Як не втратити українську молодь за кордоном

На сучасному етапі демографічна ситуація в Україні є критичною. Нинішня дійсність суттєво відрізняється від 1990-х років, коли чисельність населення складала приблизно 52 мільйони осіб.

Російське вторгнення призвело до депопуляції, десятків тисяч загиблих і поранених, мільйонів внутрішньо переміщених осіб та емігрантів. Зростання смертності порівняно з народжуваністю, масова міграція, особливо молоді, низька народжуваність і складна соціально-економічна ситуація призвели до демографічної кризи. За експертними даними, близько 5,6 мільйонів українців виїхали за кордон внаслідок війни, отримавши тимчасовий захист, і ця тенденція лише зростає. Серед них повнолітні особи складають близько 63%, діти до 18 років – 22%, та 15%, чиї вікові дані залишаються невизначеними. Ці статистичні показники дозволяють краще розуміти динаміку та особливості життя українців за кордоном.

Оцінюючи усі ризики, пов'язані з вимушеною міграцією молодих людей, не варто забувати про необхідність застосування цієї потенційної сили для створення потужної мережі контактів, що можуть використовуватися як мости для співпраці між Україною та іншими країнами.

Молодь, що отримала освіту та досвід за кордоном, може принести в Україну нові ідеї, технології та культурний обмін, навіть перебуваючи на відстані. Українці за кордоном можуть виступати як ефективні амбасадори, або народні дипломати, та змінювати стереотипи щодо України в світі. У разі економічної чи політичної кризи молодь за кордоном може стати важливою групою для залучення підтримки і вирішення проблем. Не втрачати зв'язок з українською молоддю за кордоном означає не тільки збереження національної ідентичності, а й використання можливостей, які вони можуть надати для розвитку України.

Що може допомогти? Приклад СД

З перших днів повномасштабного російського вторгнення СД Платформа у співпраці зі своїми європейськими партнерами допомогла переміститися значній частині своїх активістів з тимчасово-окупованих або прифронтових регіонів. Важливим елементом адаптації до нових умов був попередній досвід співпраці організації із соціал-демократичними молодіжними та партійними утвореннями в ЄС. Саме вони допомогли прихистити вимушених мігрантів з України, а також в подальшому сприяти їхній інтеграції у новий соціополітичний простір. Створення закордонних осередків СД Берлін та СД Варшава сприяло мережуванню прогресивної молоді за кордоном, поглиблення знань щодо політичного орієнтування та ідеологій та посилення співпраці з чинними європейськими соціал-демократичними політичними партіями.

Особливою родзинкою стало стажування, а в подальшому і працевлаштування частини координаторів СД Платформи у стінах Європейського Парламенту, що дозволяє налагоджувати ціннісно-орієнтовані канали комунікації та адвокатувати інтереси СД Платформи та України в інституціях ЄС.

Що має зробити держава?

Після завершення війни важливо забезпечити повернення хоча б частини громадян, які перебувають за кордоном. Залучення інтелектуалів, малих та середніх підприємців, робітників та молоді з європейською освітою сприятиме ефективному відновленню країни.

Деякі із кроків, що сприятимуть поверненню громадян:

– Забезпечення реальних гарантій миру, оскільки війна змусила багатьох українців мігрувати.

– Пакет адаптивних змін, умовно названий "Повернення українців додому", який передбачатиме стимули для повернення. Серед них – доступні кредити під малий відсоток для придбання житла, вигідне соціальне страхування, доступне медичне лікування та зменшений податок для тих, хто розпочинає власний бізнес.

– Швидка повоєнна відбудова, що продемонструє потенціал України та забезпечить гідні умови праці та життя, сприятиме поверненню та утриманню громадян.

– Організація міжнародних проектів в Україні, які фінансуватимуть поїздки української молоді з закордону в Україну для участі у спільних проектах, також може зацікавити молодь, яка вже протягом багатьох років перебуває за межами країни.

Ці кроки можуть сприяти поверненню громадян та запобігатимуть масовій міграції після завершення війни, коли відкриються кордони.

Актуальність питання збереження зв'язку з українською молоддю за кордоном вимагає важливого обговорення та спільних зусиль як з боку держави, так і з боку бізнесу та громадських організацій. Цей складний процес можна розділити на дві ключові складові: збереження зв'язку та потенціалу серед громадян, а також забезпечення привабливих умов для повернення після війни.