ПОЛІТИКА

Від формування до перших конфліктів: чого чекати Україні від нового уряду Чехії

15 грудня президент Чехії Петр Павел офіційно призначив новий уряд на чолі з Андреєм Бабішем (правопопулістська партія ANO). Це завершило тривалий процес формування коаліції після парламентських виборів 3-4 жовтня, де ANO здобула переконливу перемогу (близько 34,5% голосів і 80 із 200 мандатів у Палаті депутатів — нижній палаті парламенту). Коаліція з ультраправою SPD («Свобода і пряма демократія Томіо Окамури») та правими популістами Motoristé sobě («Мотористи для себе») забезпечує 108 мандатів — стабільну більшість. СД Платформа вже розповідала про результати виборів і до чого це може привести. Однак шлях до призначення уряду був непростим, повним переговорів, умов і потенційних конфліктів.

Ігор Крупін

автор каналу «Схід та Захід»

Конфлікти між президентом Павелом та Бабішем під час формування уряду

Президент Петр Павел: генерал у відставці, голова військового комітету НАТО (2015-2018) і прихильник проєвропейського та проукраїнського курсу, — не поспішав призначати Бабіша прем'єром. Головна причина — давня проблема конфлікту інтересів через бізнес-імперію Бабіша, холдинг Agrofert, який отримує значні субсидії з ЄС і чеського бюджету. Павел неодноразово заявляв, що не призначить Бабіша, доки той не розв'яже цю проблему, щоб уникнути «незаконної ситуації».

Президент Петр Павел (праворуч) під час зустрічі з лідером руху ANO Андреєм Бабішем у Празькому граді. Kancelář prezidenta republiky

Бабіш спочатку уникав рішучих кроків, аргументуючи, що не впевнений у призначенні. Лише на початку грудня він публічно оголосив про передачу Agrofert під управління незалежної довіреної особи, з умовою, що активи перейдуть до спадкоємців Бабіша після його смерті. Павел визнав це виконанням угоди, і 9 грудня призначив Бабіша прем'єром, а 15 грудня — затвердив увесь уряд.

Інші напруження:

Павел проводив індивідуальні співбесіди з кандидатами на посади міністрів і натякав на можливе вето (наприклад, щодо контроверсійного через минулі скандали Філіпа Турка з Motoristé на посаду міністра середовища);
Президент неодноразово наголошував на необхідності зберігати демократичні інститути, свободу медіа та членство в ЄС/НАТО, що контрастувало з євроскептицизмом коаліції;
У промові під час призначення Павел попередив про «турбулентний момент» і пообіцяв пильно стежити за урядом;

Ці конфлікти підкреслюють глибоку прірву: Павел представляє прозахідний курс попереднього уряду Фіали, тоді як Бабіш повертає Чехію до прагматичного популізму з правим ухилом.

Поведінка SPD та Томіо Окамури: радикали, але стримані в уряді

Томіо Окамура та його SPD — найрадикальніша частина коаліції: риторика про ЄС, НАТО і мігрантів, заклики до референдумів про вихід з альянсів і різка критика допомоги Україні. Окамура вже обрали спікером Палати депутатів (5 листопада 2025), що дає йому вплив на парламентський порядок денний.

Новий голова Палати депутатів Томіо Окамура. Петр Горнік, Super.cz

Однак у кабінеті міністрів SPD поводиться стриманіше. Партія отримала лише 3 посади, і номінувала не політиків, а «експертів»:

Міністр оборони — відставний генерал Яромір Зуна;
Міністр транспорту — Іван Беднаржік;
Міністр сільського господарства — Мартін Шебестян.

Зуна, зокрема, уникає прямих заяв щодо України. На брифінгах після зустрічей з Павелом він швидко завершував спілкування з журналістами, не відповідаючи чітко на питання про продовження військової допомоги. Аналітики відзначають «обережність» і «небажання конфлікту» з Бабішем чи Павелом. Це підтверджує думку: міністри від SPD — не радикали на кшталт Окамури, а експерти, які, ймовірно, не просуватимуть екстремальну лінію партії в уряді. SPD «приборкала» риторику для участі в коаліції, фокусуючись на внутрішніх питаннях (проти «Зеленої угоди» та імміграції).

Перший конфлікт у коаліції: міграційна політика та міністр внутрішніх справ

Міністерство внутрішніх справ контролює ANO Бабіша. Новий міністр Любомір Метнар акцентує на необхідності залучати більше іммігрантів для праці — щоб заповнити дефіцит робочої сили в економіці (Чехія має низьке безробіття, але брак працівників у сферах послуг та промисловості).

Це прямо конфліктує з SPD, яка радикально антимігрантська: Окамура вимагає жорстких обмежень, депортацій і нульової толерантності до нелегальної міграції. SPD просуває ідеї на кшталт "one strike" (автоматична втрата дозволу на проживання за правопорушення), тоді як ANO більш прагматичне — той же бізнес Бабіша потребує робочої сили.

Це — перша «тріщина» в коаліції: ANO хоче економічної вигоди від контрольованої міграції, SPD — ідеологічної чистоти. Конфлікт може загостритися при обговоренні Європейського міграційного пакту, бо коаліція обіцяє його відкинути.

Відносини Чехії з Україною: що чекає далі?

Попередній уряд Фіали зробив Чехію одним з лідерів підтримки України: ініціатива з боєприпасами близько 1,8 млн снарядів у 2025, пряма військова допомога, прийняття близько 380-400 тисяч біженців з високим рівнем інтеграції (багато з них працюють і платять податки).

Томіо Окамура знімає український прапор з будівлі парламенту Чехії

Новий уряд різко змінює курс:

Бабіш заявив: не буде прямого фінансування чи гарантій позик Україні з бюджету Чехії. Ініціатива з боєприпасами завершена або переглядається;
Чехія приєдналася до «блокуючого» блоку в ЄС (з Угорщиною, Словаччиною, Бельгією) проти використання заморожених російських активів для допомоги Києву;
Фокус на «чеських інтересах»: опозиція санкціям, якщо вони шкодять економіці.

Щодо біженців тимчасовий захист продовжиться за правом Європейського Союзу, але очікуються скорочення пільг та жорсткіші правила інтеграції/повернення. SPD просуває ще радикальніші дії — депортації, але ANO стримує це.

Приватні чеські компанії можуть продовжувати постачання зброї та боєприпасів Україні

Бабіш неодноразово заявляв: держава не фінансуватиме, але не заборонятиме експорт (компанії на кшталт CSG вже заробили мільярди на цьому). Це дозволяє зберегти частину допомоги, але вже без державного ентузіазму.

Загалом, відносини між Чехією та Україною охолоджуються: Чехія від одного з лідерів підтримки переходить до «нейтрального» прагматизму і стає ближче до позицій Орбана з Угорщини чи Фіцо зі Словаччини. Але повного розриву не буде через економічні інтереси та важливість для Бабіша і його політсили зв’язків з ЄС та НАТО.

Парламентська динаміка: 108 проти 92 — але Бабіш маневруватиме

У попередньому парламенті демократичний блок (SPOLU, STAN, Pirati) мав 108 мандатів і тверду проукраїнську та проєвропейську більшість. Зараз все точно навпаки: коаліція ANO-SPD- Motoristé має 108 місць, а опозиція (демократи) — 92.

Бабіш — прагматик, а не радикал: він проти будь-якого виходу з ЄС чи НАТО, не хоче ізоляції Чехії й обіцяє просто жорсткіше захищати національні інтереси.

Коли потрібен «радикальніший» крок, наприклад: скоротити соцвиплати біженцям, послабити «зелений курс» ЄС чи жорсткіше виступити проти міграції — за нього проголосують SPD і Motoristé, і 108 голосів коаліції гарантовано;

Але для рішень на підтримку ЄС та НАТО (наприклад, якщо тиснутиме Євросоюз) Бабіш може бігти за підтримкою до опозиції, щоб уникнути конфліктів з президентом Павелом чи Брюсселем. Це робить коаліцію потенційно нестабільною: «шлюбом з розрахунку», де ANO домінує, але залежить від радикалів. Такі конфлікти можуть призвести до розпаду раніше ніж нові вибори.

На саміті Європейської Ради 18–19 грудня 2025 року Бабіш чітко заявив, що Чехія не гарантуватиме €90 млрд пільгової позики для України на 2026–2027 роки, мотивуючи це «порожньою скарбницею» та пріоритетом національних інтересів. Водночас він запевнив, що його позиція відрізняється від угорської та словацької, бо Прага в цілому погодилася з рішенням щодо допомоги Києву. Щодо репараційних кредитів, Бабіш уточнив, що Чехія не проти ідеї позики Україні, але лише після завершення війни — «коли ми знатимемо, як розподілити репарації».

Новий уряд Бабіша — це повернення до «бабішівського» стилю: фокус на економіці, пенсіях, енергії, з правим євроскептицизмом. Для України це втрата сильного партнера, але не повний розрив — приватний сектор і рамки ЄС частково компенсують поворот уряду. Чехія тепер входить до «вишеградського скептичного блоку» (разом з Угорщиною і Словаччиною), але Бабіш балансуватиме, щоб не втратити субсидії від Євросоюзу. Подальший розвиток залежатиме від перших кроків уряду та тиску з Брюсселя та Києва.

Стаття є видом матеріалу, який відображає винятково бачення автора (авторів).

Позиція редакційного відділу СД Платформи може не збігатися з баченням автора (авторів).

Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації.

23.12.2025

Did you like this article?