ПОЛІТИКА

30 років у пошуках справедливості

Ігор Ільтьо
Співзасновник
СД Платформи
Максим Григор'єв
Координатор
СД Платформи
16 липня 2020 року Україна відзначила 30-ту річницю проголошення Декларації про державний суверенітет. З цієї нагоди відбулося урочисте засідання Верховної Ради України на якому виступали поважні спікери, яких прийнято вважати батьками української незалежності. Загалом вони говорили про мрії, прагнення й сучасні українські реалії. Проте по-справжньому відверто та правдиво про прорахунки в державотворенні заявив лише один спікер. Це був Ігор Юхновський — український фізик-теоретик, професор, академік НАН України, народний депутат України І–IV скликань.

Його слова дійсно заслуговують на увагу. Не боячись осуду, він на всю країну заявив, що одне з найважливіших завдань держави – справедливість: «Її в нашій державі не існує. Найбільшою виною попередніх керівників України є порушення закону вартості праці. Такого кардинального порушення, доведеного до абсурду, немає у жодній країні світу – ні в Африці, ні в Океанії. Мірилом справедливості у всьому світі і особливо в європейській спільноті є середня зарплата вчителя. Її величина становить вартість порядку 880 кілограмів хліба і тримається вже майже сотню років. Усі зарплати інших спеціальностей коливаються довкола середньої. Але коливаються, а не перевищують у сотні разів. Щоб утриматися, влада повинна справитися з цією проблемою. Слід сприяти рішенню Верховної Ради про введення прогресивного податку на зарплату в залежності від її розмірів аж до 80% від величини заробітної плати». Погодьтесь досить відверті, але справедливі твердження.
Яким є насправді добробут наших громадян?
Соціальна несправедливість, зловживання владою, нехтування законами, безкарність та недієве правосуддя, на жаль, стали нормою нашого життя. Такий стан справ в Україні залежить від багатьох факторів, насамперед, від неефективного державного управління, відсутності реальних та дієвих реформ у різних сферах життя суспільства. Про них постійно звітують політики, однак, люди не відчувають результатів, із кожним днем зубожіння населення лише посилюється. Наші громадяни стали одними з найбідніших не лише на пострадянському просторі та Європі, а й у світі.

Наскільки українці багаті?

Зверніть увагу на ці цифри та задумайтеся:
  • за даними американського журналу US News & World Report, який опублікував рейтинг найкращих країн світу 2020 року, Україна посіла 68 сходинку з 73. Нижче України опинилися лише Туніс, Білорусь, Оман, Сербія і Ліван
  • за даними дослідження GfK Purchaseing Power Europe 2019, Україна зайняла останнє місце за купівельною спроможністю громадян серед 42 країн Європи
  • середній наявний дохід після вирахування податків на одного жителя Європи становить у 2019 році – 14 739 євро. При цьому середньостатистичний українець отримує 1830 євро, що аж в 8 разів менше, ніж у середньому по Європі.

А що в нас з мільйонерами?

Бідність України не впливає на кількість мільйонерів у країні. За даними Державної податкової служби України, доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларували 3150 громадян.

У першу десятку рейтингу найбагатших українців за версією журналу Forbes Україна увійшли:
Як вам такі новини?

Мабуть, ви звертали увагу під час перегляду новин чи гортання стрічки у Facebook на такі повідомлення:

«Фонд Ріната Ахметова оголосив про закупівлю аналізатора проб у комплекті з тест-картриджами для медичних закладів Маріуполя - та інших регіонів країни…»

«Загальну суму допомоги, яку виділить Ярославський на боротьбу з епідемією коронавірусу, оцінюють у $13 млн. Із них $2 млн уже перераховано на фінансування закупівлі товарів, необхідних Харківській області…»

«Благодійні фонди Віктора Пінчука та Олени Пінчук передадуть у лікарні України 10 апаратів ШВЛ на $460 тис…»

«Гороховський оголосив збір коштів для придбання апаратів ШВЛ. Заклик підтримали його партнер Вадим Ковальов, бізнесмени Євген Черняк ("Хортиця"), Андрій Пишний ("Ощадбанк"), Володимир Яценко (Monobank), Тимур Новіков, Роман Скудар, Андрій Федорів, Артур Міхно та Андрій Боровик (Work.ua), Альона Дегрік (LeoGaming). Вони зібрали гроші на придбання дев'яти апаратів штучної вентиляції легенів. А також закупили експрес-тести для діагностики коронавірусу й замовили 100 тис. масок для літніх людей…»

«Фонд Порошенка придбав для Львівського обласного госпіталю партію реанімаційного обладнання та медичної апаратури...»

Дійсно, що тут поганого? Зробили добру справу, допомогли і допомагають незахищеним верствам населення, лікарням, усім, хто потребує захисту. Ми вдячні їм за допомогу, виділені кошти, меценатство. Але на противагу цьому давайте звернемо увагу на дії мільйонерів та мільярдерів по всьому світу. Звісно, що вони також займаються меценатством, що само собою викликає лише підтримку. Але є серед меценатів й інші ініціативи, які викликають підтримку з точки зору запиту на побудову справедливого суспільства.
Мільйонери зцілять світ?

Як грім серед ясного неба пролунало звернення мільйонерів «Мільйонери для людства», у якому вони заявляють урядам своїх країн: «Ні, ми не ті, хто доглядає хворих у відділеннях інтенсивної терапії. Ми не їздимо на машинах швидкої допомоги, які доставлять хворих до лікарень. Ми не наповнюємо полички продуктових магазинів і не доставляємо їжу від дверей до дверей. Але у нас є гроші, багато грошей. І ми готові допомогти».

Виникає логічне запитання: мільйонери зцілять світ? Яким чином це відбудеться? Вони просто роздадуть гроші найбіднішим верствам, побудують лікарні чи оплатять лікування всім, хто цього потребує? Цей логічний ряд можна продовжувати дуже довго.

Насправді відповідь дуже проста: мільйонери хочуть, щоб їхні уряди збільшити податки для таких, як вони: «So please. Tax us. Tax us. Tax us. It is the right choice. It is the only choice». Ось відповідь на всі вище перелічені запитання.

Відчуваєте різницю, правда? І на думку одразу ж приходять слова із згаданого виступ Ігоря Юхновського: «слід сприяти рішенню Верховної Ради про введення прогресивного податку на зарплату в залежності від її розмірів аж до 80% від величини заробітної плати…».


Чи існує панацея?
В контексті цього виникає одне, але дійсно фундаментальне запитання. А чи дійсно це буде панацеєю для побудови справедливої та соціальної держави. Чи готові законотворці прийняти такі ініціативи, а громадяни й суспільство їх виконати. Відповідь, напевно, очевидна, - не готове.

Річ у тім, що суспільству занадто довго й переконливо говорили про інший, більш ліберальний формат побудови справедливого суспільства. Його формула дуже проста: чим менше держава втручатиметься в економічну політику, і особливо в податкову політику, тим краще для всіх. А український бізнес сам вирішить, що краще для нього і для самого суспільства, адже саме бізнес, а не держава створює левову частину робочих місць у державі.

Але з огляду на практику останніх 30-ти років, все менше віриться в те, що обраний нашими батьками шлях є абсолютно правильним.

І заклик мільйонерів світу до своїх урядів про збільшення податків задля загального блага може слугувати орієнтиром хоча б для дискусії на найвищому політичному рівні в Україні. Така дискусія однозначно постане, але саме від нас залежить, на скільки ми будемо готові до такої дискусії.

Позиції редакції Дайджесту СД Платформи можуть не завжди співпадати з думками авторів
23.07.2020
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів