економіку?

Про бюджетну політику в Україні. У 2014 році Україна стала на шлях фіскальної консолідації в рамках співробітництва з МВФ. Це означає, що ми переходимо до відносно невисоких дефіцитів бюджету, щоб знизити рівень свого державного боргу. Цього року вдарила коронавірусна криза. Що сталося далі? Був запланований високий дефіцит бюджету: 300 млрд. на цей рік. Усю суму треба було запозичувати. Для цього необхідно підтримувати в активному стані програму МВФ і активно залучати цей ресурс. Цього не робилося. У результаті, на кінець року ми зайшли в ситуацію, коли фізично ті кошти, що надходять у казначейство, не відповідають тим видаткам, які треба здійснювати. Зараз все це полегшиться, бо нам знову почали давати ресурси західні партнери: ЄС, Світовий банк, відновили співпрацю з МВФ. Це тимчасово полегшить кризу.

У чому проблема бюджету 2021? Історія не змінилася, у нас є потреба зменшити наші борги, привести дефіцит до прийнятного рівня, вийти з програми МВФ. У 2021 рік заклали 6% від ВВП, потім знизили до 5.5%, але це все одно багато. Очевидно, реально він вищий. Уряд не спробував повернутися до режиму зниження дефіциту бюджету. Отже, проблеми закладаються на старті. Якщо бюджет погано спланувати, його потім дуже важко виконувати. Але я б, мабуть, теж голосував би за нього. Бо залишити країну взагалі без бюджету – то більше проблем.

Питання про підвищення мінімалки – це питання про податки. Це підвищення податків для малого і середнього бізнесу. Звичайно, не справедливо. Фінансово-промислові групи мають капітали, і частка зарплат не така велика, вони більше сплачують «по білому». Натомість у них великі прибутки, які частково ховаються, достеменно ніхто не знає скільки. Також заробляють на капіталах. Справедливо починати з малих? – ні. Політично правильно? – ні. Моя позиція – це можна використовувати, але тільки коли постає питання великих махінацій ухилення від податків.

Прогноз на 2021. Поки все виглядає, що буде краще. Найгірше – це помилки політиків.

Коли очікувати місію МВФ? Не знаю. І мабуть, ніхто вам не скаже.

Щодо відносин України з МВФ. Ми ходимо по зачарованому колу. Якщо приходить новий уряд або настає криза, Україна звертається до МВФ: «допоможіть фінансово і з реформами». Потім це вікно можливостей дуже швидко закривається, бо швидко міняється ownership цих реформ. Часто робиться для вигляду, а не справжні глибинні реформи.

Про вимоги МВФ. Програма узгоджується урядом України і МВФ. Там закладаються такі умови, які допоможуть рухатися вперед и вийти на шлях стабільного зростання і зрештою відмовитися від співпраці з МВФ. Що стосується сьогоднішньої програми, то головне там: Закон про вищу раду правосуддя, який дозволить перезавантажити цю раду; Закон про корпоративне управління в банках.

Щодо перспективи впровадження прогресивної шкали оподаткування. Логічно було б оподатковувати більше корпорації, але у них є більші можливості ухилення.

Прогноз на 2021. Найбільші перешкоди для інвестицій – судова система і корупція. І ці питання не вирішуються, навпаки відбувся крок назад. Цього не подолаємо. Коронакризу подолаємо.

Прогнозуючи 2021 рік. Наш прогноз курсу долара на середину 2021 року: 27-27.5 грн. Після чого прогнозується деяке послаблення гривні. Такий фактор, як відновлення від коронавірусу буде грати велику роль. У цьому році частину грошей, що зберігали на закордонні поїздки витратили в Україні, а частину грошей залишили на банківських рахунках.

Коронакриза неоднозначно вплинула на економіку. Хто працював в сірій економіці, більше постраждали, ніж ті, хто офіційно. Середня заробітна плата зростає, що відображається на ЄСВ.

У результаті на поточних рахунках українців накопичилося більше 200 млрд грн, це приріст 30% рік до року. Це дуже багато. Це рекордно по відношенню до розмірів економіки України. Коли закінчиться локдаун, вакцина стане доступною, люди, втомлені ситуацією, почнуть витрачати. Слід очікувати більш швидкого темпу інфляції. Але це не буде критичним.

Підсумовуючи, прогнози не є негативними, але потрібно протриматися. Буде знайдено спосіб подолати епідемію, а здоровий глузд переможе в економіці.

Що нам очікувати у наступному році. Моя головна теза сьогодні: Україна в 2021 році має навчитися у провідних країн того, що вони робили, щоб стати заможними. І навчитися відрізняти їх реальний досвід від тих порад, які вони нам дають. Отже, 3 замальовки на цю тему:

Перша історія про локалізацію. Україна в рік витрачає 600 млрд грн на закупівлі. Це значний фін. ресурс, що можна вкласти в промисловість, щоб були робочі місця тут, а не за кордоном. Якби не одне «але». Наша країна є безпрецедентно відкритою для імпорту, внаслідок тих угод, які вона раніше заключала. 38% на імпорт серед державних закупівель! У той час в країнах Європи близько 8%, в США – 5%. Свої ринки відкривати для нас не поспішають.

Друга історія про потенційну зону вільної торгівлі з Туреччиною. Угода про ЗВТ дуже серйозна: ми імпортуємо більше. Туреччина вимагає швидке відкриття ринків, скасування мит, але вибіркове відкриття власних ринків.

І третя – про Європейський зелений курс – Green Deal. Плани Євросоюзу до 2050 року: досягти вуглецевої нейтральності – знизити до 0 викиди CO2 своєї промисловості. Обмежити імпорт, що буде мотивовано екологією. А європейська промисловість буде отримувати від уряду значні кошти на модернізацію. Вони надають державні субсидії своїм виробникам, закривають кордон для імпорту. І вуаля! Захищають свої національні інтереси.

Бажаю нашій країні, щоб в наступному році ми навчилися захищати наші національні інтереси, як наші сусіди захищають свої, а не так, як вони нам радять.

Павло Кухта, керівник із політичних питань Київської школи економіки, перший заступник міністра у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Ілона Сологуб, головна редакторка VOXUkraine, аналітичне видання.

Дмитро Кисилевський, народний депутат, член фракції Слуга народу, заступник голови комітету з питань Економічного розвитку

Михайло Демків, макроекономіст, ICU

Говорили про: бюджет 2021, стосунки України з МВФ, мін. заробітна плата, прогнози.