Враження від інавгураційної промови Д. Трампа

1
Мінімум програмних тез і глибоких сенсів, максимум простих слів для простих людей.

2
Відсутність нових великих ідей, лише мікс передвиборчих гасел і обіцянок, які вже були відомі на той момент зі ЗМІ. По суті, промова стала продовженням його виборчої кампанії.

3
Акцент на внутрішній політиці, але не на всій, а лише на тих питаннях, які найбільше хвилюють «ядерний електорат»: імміграція, економічний націоналізм, почуття величі, відкат woke-порядку денного, ностальгія за «великою країною, яку ми втратили».

4
Вперше сказано про територіальну експансію як спосіб досягнення величі й поваги у світі. Вперше від американського президента я почув про необхідність повернути США справжній суверенітет і незалежність (очевидно, раніше цього не було). Раніше такий сувереністський підхід використовували переважно лідери країн, що кидають виклик американському світовому порядку: Росія, Туреччина, Іран, Індія, Китай, ПАР та інші.

5
Мало осмислених тез щодо зовнішньої політики, окрім, знову ж таки, передвиборчих гасел. РФ та Україна жодного разу не згадано. В основному зовнішня політика зводилася до просування образу миротворця та водночас анонсування торговельних воєн з іншими країнами.

6
Пріоритети розставлені так, щоб на першому місці були почуття величі, винятковості та реваншу. Зокрема, про це свідчать вставки про Панамський канал й «історично справедливі» перейменування різних місць у США, а також Мексиканської затоки в Американську затоку.

7
Харизматичний пастор, запалив натовп.

Що зараз виглядає ймовірним, судячи з перших указів Трампа:

– торговельні війни з Канадою, Мексикою, ЄС, країнами БРІКС.
– розгортання традиційного енергетичного порядку денного замість зеленого.
– депортації нелегальних іммігрантів.
– спроба просунути переговори про припинення вогню між РФ та Україною.
– призупинення зовнішньої допомоги на 3 місяці, а потім визначення пріоритетних напрямків цієї допомоги.
– символічні рішення у сфері соціокультурної політики, історичної пам’яті та ідентичності, які мають посилити загальне відчуття «підйому з колін» у американського виборця.