ПОЛІТИКА

Берні Сандерс: агент Кремля чи демократичний соціаліст?

Тетяна Пуля

Координаторка
аналітичного напряму
СД Платформи

Берні Сандерс – один з кандидатів на пост президента США від Демократичної партії. З огляду на наявну підтримку на праймеріз у кількох штатах, є велика ймовірність, що саме він стане основним конкурентом Трампа на виборах. Політик називає себе «демократичним соціалістом».

То хто ж він такий?

Бернард Сандерс – виходець із незаможної родини єврейського походження, народився у Нью-Йорку.

Під час навчання в університеті в Чикаго став лідером впливової громадської організації «Конгрес расової рівності». Він отримав ступінь бакалавра з політології. Берні відстоював права чорношкірого населення США, виступав проти сегрегації та дискримінації, був учасником мирного протесту «Марш на Вашингтон», під час якого особисто слухав всім відому промову Мартіна Лютера Кінга «Я маю мрію». Не раз у студентські роки брав участь у різноманітних виступах задля захисту прав тих категорій громадян, які піддавалися дискримінації, зокрема, представників ЛГБТ спільнот. При чому на той момент це ще не було мейнстрімом. Також він був учасником мітингів проти війни у В'єтнамі.

До приходу в політику Сандерс спробував себе в різних сферах: журналістиці, режисурі, письменництві, викладанні. Перші спроби увійти в політику не увінчалися успіхом, тричі Берні намагався стати губернатором штату Вермонт, однак йому це не вдалося. Проте невдовзі, у 1981 р., він став мером невеликого містечка Берлінгтон з населенням у 40 тис. чоловік, отримавши перевагу менш ніж у 20 голосів. Основний конкурент навіть не сприйняв наміри Сандерса всерйоз. Його тричі переобирали на цю посаду, при чому U.S. News & World Report відзначали його як одного з найуспішніших мерів США.

У 1991 р. Сандерс став членом Палати представників. Він найдовше в історії США був саме незалежним представником у Конгресі. У 2006 р. став сенатором від штату Вермонт, у 2012 та 2018 рр. переобирався.

У 2016 р. змагався із Хіларі Клінтон за представництво Демократичної партії на виборах президента США, однак програв. Тим не менше, він ще тоді запам'ятався цікавою стратегією фандрайзингу, адже по суті його не фінансували великі корпорації, натомість гроші були зібрані за рахунок великої кількості незначних переказів (у середньому 27$). У цій кампанії прослідковується та сама тенденція: у вересні 2019 р. вже нараховувався мільйон індивідуальних донорів.

Що пропонує цей політик?

Сандерса можна назвати лівим політиком. В основі його програми лежать такі пункти:

медицина для всіх – тобто, безкоштовна медична страховка для всіх громадян;
спрощення отримання та виплати кредитів за навчання, анулювання заборгованості по кредитам за навчання, і навіть ідея безкоштовного отримання вищої освіти;
збільшення податків для власників великих корпорацій;
збільшення мінімальної заробітної плати до 15$;
більш ліберальна політика щодо іммігрантів, критика жорсткого підходу Трампа в цьому питанні;
припинення т.зв. «війни з наркотиками»;
необхідність переходити до відновлювальної, чистої енергії, потрібно боротися з наслідками зміни клімату, а не ставитися до цього зневажливо, провести реформу енергоефективності, раніше підтримував ідею закриття всіх АЕС.

Великі питання виникають з першими двома пунктами, тому що їхня реалізація вимагає значних сум, а кандидат не готовий назвати точну цифру, скільки це буде коштувати та за рахунок яких джерел він збирається отримувати ці гроші. Опоненти Сандерса звинувачують його в популізмі саме через ці обіцянки безкоштовного медичного страхування та навчання.

У зовнішній політиці він відстоює ідею максимального скорочення американської військової присутності за кордоном, зниження військових витрат, політик був проти кампаній в Іраку та Афганістані, для нього - війна це крайній засіб. Вважає за необхідне для США відновити Ядерну угоду з Іраном. Його позитивне ставлення до Куби теж викликає неоднозначні реакції. Сандерс виступає також і за створення «двох держав» на території Палестини, тому його не підтримує єврейська община.

Радянський та російський слід?

Ставлення Сандерса до СРСР і 30 років потому викликає запитання. Берні у 1988 р. вирішив провести медовий місяць у Ярославлі, при чому після цього на прес-конференції досить схвально оцінив стан справ у СРСР.

Крім того, у студентські роки він симпатизував Соціалістичній партії робітників, хоч і переконує, що не був її членом.

Звичайно, це викликає несприйняття частини електорату. У 2017 р. Сандерс відмовився голосувати за розширення санкцій проти Росії, однак пояснював це тим, що це було пакетне рішення, що стосувалося введення санкцій і проти Ірану, що суперечить його поглядам. Зараз також лунають звинувачення про чергове втручання Росії у вибори в США, проте Сандерс наголошує, що на відміну від Трампа, для нього Путін «не добрий друг», а «авторитарний бандит, який намагається знищити демократію».

Наостанок хочеться підкреслити: Сандерс – неординарна особистість, він не лише політик, тому поділимося цікавинками з його життя:

- У 1987 році він випустив пісню «Ми переможемо» (посилання тут)

- Також знімався в епізодичній ролі у двох мелодрамах «Танець закоханих» та «Весілля моєї колишньої» (посилання тут)

04.03.2020

Did you like this article?

How we made it [01/06/2019]

Our case

Перезавантаження влади без перезавантаження відносин. Що принесе Україні новий склад керівництва ЄС?

Іван Нагорняк

Новини з чергових виборів до європейського парламенту

Пуля Тетяна

Ліві наступають: як скандал навколо Трампа може змінити історію США

Фарапонов Владислав

Дострокові парламентські, кінець війни та занепад Зе: що чекає українську політику у 2020

Віталій Тисячний

Хто потрапить до британського парламенту?

Єгор Брайлян