Українські реалії: відчуття невідомості та що можна сказати напевно

Воєнний стан: відчуття невідомості та що можна сказати напевно

Від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році в Україні панує атмосфера непевності. У перші місяці після 24 лютого 2022 непевність була пов'язана із можливістю швидкого російського наступу, минулого року ця неясність перекинулась на українську сторону, зокрема, відчуття стосувалось уже успішності українського наступу. Цьогоріч атмосферою невизначеності пронизана підтримка Заходу, особливо США, а також невідомим здається перебіг війни тепер, коли фронт дещо стабілізувався.

Що можна сказати напевно, так це те, що повітряна тривога все ще спрацьовує по кілька разів на день – особливо в містах на сході країни. Українська протиповітряна оборона здатна відбивати більшість ракетних атак російського агресора … утім не завжди. За день до візиту ФМС це стало жахливо очевидним після зухвалої російської атаки на дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, катастрофи, що призвела до загибелі щонайменше 33 українців. Цей напад свідчить про те, що Україна гостро потребує більше засобів протиповітряної оборони для захисту своїх міст та енергетичних об'єктів.

Іншою щоденною реальністю життя в Україні є відключення електроенергії. Безперервні російські атаки на джерела живлення призводять до того, що в деяких містах України світло є лише чотири години на добу. Під час спеки влітку та сильних холодів взимку це особливо боляче б'є по багатьох українцях. Роботу важливих об'єктів забезпечують тисячі генераторів. Тож, як уже зазначала Юлія Солдатюк-Вестервельд (Clingendael) на початку цього місяця, – потреба в адекватній протиповітряній обороні та відновленні енергопостачання мають вирішальне значення для багатьох аспектів економіки України.

Комплексні виклики

Ще одним фактом, що не викликає сумнівів, – є воля українського народу до перемоги у війні, а також – прагнення надійно стати на шлях євроінтеграції. Утім, цей шлях обіцяє бути вибоїстим. Під час нашого візиту ми зосередилися на можливостях і викликах, що стоятимуть перед Україною у післявоєнний період. У той час коли Україна все ще міцно залучена в екзистенційну війну, що має величезний вплив на всі аспекти життя суспільства і громадянства, будь-які розмови про «те, що буде після» здаються парадоксальними. Тим не менш, вести такі розмови надзвичайно важливо, особливо з огляду на підтримку, яку ми, як Фонд Макса ван дер Стула, надаємо політичним акторам, що відстоюють соціальний і демократичний курс країни.

Післявоєнна Україна стикнеться з численними труднощами. Для відбудови держави доступні величезні фінансові ресурси. Проте важливо, аби ця відбудова здійснювалася на справедливих засадах, в умовах, коли кермо влади не буде в руках транснаціональних корпорацій та великих західних компаній, що матимуть власні інтереси у майбутній українській економіці. Це стосується і соціальних аспектів інтеграції до ЄС в цілому. На цьому напрямі слід уникати надмірної лібералізації та повторення помилок, зроблених іншими країнами Центральної та Східної Європи на шляху інтеграції до ЄС. Важливим засобом для цього, серед іншого, є конструктивне сприяння соціальному діалогу між роботодавцями, профспілками та урядом. У цьому полягає завдання соціал-демократів і прогресивних партій по всьому ЄС: обмін знаннями та нарощування досвіду є ключовими факторами.

Швидкість з якою Україна рухається на шляху інтеграції до ЄС викликає захоплення. Незамінними в цьому відношенні також стали залучення та активна допомога неурядових організацій країни. Важливим аспектом при цьому є допомога та сприяння українському уряду в просуванні реформ на місцевому рівні по всій країні. Для широкомасштабного процесу ЄС важливо, щоб інституційні реформи не були зосереджені лише в центрі держави. Основними викликами тут залишаються ситуація на прифронтових територіях та брак спроможностей через воєнні дії.

Впровадження досвіду ФМС

Фонд Макса ван дер Стула продовжуватиме працювати над вищезгаданими проблемами. Вагоме значення має також і заключний аспект української демократизації – політичний плюралізм.

Непередбачуваність війни, як було описано вище, послаблює роль політичних партій та Верховної Ради (парламенту) в українських політичних процесах. Такий розвиток подій є цілком зрозумілий, адже єдність і співпраця між партіями є ключовими під час воєнного стану. Однак для вирішення низки завдань, пов'язаних з інтеграцією до ЄС та процесом післявоєнної відбудови, особливо корисним для України став би розмаїтий політичний ландшафт, в якому представлені різні політичні партії та ідеології.

ФМС прагне забезпечити таке різноманітне політичне тло, наприклад, завдяки співпраці з СД Платформою – прогресивною українською організацією, що організовує заходи по всій країні та заохочує молодь, зокрема, до прогресивної політичної діяльності.

Єдиним реалістичним способом впоратися з певностями та непевностями війни є надання адекватної військової, гуманітарної та соціальної підтримки Україні з боку Заходу. Це забезпечить нашій державі хороші шанси на отримання заслужених перспектив у майбутньому, зокрема й тих, що пов'язані з інтеграцією до ЄС, демократизацією та політичним плюралізмом.