ПОЛІТИКА

Нідерланди після виборів: оновлення облич, стара поляризація

Позачергові парламентські вибори в Нідерландах стали для країни іспитом на оновлення політичного класу й одночасно — нагадуванням про глибоку суспільну поляризацію.
Результати голосування виявилися не лише несподіваними для політичних штабів, а й віддзеркалили складну динаміку між прагненням до реформ і стабільним правим нахилом нідерландського суспільства.

Богдан Ференс
Засновник ГО «СД Платформа» та ГО «Прогресильні»
Знову Вілдерс та феноменальний успіх D66

Попри прогнозовану активність ультраправих, партія Герта Вілдерса не змогла досягти того рівня результату, який очікували її прихильники.

Вілдерс — один із найдосвідченіших політиків країни, відомий своєю радикальною риторикою, зокрема антиімміграційними заявами та критикою ЄС. У самих Нідерландах його називають “найбільш охоронюваною людиною країни”.
Його електоральна підтримка, утім, залишається стабільною. Як визнають самі нідерландці, країна загалом досить “права” у своїх поглядах.

Молодше покоління віддає перевагу ліберальним чи соціал-демократичним силам, тоді як старші виборці підтримують Вілдерса — “бо він говорить прямо, як вони самі думають”.

Ця пряма й емоційна комунікація дає політику змогу зберігати вплив, навіть коли його партія не входить до уряду.
Сенсаційним успіхом виборів став результат партії D66, яка збільшила своє представництво в парламенті майже утричі — з 9 до 27 місць.

Кампанія виявилася надзвичайно вдалою завдяки молодому лідеру Робу Йеттену (Rob Jetten), який у 38 років може стати наймолодшим прем’єр-міністром в історії країни.
Йеттен — політик нової генерації, що поєднує проєвропейський підхід, зелену енергетичну повістку та соціальний лібералізм.

Він виступає за оновлення політичних інститутів, розширення прав меншин і посилення участі молоді у прийнятті рішень.

Саме завдяки його стилю — відкритому, чесному та водночас прагматичному — D66 вдалося перехопити частину електорату в традиційних партій і повернути віру виборців у реформаторський центр.
Кризовий етап для GroenLinks–PvdA

Для центристсько-лівоцентристського альянсу GroenLinks–PvdA (Зелені–Лейбористи) вибори стали холодним душем.

Об’єднання посіло лише четверте місце з 20 мандатами, втративши п’ять місць у порівнянні з попереднім скликанням і не виправдавши очікувань соціологів.

Поразка спричинила відставку лідера альянсу Франса Тіммерманса, одного з найвідоміших європейських політиків.

Партія, що утворилась після об’єднання двох політичних сил, нині перебуває у перехідному стані.

Перед нею стоїть низка стратегічних питань: чи варто долучатися до нової коаліції (ймовірно, уже не як ключовому партнеру),
чи доцільніше тимчасово перейти в опозицію та переосмислити ідентичність і програмні орієнтири.
“Blanco”- виборці як сигнал недовіри

Окрему увагу привернув феномен “blanco”-бюлетенів — виборців, які залишили бюлетень порожнім.

Їхня кількість подвоїлася у порівнянні з виборами 2023 року, зрісши з 19 000 до понад 40 000.

Таким чином, “blanco”-голосів виявилося навіть більше, ніж за партію New Social Contract, яка зазнала значного падіння підтримки.

Аналітики називають це “мовчазним протестом” — проявом розчарування у традиційних політичних силах та недовіри до наявних альтернатив.

Цей факт є промовистим показником втоми виборців від фрагментованої політичної системи Нідерландів.

Парламент, як і раніше, залишається надзвичайно строкатим — у ньому представлено понад десяток партій.

Процес формування уряду може затягнутися на місяці.

Поки що найімовірнішим сценарієм виглядає створення центристської або ліберально-демократичної коаліції, у якій D66 може відіграти одну з ключових ролей.

Разом із тим, вибори показали, що суспільство залишається правоорієнтованим, а вплив Вілдерса та його риторики не зникає.

Тому новий уряд змушений буде шукати баланс між ліберальним оновленням і консервативними настроями значної частини електорату.
Можливі наслідки для України

Для України результати виборів у Нідерландах можна оцінювати помірковано позитивно.

Ослаблення ультраправого впливу й посилення центристських сил створюють умови для продовження політики підтримки України — як у військовій, так і політичній площині.

Водночас остаточні висновки робити зарано.

Формування уряду може бути тривалим, і лише після його завершення стане зрозуміло, хто стане прем’єр-міністром, які партії увійдуть до коаліції та який курс обере Гаага у зовнішній політиці.
Поки що можна впевнено сказати одне: Нідерланди вступають у нову політичну фазу — зі старими викликами, але новими обличчями.
31.10.2025
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2025
Сайт розроблено силами активістів