Eкологія - це відображення економіки в чорному дзеркалі

Економічне зростання важливе для сучасного суспільства, але проявляється це в зростанні споживання, що означає неминуче зростання відходів і погіршення екології. Екологічність в більшості випадків збиткова, а саме тому не цікава для економіки. І ось він конфлікт постіндустріальної епохи. Тому нам потрібні нові механізми для його вирішення, бо невидима рука ринку не в змозі впоратись, а вся система зайшла в глухий кут. Борючись за скорочення споживання і відходів, ми боремося з капіталізмом, тобто, екологія фактично суперечить економічному зростанню.

До екоактивістів часто ставляться з роздратуванням, адже вони намагаються зіпсувати вже сформовану зручну картину світу. Здається, що впускати екопроблеми у своє життя - токсично, краще замести їх "під килим", і просто радіти життю. Адже жити в системі споживання зручно, а те, що екологічні проблеми впливають на здоров'я людей, можуть призводити навіть до розвитку онкології, не має 100% підтвердження. Тому це може трапитись з кимось іншим, але не з нами.

Але як екологія пов'язана з нами?

Уявімо знайомий нам супермаркет. Нескінченні ряди товарів у строкатій упаковці - все це вже зовсім у недалекому майбутньому, з нашою допомогою, відправляться назад в навколишнє середовище. Упаковки і залишки їжі змішаються з памперсами, коробками від піци й батарейками, перетворившись у "сміття", а побутова хімія буде злита в річки через каналізацію. І ось вже екологія не ефемерне визначення чогось невизначеного і далекого, а якість нашого повсякденного життя. Проблема побутових відходів - тільки вершина айсберга.

Адже є ще відходи, які утворилися до того, як товари потрапили на полиці магазинів. І їх навіть більше, і вони ще небезпечніше. Також замисліться, а що собою представляють самі товари? Дешеві продукти або чергове диво хімічної промисловості?


Фреон, тефлон, літієві батареї, вінілхлориди, стироли, бензоли, канцерогени стають складовою нашого навколишнього середовища після того, як товари з цих матеріалів вийшли з вжитку. Проблема в тому, що споживачі не дуже охочі розбиратися в тонкощах виробництва. Все це слугує зростанню економіки і матеріального добробуту суспільства, але, на жаль, за рахунок довкілля і сукупного здоров'я суспільства.

Екологічний порядок денний в політиці

Наразі відсутній запит суспільства на ефективне вирішення нагальних екологічних проблем. Наприклад, українські політики згадують про екологію лише в контексті загальноєвропейських цінностей. На фоні таких проблем, як військовий конфлікт, корупція, економічна криза екологічні питання просто нівелюються, на них не звертають уваги.


Чи завжди була такою еко-повістка в Україні?

Події 1986 року стали переломними, як для України, так і для всього світу. Аварія на Чорнобильській АЕС продемонструвала зворотну сторону сліпої індустріалізації і дала величезний поштовх формуванню зелених рухів в Європі і світі. І тоді в незалежній Україні, для якої наслідки катастрофи стали частиною як політичного, так і економічного життя, також формується зелений рух. У 1990р. заснована одна з найстаріших українських партій - Партія зелених України.

Але як так вийшло, що на загальносвітовій хвилі зростання екоруху - в Україні сьогодні від зелених не залишилося і сліду?

Зараз про Чорнобиль згадують лише в річницю трагедії, а в кінці 1990-х проблема закриття працюючих енергоблоків станції була однією з основних в зовнішній політиці України. І тоді, на тлі наслідків катастрофи і постійного обговорення безпеки роботи ЧАЕС, питання екології та захисту навколишнього середовища були актуальним. Це дозволило Партії Зелених набрати 5,4% на парламентських виборах 1998 року. А це майже 1,5 млн голосів. Партія проводила масштабні з'їзди, мала потужну інформаційну підтримку.

Проте після зупинки всіх реакторів ЧАЕС у 2000 р., екологічна проблематика стає менш помітною. У 2002 р. партія зелених набрала лише 1.3%, а в 2006 р. - 0,5%. Можливо це сталося і тому, що програма партії мала узагальнені гасла без конкретних рішень, незважаючи на представленість в Верховній Раді. У 2009 році основним елементом програми цієї партії було недопущення зняття мораторію на продаж сільгоспземель. Це обезцінювало їх діяльність, як зеленого руху, в очах виборців, з'явилися побоювання, що за такими ідеями могли стояти олігархічні інтереси. Зараз присутність в політичному житті Партії зелених України близька до нуля.

Які нагальні екологічні питання стоять на порядку денному?


Кожен з нас бачить підтвердження того, як часто екологічною проблематикою нехтують.

В Україні порядок денний в екологічній тематиці включає такі питання:

• Ефективність та дієвість законодавства та контролюючих органів
• Відсутність екологічної стратегії на державному рівні
• Переробка та захоронення побутових відходів
• Екомоніторинг
• Екологічна освіта населення
• Забруднень води, повітря та ґрунтів відходами промислового виробництва
• Безконтрольне вирубування лісів
• Варварський видобуток бурштину
• Розвиток зеленої енергетики
• Обслуговування зони відчуження

Задекларований євроінтеграційний курс України змушує Верховну Раду приймати екологічні закони, які сприятимуть євроінтеграції та поліпшенню ситуації в цій сфері. Проте виникає питання: чи дотримуються цих законів?

Наприклад, були прийняті і з 2018 року вступили в силу важливі поправки в закон "Про відходи", які зобов'язують заборонити використання звалищ і приступити до переробки побутових відходів. Але через 2,5 року навіть в столиці все сміття викидається в один бак. Сміття потрапляє або на звалище або на сміттєспалювальний завод.


І хоча спалювання прирівняне до переробки все тими ж поправками до закону, але ми робимо це жахливими методами - туди потрапляє все, від ртутних ламп до батарейок. А сам процес спалювання є небезпечним, адже проходить при температурі 800 градусів, що мало для розкладання шкідливих сполук, таких як діоксини, стирол та інші.


Звалища також не є останньою крапкою в локалізованому забрудненні, адже кожне звалище рано чи пізно загориться. А це вже не локальне забруднення, адже з димом від пожеж токсичні і небезпечні речовини поширюються і на прилеглі міста.

З сортувальних підприємств лише декілька приватних компаній займаються частковим сортуванням, а повноцінна сортувальна станція самообслуговування - тільки одна на столицю, і та функціонує за рахунок волонтерів і не отримує підтримки від влади.

Переробка сміття - дотаційна сфера, що не може існувати за свій кошт

У цьому ключі, показова і боротьба з одноразовими пакетами. Звернення з петицією до президента в 2019 році не дало результату. Але на хвилі зміни політичної влади відповідний законопроект про заборону пластикових пакетів був прийнятий, але його не дотримуються. Використання одноразових пакетів ніяк не змінилося.


Також було прийнято закон, що забороняє спалювання стерні сільгоспугідь, але знову відсутні механізми його виконання. Видобуток бурштину - знищення величезних територій лісу на півночі України в Поліссі. Відповідний закон щодо обмеження вирубки прийнятий, але лісове лобі фактично так само непідконтрольне. Питання вирубки лісів стало ще й геополітичним для України, оскільки експорт лісу кругляка, як привид, супроводжує виділення державі чергових кредитних траншів від іноземних партнерів.

Ще багато складних локальних та глобальних питань, які ми розглянемо окремо. Проте вже зараз зрозуміло, що потрібно створити потужний суспільний запит на їх вирішення, а держава має сформувати ґрунтовну екологічну стратегію свого розвитку для побудови комфортної і безпечної країни, що зможе справлятися з викликами сьогодення.