка лягла в основу концепції децентралізації. Важливо не втратити тих людей, які створювали це, розуміють це. Ми маємо створити якісний український університет.

Про пріоритет освіти в загальнодержавному контексті. Були проекти, були заходи. За все треба боротися. Ніхто нікому просто так нічого не дає. Треба навчитися лобіювати свої інтереси. Освітяни мають бути прогресивними. Ще справа в пріоритетах. Треба бачити їх.

Про якість освіти. Сильні університети стали ще сильніші – набрали студентів. Питання якості освіти набрало обертів.

Про те, як переживали 2020 рік. Заклади вищої освіти впоралися з викликами, які поставила перед ними коронакриза. Не всі ідеально. Але освітній процес відбувається. Бракує мобільності, бракує соціальності, спілкування. У повному обсязі неможливо адаптуватися до дистанційної освіти. Хто бажає, хто вмотивований вчитися – для тих зроблено все, щоб опановувати матеріал. Проте лабораторна база – залишається великою проблемою.

Що робити в 2021 році. Зараз постійно відбувається спільна робота. Проводимо вебінари, пов'язані з роботою над вдосконаленням освітніх стандартів. Відбувається дискусія, як їх потрібно вдосконалювати, що можна зробити, щоб університет міг краще виразити свою академічну автономію.

Ще існує 2 інструменти: автономії і фінансування. Один без одного вони дають малий ефект. Вони мають працювати разом для розвитку вищої освіти.

Про Раду молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України. Це консультативний дорадчий орган МОН України. Це молоді науковці: до 35 років – кандидати або магістри, до 45 – доктори і докторанти. Нас майже 80. Це люди, які бажають покращити свою дійсність, готові на громадських засадах приділяти цьому 3-4 години в день.

Що нам потрібно для науки? Можливості. На різних рівнях. Мають бути умови, щоб молоді вчені залишалися працювати в Україні.

Про пріоритет для освіти: Бувають короткострокові і довгострокові результати. Усі бажають швидких результатів. Вкласти гроші – відбити швидко. Освіта дасть результат через 5 років. Але воно того варто.

Прогноз на 2021 рік. Ми стали краще. Ми вдосконалилися. 2021 рік – це готуватися до гіршого, бути готовими до всього.

Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2020 році балотувався на посаду ректора у КНУ, і набрав більшість голосів.

Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, міністр освіти і науки України в 2014-2016 рр., професор Києво-Могилянської академії.

Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих.

Олеся Ващук, криміналістка, докторка юридичних наук, доцентка кафедри криміналістики Національного університету «Одеська юридична академія», входить до складу вченої ради університету, керівниця дослідницької групи «De mendacio veritas».

Говорили про: дистанційна освіта, потреби молодих науковців, пріоритетність освіти, прогнози в освіті.

Анатолій Ігнатович, начальник Львівського обласного відділення Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України.

Про пріоритет освіти в загальнодержавному контексті. Вища освіта попадає в пріоритет медіа тільки у випадках гучних скандалів: призначення, ліквідація, некоректні картинки. Головний метод – згуртованість освітян. Маємо говорити про себе, заявляти.

Була гарна ініціатива – Фонд розвитку закладів освіти, розроблено формули, коли заклади могли отримати вище фінансування. При перегляді бюджету ця стаття була порізана, і замість 200 млн – отримали 0. Чи вдасться це повернути на наступний рік? Невідомо.

Очікування на 2021 рік. Усе буде залежати від нашого внеску.