Нідерланди після виборів: оновлення облич, стара поляризація

Знову Вілдерс та феноменальний успіх D66

Попри прогнозовану активність ультраправих, партія Герта Вілдерса не змогла досягти того рівня результату, який очікували її прихильники.

Вілдерс — один із найдосвідченіших політиків країни, відомий своєю радикальною риторикою, зокрема антиімміграційними заявами та критикою ЄС. У самих Нідерландах його називають “найбільш охоронюваною людиною країни”.

Його електоральна підтримка, утім, залишається стабільною. Як визнають самі нідерландці, країна загалом досить “права” у своїх поглядах.

Молодше покоління віддає перевагу ліберальним чи соціал-демократичним силам, тоді як старші виборці підтримують Вілдерса — “бо він говорить прямо, як вони самі думають”.

Ця пряма й емоційна комунікація дає політику змогу зберігати вплив, навіть коли його партія не входить до уряду.

Сенсаційним успіхом виборів став результат партії D66, яка збільшила своє представництво в парламенті майже утричі — з 9 до 27 місць.

Кампанія виявилася надзвичайно вдалою завдяки молодому лідеру Робу Йеттену (Rob Jetten), який у 38 років може стати наймолодшим прем’єр-міністром в історії країни.

Йеттен — політик нової генерації, що поєднує проєвропейський підхід, зелену енергетичну повістку та соціальний лібералізм.

Він виступає за оновлення політичних інститутів, розширення прав меншин і посилення участі молоді у прийнятті рішень.

Саме завдяки його стилю — відкритому, чесному та водночас прагматичному — D66 вдалося перехопити частину електорату в традиційних партій і повернути віру виборців у реформаторський центр.

Кризовий етап для GroenLinks–PvdA

Для центристсько-лівоцентристського альянсу GroenLinks–PvdA (Зелені–Лейбористи) вибори стали холодним душем.

Об’єднання посіло лише четверте місце з 20 мандатами, втративши п’ять місць у порівнянні з попереднім скликанням і не виправдавши очікувань соціологів.

Поразка спричинила відставку лідера альянсу Франса Тіммерманса, одного з найвідоміших європейських політиків.

Партія, що утворилась після об’єднання двох політичних сил, нині перебуває у перехідному стані.

Перед нею стоїть низка стратегічних питань: чи варто долучатися до нової коаліції (ймовірно, уже не як ключовому партнеру),
чи доцільніше тимчасово перейти в опозицію та переосмислити ідентичність і програмні орієнтири.

“Blanco”- виборці як сигнал недовіри

Окрему увагу привернув феномен “blanco”-бюлетенів — виборців, які залишили бюлетень порожнім.

Їхня кількість подвоїлася у порівнянні з виборами 2023 року, зрісши з 19 000 до понад 40 000.

Таким чином, “blanco”-голосів виявилося навіть більше, ніж за партію New Social Contract, яка зазнала значного падіння підтримки.

Аналітики називають це “мовчазним протестом” — проявом розчарування у традиційних політичних силах та недовіри до наявних альтернатив.

Цей факт є промовистим показником втоми виборців від фрагментованої політичної системи Нідерландів.

Парламент, як і раніше, залишається надзвичайно строкатим — у ньому представлено понад десяток партій.

Процес формування уряду може затягнутися на місяці.

Поки що найімовірнішим сценарієм виглядає створення центристської або ліберально-демократичної коаліції, у якій D66 може відіграти одну з ключових ролей.

Разом із тим, вибори показали, що суспільство залишається правоорієнтованим, а вплив Вілдерса та його риторики не зникає.

Тому новий уряд змушений буде шукати баланс між ліберальним оновленням і консервативними настроями значної частини електорату.

Можливі наслідки для України

Для України результати виборів у Нідерландах можна оцінювати помірковано позитивно.

Ослаблення ультраправого впливу й посилення центристських сил створюють умови для продовження політики підтримки України — як у військовій, так і політичній площині.

Водночас остаточні висновки робити зарано.

Формування уряду може бути тривалим, і лише після його завершення стане зрозуміло, хто стане прем’єр-міністром, які партії увійдуть до коаліції та який курс обере Гаага у зовнішній політиці.

Поки що можна впевнено сказати одне: Нідерланди вступають у нову політичну фазу — зі старими викликами, але новими обличчями.