«Праця і пандемія. (Не)реальні прогресивні зміни»

Контекст та реалії

Із початком пандемії за межами осередку спалаху COVID-19 майже в усіх країнах світу були запроваджені суворі карантинні заходи, які насамперед стосувались обмежень соціального контакту між людьми. Найбільше такі нововведення торкнулися сфери праці.

Тому перед законодавцями постало питання, як врегулювати ринок праці, щоб забезпечити дотримання базових цінностей та міжнародних стандартів у сфері праці й уникнути дискримінації, утиску окремих категорій працівників тощо. А головне, не збільшити соціальну напругу, викликану зростанням безробіття та різким падінням доходів населення буквально всієї планети.

Відтак запровадження карантинних заходів в деяких країнах світу спричинило ледь не революцію у сфері регуляції праці. Десятиліттями в цих країнах нічого не змінювалося, а за лічені тижні поширення хвороби трапилися десятилітні зміни. Хаос, спричинений Covid-19, завдав збитків у неймовірному масштабі, але й приніс позитивні зміни.

Першочергово уряд змінив порядок виплати лікарняних (Statutory Sick Pay – SSP), передбачивши, що лікарняні виплачуватимуться працівникам, яким необхідно ізолюватися відповідно до рекомендацій Департаменту охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Згодом зміни торкнулися роботи на дому. Зокрема, передбачено, якщо працівник може виконувати всю свою роботу вдома, він має право отримувати звичайну зарплату та виплати без зменшення. У свою чергу, у деяких випадках роботодавцям надано право змінювати обов'язки працівників, щоб гарантувати, що вони можуть залишатися повністю продуктивними, працюючи віддалено.

Якщо працівники можуть виконувати лише частину своїх обов'язків, роботодавці не мають права переглянути на власний розсуд зарплату та повинні провести відповідні консультації із профспілками.

Окрему увагу уряд надав самозайнятим особам, які через локдаун відчули зменшення доходів або втратили роботу. Для таких осіб передбачена можливість отримати право на грант відповідно до Плану підтримки доходу від самозайнятості.

Успіх урядової програми складно оцінювати, оскільки остаточні наслідки пандемії ще не настали, а криза через поширення вірусу триває. Однак показово, що 25 лютого 2021 року Конгрес профспілок Великобританії (TUC) закликав уряд продовжити дію Плану до кінця 2021 року, щоб захистити робочі місця та доходи людей у триваючій пандемії. При цьому профспілки закликають переглянути підходи до навчання та перекваліфікації працівників, приділити увагу можливості безкоштовного навчання працівників, які втратили роботу або бажають поліпшити свою зайнятість.

До речі, профспілки Великобританії досить активно беруть участь у допомозі працівникам, надають консультації з питань працевлаштування, збереження робочих місць, зарплати тощо.

Важливу роль у цьому процесі відіграла Федерація профспілок Нідерландів, яка провела успішні консультації з урядом щодо запровадження плану захисту зайнятості населення.

Також, особливу увагу профспілки приділили постійній підтримці своїх працівників онлайн.

Отже, із запровадженням національного плану зайнятості роботодавці отримали право подати заявку на компенсацію частини заробітної плати своїх працівників та отримати авансову субсидію від Агенції страхового управління. Розмір субсидії на заробітну плату залежав від рівня спаду отримання доходів компанією та міг покрити до 90% відсотків фонду оплати праці. Наприклад, у разі втрати 100% відсотків доходів компенсація становила 90% фонду заробітної плати роботодавця.

Слід зазначити, що діє заборона роботодавцям подавати заявку на дозвіл звільнення з економічних причин протягом періоду отримання урядової допомоги та виплати субсидії. Це запобігло масовим звільненням на підприємствах, що зазнали збитків від пандемії. Крім того, для роботодавців встановлено обов'язок надавати представницьким органам працівників інформацію про отримані кошти в рамках урядової програми та про зміни умов праці, викликані пандемією.

Соціальні партнери вдосконалили модель скорочення робочого часу, спростили його розрахунок, заборонили роботу за викликом, підготували роз'яснення щодо гнучкого часу роботи та спеціальні компенсації за втрату заробітку.

Восени соціальні партнери досягли домовленості з федеральним урядом про продовження режиму скороченого робочого часу після 30 вересня 2020 р.

А 1 жовтня 2020 р. набрала чинності оновлена федеральна директива (Bundesrichtlinie), яка врегулювала тривалість роботи та розширила сферу застосування скороченого робочого часу. Директивою передбачено, що за скорочений робочий час працівник має право отримувати не менше 90% чистої винагороди, яку він отримував за звичайних умов.

Усі працівники, на яких поширюються обов'язкові внески на страхування від безробіття, включаючи членів керівних органів, мають право на фінансування зі спеціального фонду служби зайнятості.

Такі особи застраховані згідно із Законом про загальне соціальне страхування – Allgemeines Sozialversicherungsgesetz (ASVG). Тому, починаючи з першого місяця дії Директиви, внески роботодавців разом із непередбаченими витратами на зарплату, будуть повністю покриватися спеціальним фондом служби зайнятості.

Визначним нововведенням стало закріплення можливості проходження працівниками курсів підвищення кваліфікації.

Слід зазначити, що вагомих зусиль для подолання кризи від пандемії також доклала австрійська молодіжна профспілка ÖGJ. Для запобігання безробіттю серед молоді розпочалася відповідна кампанія "Загублене покоління – молодь без роботи", яка привернула увагу федерального уряду країни до проблем "початківців" на ринку праці.

Також австрійською профспілкою ÖGB створено онлайн петицію "Thousand Euro Corona". Петиція, яка станом на лютий 2021 року вже набрала 140 000 підписів, передбачає надання додатково 1000 євро працівникам, які були вимушені покинути свої домівки під час коронакризи, щоб працювати в умовах з підвищеним ризиком зараження.

У серпні 2020 року набрали чинності нові обов'язкові правила охорони праці комітетів з охорони праці при Федеральному міністерстві праці (BMAS), які були розроблені спільно з Федеральним інститутом безпеки та гігієни праці (BAuA).

Німецький уряд досить адаптивно реагує на перебіг поширення пандемії і регулярно видає нові розпорядження щодо регуляції безпеки праці.

Так, новою постановою про охорону праці, яка набрала чинності 27 січня 2021 року, запроваджено Положення про безпеку та гігієну праці SARS-CoV-2, яке стало частиною пакету заходів федерального уряду щодо стримування пандемії. У постанові встановлено обов'язок для роботодавців пропонувати працівникам продовжувати свою діяльність з дому, наскільки це можливо та містяться вимоги до використання приміщень, обмежень перебування великих колективів та рекомендації щодо індивідуальних засобів захисту.

Цікавою є ініціатива уряду Німеччини про збільшення встановленої мінімальної заробітної плати до 10,45 євро за годину поетапно до липня 2022 року. На першому етапі мінімальна зарплата зросла з 9,35 євро до 9,50 євро з 1 січня 2021 року.

До речі, для підвищення мінімальної зарплати Кабінет Міністрів погодив законопроект міністра праці Губертуса Хайла від соціал-демократичної партії Німеччини (SPD). Збільшення зарплати охопило близько 2 млн людей, які мають низький рівень зарплати, наприклад, у сфері громадського харчування, доставок тощо.

Україна – як зустріли кризу та чого не вистачає

Зміни в трудовому законодавстві України не змусили себе довго чекати і вже 02 квітня 2020 року набув чинності відповідний Закон № 540-IX, яким у терміновому порядку запроваджено можливість працювати за гнучким режимом робочого часу (ст. 60 КЗпП), укладати у письмовій формі трудовий договір про дистанційну роботу (ст. 24 КЗпП). Також, за прикладом інших країн світу, в Україні з'явилася можливість отримувати допомогу за частковим безробіттям на підставі запровадження карантину (ст. 47-1 Закону про зайнятість).

Однак за звичаєм українського законотворення були допущені і неприємні зміни. Наприклад, у ст. 113 КЗпП визначено, що час простою на період карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки. Це не відповідає європейським реаліям вищезгаданих країн, де основний акцент зроблено на збереженні доходів населення шляхом запровадження відповідних фондів, дотацій, субсидій держави тощо.

Як прогресивно реанімувати ринок праці?

Ініційовані державою зміни у трудовому законодавстві, на жаль, не повною мірою враховували позиції соціальних партнерів, що свідчить про «відчуженість» сторін соціального діалогу в України та відсутність у них порозуміння та єдиної позиції навіть в епоху кризи, яка була спричинена пандемією.

Як ми бачимо, більшість прогресивних змін у країнах західної демократії наочно демонструють важливість соціального діалогу, як ключового елементу для запобігання виникнення кризи на ринку праці.

У Німеччині найважливіший перший пакет заходів, яким було закладено додаткові кошти у федеральний бюджет в розмірі 156 млрд. євро, був узгоджений та схвалений саме соціальними партнерами. Зрештою, рішення приймав німецький парламент, а додаткові рішення затверджувались на рівні федеральних земель, але так само й всі наступні ініціативи із подолання наслідків пандемії обговорювалися в ході регулярних консультацій уряду та парламенту із соціальними партнерами.

Німецький та австрійський приклади демонструють, що визначальним у поліпшенні кризової ситуації у сфері праці є саме консолідоване реагування на виклики та нав'язування профспілками порядку денного вирішення кризових ситуацій. В той час як британський, нідерландський – свідчать про важливість підтримки самозайнятих осіб, які чи не найбільше постраждали від COVID-19.

Україні слід переймати досвід західних країн, адже нинішня криза дає можливість подолати всі існуючі перешкоди до соціального діалогу. Міжнародна організація праці наголошує, що соціальні партнери, з огляду на тяжкість стану, мають залишити розбіжності і сконцентруватися на завданні із подолання кризи. Тож шукаючи прогресивні підходи для відповіді на сучасні виклики не завжди слід займатися пошуком чогось нового. Іноді достатньо переглянути існуючі засоби і використати їх повною мірою.