ПОЛІТИКА

Візит без формули. Що знакового у візиті Штайнмайєра до Києва

Саме зараз настав час для Німеччини назавжди відмовитися від підходу до вибудовування відносин з Україною через призму забезпечення своїх економічних інтересів з Росією.
Богдан Ференс
Засновник СД Платформи, к.пол. н.,
Інститут демократії та соціального прогресу

Черговий тривожний ранок у столиці України. Вулиці починають поступово оживати після комендантської години, наповнюючись автомобілями та людьми, які прямують на роботу. На центральний залізничний вокзал прибуває вже легендарний спецпоїзд Укрзалізниці, який перевозить високопоставлених гостей.
В одному з вагонів знаходиться президент Німеччини, Франк-Вальтер Штайнмаєр. Зупинка триває лише кілька хвилин. До президента підсідає Анка Фельдгузен, пані посол Німеччини в Україні, та представники Міністерства закордонних справ України. Незабаром потяг продовжує свій шлях у напрямку Чернігівської області, яка однією з перших постраждала від повномасштабного російського вторгнення.
Відбитки минулого

Франка-Вальтера Штайнмаєра добре знають в Україні ще з часів його перебування на посаді Міністра закордонних справ Німеччини. Багато хто асоціює його прізвище з так званою формулою, за якою передбачалася імплементація Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу. З метою врегулювання війни на сході України шляхом проведення місцевих виборів під наглядом ОБСЄ розроблялися підходи до надання тимчасового особливого статусу окремим територіям Донбасу, а потім, після позитивної доповіді за підсумками виборів на непідконтрольній Україні території — постійного особливого статусу.

Ще до повномасштабного вторгнення Росії «формула Штайнмаєра» сприймалася в українському суспільстві неоднозначно. 2019 року опозиційні до президента Зеленського політичні сили провели акції протесту, під час яких учасники виступили проти так званої формули та вимагали перешкодити капітуляції України. Примітно, що одним із критиків цієї пропозиції був Петро Порошенко, під час президентства якого ця формула з'явилася на світ.

Потрібно нагадати, що в цій формулі не було відповіді на два ключові питання, а саме: про виведення російських військ з тимчасово окупованих частин Луганської та Донецької області та передачу неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону під контроль України. На думку самого пана Штайнмайєра формула не містила нічого більше, ніж спробу відійти від великих кроків, які учасники конфлікту не хотіли робити, до менших кроків, які, незважаючи на їх сутність і наслідки, необхідно було узгоджувати.

Розбіжності щодо імплементації формули відбувалися на тлі стрімких темпів завершення будівництва Північного потоку-2, який мав транспортувати близько 55 млрд. кубометрів російського газу щорічно з РФ через Балтійське море до Німеччини. І Ангела Меркель, і Франк-Вальтер Штайнмаєр були прихильниками цієї угоди, аргументуючи це тим, що газопровід "Північний потік-2" був насамперед приватною ініціативою.

Вже після початку повномасштабної війни Росії проти України президент Німеччини визнав свої помилки, заявивши, що німецьке керівництво трималося за мости, в які Росія більше не вірила, і про це їх попереджали західні партнери.

З третьої спроби

Першу спробу ззапланувати візит до України було здійснено Штайнмаєром ще на початку квітня 2022 року. На той час деякі європейські політики тільки робили перші спроби відвідати Київ. За словами німецького політика, таку пропозицію йому зробив президент Польщі Анджей Дуда, котрий планував спільно з балтійськими колегами приїхати до української столиці. Але через деякий час федеральний президент повідомив, що «він був готовий це зробити, однак у Києві цього не захотіли».

Пропозиція Дуди полягала в тому, щоб президенти Польщі, Німеччини, Естонії, Латвії та Литви здійснили поїздку до Києва та надіслали "там сильний сигнал загальноєвропейської солідарності з Україною".
Як зазначали деякі німецькі видання, коментуючи скасування квітневого візиту, Зеленський послався на непорозуміння і те, що подробиці того, що трапилося, йому були невідомі. У відповідь німецька сторона назвала подію "історичним афронтом" і підкреслила, що подібне порушення дипломатичних традицій є неприйнятним. З метою часткової розрядки напруги, що накопичилася, два президенти незабаром провели телефонну розмову і спробували зняти всі розбіжності.

Швидше за все, справжньою причиною ситуації було те, що в Офісі президента України справді сподівалися на більш рішучу позицію Німеччини на початку повномасштабного вторгнення, особливо щодо постачання озброєння, і насамперед візит саме канцлера Шольца, а не президента Штайнмайєра, розглядали як суттєвий стимул до запуску цього процесу. Але канцлер тоді ще не був готовий до поїздки, а рівень взаємного роздратування у двосторонніх відносинах України та Німеччини зростав з кожним днем.

Друга спроба відвідати Київ була зроблена зовсім недавно. 19 жовтня з'явилася офіційна заява, що у зв'язку з безпекою канцелярія президента ФРН змушена була скасувати поїздку до столиці України. Враховуючи масовані ракетні удари та щоденні запуски дронів-камікадзе російськими військами, подібне обґрунтування виглядало справді доцільним.

В Україні вже не сподівалися побачити німецького президента найближчим часом, але вранці 25 жовтня у засобах масової інформації з'явилися перші відомості, що Франк-Вальтер Штайнмаєр таки прибув до України і зможе на власні очі побачити наслідки жорстокої російської війни.
Більше, ніж церемоніал

Хоча перебування Штайнмаєра тривало лише один день, насичена програма візиту відповідала найкращим німецьким традиціям. Федеральний президент відвідав Корюківську громаду на Чернігівщині. Через повітряну тривогу разом із німецькою делегацією жителі містечка вирушили в укриття, де безпосередньо поділилися з президентом усім тим, через що були змушені пройти у зв'язку з російською тимчасовою окупацією. Пам'ятним є також те, що під час Другої світової війни в цих місцях було вчинено масове вбивство 6700 мирних жителів загонами німецько-угорської військової жандармерії. Штайнмайєр поклав квіти до пам'ятника жертвам нацистського режиму в роки Другої світової війни, а також повідомив, що тепер у Корюківки буде німецьке місто-побратим - Вальдкірх-ім-Брейсгау (Waldkirch im Breisgau), влада і жителі якого зможуть допомогти у відновленні громади та повернення до нормального життя.

На шляху до Києва голова Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус показав президентові зруйнований міст через річку Десна, який вже почали відновлювати. І це, правду кажучи, нагадувало якийсь флеш-бек, спогади з минулого, адже подібні руйнування пану Штайнмайєру вже доводилося бачити ще 2016 року під час його поїздки до Слов'янська.
Потім була зустріч із Зеленським у Києві, під час якої Штайнмайєр запевнив у подальшій підтримці України, включаючи постачання ракетних систем залпового вогню MARS та гаубиць PzH 2000. Також Німеччина пообіцяла передати Україні чотири сучасні системи ППО IRIS-t, одну з яких уже отримали бійці ЗСУ . За словами Штайнмайєра, несправедливий мир між Росією та Україною, який хоче укласти президент РФ Володимир Путін, може призвести лише до нової війни.

Потрібно розуміти, що ці вельми важливі заяви прозвучали не лише з вуст федерального президента, який, на відміну від канцлера, виконує представницькі функції. Франк-Вальтер Штайнмаєр є також представником правлячої Соціал-демократичної партії, вплив у якій у нього, як і раніше, зберігається. Він представляє більш зрілий прошарок німецьких соціал-демократів, прихильників концепції Ostpolitik, Східної політики. Ця політика була деяким керівництвом ФРН зі зближення з НДР та з соціалістичними державами Східної Європи за часів Холодної війни та поділу Німеччини. Як ми знаємо, кінцевою метою цієї політики стало падіння Берлінської стіни у 1989 році та возз'єднання двох частин розділеної країни.

Однак, нинішня російська війна підірвала всі підвалини і концепції, що існували до цього, змушуючи суттєво переглядати своє ставлення до того, що відбувається. Можливо, саме зараз настав час для Німеччини назавжди відмовитися від підходу до вибудовування відносин з Україною через призму забезпечення своїх економічних інтересів з Росією. Адже Україна вистояла і, як і раніше, залишається прихильною до демократичних цінностей і свободи, на відміну від зрадницьких дій по відношенню до усієї Європи РФ.
Zeitenwende

Візит Штайнмайєра до України необхідно розглядати як частину Zeitenwende (поворотного моменту), історичного зсуву у зовнішній та безпековій політиці Німеччини, ініційованого промовою канцлера Олафа Шольца в Бундестазі 27 лютого 2022 року. Подібна трансформація, заснована на відході від обережної оборонної політики Німеччини, є реакцією на повномасштабне російське вторгнення.

Ця зміна продиктована також зміною поколінь усередині політичних еліт, зокрема німецьких соціал-демократів. Молоді депутати, не обтяжені зв'язками з російськими політичними та бізнесовими колами, більш рішуче налаштовані на перегляд німецької зовнішньої політики. Підтвердженням цьому є нещодавній виступ співголови СДПН Ларса Клінгбайла перед своїми колегами по партії. Він визнав помилки у вибудовуванні відносин із Росією, а також зазначив, що залежність Німеччини від російських енергетичних ресурсів зробила німців уразливими. Лідер соціал-демократів вказав на важливість і правильність рішення щодо надання Україні кандидатського статусу, адже на думку Клінгбайла, ЄС має діяти більш рішуче.

Ціннісні орієнтири Соціал-демократичної партії Німеччини формувалися під тиском різних періодів. Саме тому для кардинальної перебудови сприйняття тієї дійсності, в яку занурила всіх путінська Росія, потрібно набагато більше часу, аніж на той час потребує нинішня ситуація. Важливо при цьому пам'ятати, що будь-які зволікання щодо прийняття важливих політичних рішень, на жаль, обертаються новими людськими жертвами та зруйнованою критичною інфраструктурою не лише на полі бою, а й у мирних українських містах.
Ціннісні орієнтири Соціал-демократичної партії Німеччини формувалися під тиском різних періодів. Саме тому для кардинальної перебудови сприйняття тієї дійсності, в яку занурила всіх путінська Росія, потрібно набагато більше часу, аніж на той час потребує нинішня ситуація. Важливо при цьому пам'ятати, що будь-які зволікання щодо прийняття важливих політичних рішень, на жаль, обертаються новими людськими жертвами та зруйнованою критичною інфраструктурою не лише на полі бою, а й у мирних українських містах.
Цей матеріал був також опублікований на https://www.ipg-journal.io
31.10.2022
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2022

Сайт розроблено силами активістів