ПОЛІТИКА

Новини з чергових виборів до Європейського парламенту

Відбулися чергові вибори до Європарламенту.
Їм передували побоювання, що серед майбутніх європарламентарів значну частину становитимуть євроскептики або популісти. Але вони не справдилися.
Яким буде новий склад Європейського Парламенту і чого очікувати далі?

Пуля Тетяна
Активістка СД Платформи
Яка була явка?
Важливо відзначити, явка на цих виборах зросла на майже 8,3% порівняно з виборами 2014 року, що вже є позитивним сигналом. Упродовж останніх 20 років спостерігалася тенденція до падіння явки і, відповідно, зниження уваги громадян до ЄС як інституції в цілому.

Цьогорічна висока активність свідчить про те, що громадяни країн-членів усе більше розуміють вплив, який мають європарламентарі не лише на роботу ЄС загалом, а й на захист їх інтересів. Отже, можна говорити про зростання політичної свідомості.Конгресвумен, виступаючи в умовах шатдауну, який став найтривалішим за всю історію країни, наголосила, що такий стан є фактичним підривом засад американської демократії представниками адміністрації Дональда Трампа, який узяв у заручники 800 тисяч федеральних службовців.
Що змінилось?
Потужним сигналом цих виборів стало те, що «зелені» суттєво збільшили своє представництво: вони отримають на 19 місць більше, ніж у попередньому складі Європарламенту. Загалом основа їхнього успіху полягає зростанні популярності екологічної теми, особливо серед молоді, яка все активніше бере участь у виборах.

Показовим прикладом успіху саме «зелених» стало те, що в Німеччині вони посіли друге місце, отримавши 20% голосів, і поступилися лише блоку ХДС/ХСС, випередивши СД-ків.
Суттєво покращив свої позиції «Альянс лібералів і демократів за Європу», який отримав додаткові 42 місця. Найбільших втрат зазнали «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» – мінус 39 місць і «Європейська народна партія» – мінус 38 місць. Це дві найпотужніші групи, які впродовж всієї історії функціонування Європарламенту мали більшість, але сьогодні втратили колишню підтримку. Відповідно, вони потребуватимуть коаліції або із «зеленими», або з «Альянсом лібералів і демократів за Європу».

Очікувалося, що євроскептики, популісти, націоналісти матимуть третину місць в Європарламенті, однак у результаті їх виявилося менше. Популістичні сили отримали 25% місць, що на 5% більше, ніж на минулих виборах. Загалом їхній вплив посилюється, але все ж не так критично, як передбачалося.

У цій конфігурації – кістяком коаліції можуть бути групи: «Європейська народна партія», «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» та «Альянс лібералів і демократів за Європу». Саме вони будуть формувати порядок денний ЄП на наступні 5 років.

Результати по країнах
Варто звернути увагу на результати виборів у країнах, які відіграють провідну роль в ЄС, – насамперед Франції та Німеччині. У Франції «Національне об'єднання» Марі Ле Пен отримало 24% голосів.

Партія і її лідер відверто підтримують Росію, по суті визнають анексію Криму і налаштовані на зняття обмежень та санкцій з нашого північного сусіда. Ця політична сила, хоч і з незначним відривом, обійшла партію Макрона, який, навпаки, є апологетом збереження ЄС і його подальшого реформування.


У Німеччині ХДС/ХСС утримують першість, хоча порівняно з попередніми виборами до Європарламенту отримали менший відсоток голосів, СДПН втратила 12% порівняно з 2014 роком, тоді як «зелені» покращили свій результат удвічі, праворадикальна «Альтернатива для Німеччини» отримала 10% – непогано, але менше за прогнозований результат і менше за показник на національних виборах у 2017 році. Оскільки соціал-демократи показали історично низькі результати, це може призвести до кризи всередині СДПН, зокрема вірогідною є зміна лідера – Андреї Налес.

Діаметрально протилежними для соціал-демократів стали результати виборів у Нідерландах. Там переконливу перемогу здобула соціал-демократична «Партія праці» (PvdA). Її очільник Франс Тімерманс – віце-президент Єврокомісії. Праві та популісти не отримали підтримки. Наприклад, права «Партія свободи» взагалі не матиме місць в Європарламенті. Для України важливо відзначити, що партія «Форум за демократію», яка була ініціатором проведення в Нідерландах референдуму щодо Угоди про асоціацію України з ЄС, отримала 11% підтримки виборців.

Brexit?
Спочатку планувалося, що до кінця березня 2019 року Велика Британія остаточно вийде з ЄС, підпише нову угоду або встановить інший варіант взаємодії, проте цього не сталося, тому громадяни Сполученого Королівства голосували.

Євроскептична партія BREXIT Найджела Фаража перемогла, отримавши 31,5%, тоді як консерватори, які нині при владі, суттєво відстали: їх обійшли чотири партії, і в результаті вони можуть розраховувати лише на 4 місця в Європарламенті з 73, передбачених для Великої Британії.

Якщо ж найближчим часом питання подальших відносин Великої Британії та ЄС вирішиться, то її місця будуть розподілені між іншими державами-членами.

Що чекати Україні?

Для України важливими також стали результати виборів до Європарламенту в Литві, яка активно підтримує євроінтеграційні прагнення нашої держави. Литовські християнські демократи посіли перше місце – ця партія вирізняється жорсткою антиросійською риторикою, саме вона була ініціатором ухвалення постанов Сеймасу на підтримку України.

Загалом кардинальних змін не відбулося, популістські і євроскептичні сили не здобули очікуваної перемоги, хоча трохи збільшили своє представництво. Тому повернення до Росії «обличчям» чекати не варто, але закликів послабити санкції та загальмувати рух України до Європи будуть лунати ще гучніше.

При цьому вітчизняним дипломатам не варто розслаблятися. Роботи буде багато, порядок денний всередині ЄС поступово змінюється, європолітики фокусуються більше на внутрішніх проблемах.
Did you like this article?