Соціалка

Викладач і політика: як діяти?

Сьогодні вся країна в очікуванні місцевих виборів. Відповідно до українського законодавства, освіта поза політикою. Проте все більше студентів, які цікавляться політичним життям країни, готові відкрито дебатувати на парах. Як діяти викладачу в такій ситуації? Як відповідати на провокативні запитання студентів? Як унеможливити ситуації, коли заняття перетворюється в непримиренну емоційну дискусію, яка спирається не на аргументи, а на особистісні уподобання учасників? Пропоную лайфхаки для виходу з подібних ситуацій.
Світлана Бульбенюк
канд. політичних наук, доцент, активістка ГО «Прогресильні», ГО «СД Платформа»

Найголовніше правило для викладача - залишатися неупередженим, об'єктивним, не виявляти власних політичних уподобань або антипатій. Проте не варто взагалі уникати питань про політику, особливо якщо ти – викладач(ка) дисциплін соціально-гуманітарного спрямування. Ми маємо сприяти становленню наших студентів як свідомих громадян.
Який узагальнений алгоритм для колег можна запропонувати?

1
Краще ще на першому занятті зі студентами зауважити, що норми професійної етики не дозволяють викладачу під час навчального процесу давати суб'єктивні, емоційно забарвлені оцінки й характеристики тим чи іншим політичним діячам та подіям політичного життя. На першому занятті можете навести студентам правило, яке негласно панує не одне століття в американському суспільстві: «Ви можете мене запитувати про будь-що, окрім трьох речей: чи вірю я в Бога, скільки я заробляю, та за кого я голосую на виборах».

Окремо варто відзначити практику деяких ЗВО України щодо врегулювання цього питання. Наприклад, у Статуті КНТЕУ (Київський національний торговельно-економічний університет) прописано, що викладач не має права обговорювати зі студентами питання особистих релігійних і політичних уподобань. Тому викладачі цього ЗВО посилаються на відповідний пункт Статуту, а студенти сприймають подібну позицію з розумінням та повагою.

2
У випадках, коли уникнути відповіді на запитання студентів з вираженим політичним підтекстом неможливо, варто максимально «згасити» емоції та перевести розмову у формат дискусії, політичного квесту, політичного планування. За цих умов дієвим є використання різноманітних методик аналізу і прогнозування, у тому числі запозичених у колег-економістів (SWOT-аналіз, SMART тощо). Завдяки таким активностям у студентів будуть формуватися soft skills, без яких професійний розвиток сучасного успішного фахівця неможливий.

3
Особливу увагу варто звернути на проблему маніпуляцій громадською думкою в політичних кампаніях. Адже дуже часто люди сприймають викривлену інформацію за достовірну і на її основі роблять хибні висновки. І наші студенти не є винятком. Тому викладач (насамперед, соціально-гуманітарних дисциплін) має допомогти студентові розібратися в бурхливому інформаційному потоці, звернути увагу на критичне мислення, фактчекінг, методики протидії маніпуляціям. У цьому випадку найкращий лайфхак – розглянути конкретний політичний кейс, навести експертні оцінки, застосувати порівняльний та історико-порівняльний аналіз та спробувати на парі дійти до спільного висновку з цього конкретного кейсу.
Що кажуть про це викладачі?
Кожна аудиторія унікальна, тож завжди поводжу себе по-різному (принаймні мені так здається). Як мінімум намагаюся уточнити, до мене звертаються, як до викладача конкретного предмету, чи як до громадянина».
«Викладач не має права впливати на політичну позицію студента, а тільки формує уявлення та знання щодо світу політики».
«Якщо студентів цікавить моє ставлення до тих чи інших політичних подій в Україні чи світі, намагаюся представити їм кілька експертних думок, бажано різновекторних. А студенти можуть самостійно дійти висновку, яка з позицій для них є найбільш аргументованою, і чому».
«На такі запитання (політично й емоційно забарвлені – С.Б.) студентів прямо, частіше за все, не відповідаю, можу говорити про те, чи пройшов кандидат/партія за якого був відданний голос».
«Для мене "професіоналізм" - це коли емоції виносяться "за лапки" ситуації. Іншими словами, як лікар має діагностувати та лікувати пацієнта без урахування свого ставлення до нього, так і фахівець має оцінювати діяльність іншого фахівця (соціолог/політолог – політичного/громадського діяча), відповідно, без особист(існ)их емоцій».
«Звісно, коли питають, за кого голосує викладач, не кажу прямо, можу розіграти якусь загадку, навести на роздум, пропонувати якісь натяки і підказки, щоб студенти розворушилися і думали. Поки студенти розв'язують подібний політичний квест, саме питання стає неактуальним і відпадає. І ми поволі "зіскакуємо" з політичних особистостей та переходимо до обмірковування проблем й ідеологій».
Чи впливає адміністрація ЗВО на політичну позицію викладачів та студентів?
Якщо йдеться про викладачів, то прикладів тиску чи впливу на їхній політичний вибір ми не знаємо. Втім студенти ділилися досвідом спроб впливу на їхній політичний вибір з боку певних політичних сил. У більшості випадків це відбувалося зі студентами, які проживали у гуртожитках, куди приходили представники певних політичних сил з пропозиціями проголосувати за партію N або кандидата N за відповідну грошову винагороду. Показово, що студенти до цього ставилися вкрай критично та зі значною долею іронії.

Однак слушно навести і приклад протилежного кейсу. В одному з університетів на рівні структурного підрозділу роками тривав неформально санкціонований окремими представниками адміністрації мобінг тих викладачів, які публічно та/або у приватних розмовах висловлювали протилежну мейнстріму політичну позицію. Частина з цих викладачів змушені були звільнитися. Мобінг інших «дисидентів» триває. Який вихід з ситуації? На жаль, питання відкрите.
Що ж робити?
25 жовтня відбудуться місцеві вибори. Колеги, погодьтеся, нам варто готуватися до несподіваних запитань від студентів. Тому ми змушені будемо відходити від суто теорії та демонструвати реальні політичні кейси. Тож, краще не штучно «деполітизувати» питання студентів, а спробувати разом проаналізувати певні виборчі обіцянки кандидатів, реалістичність їх виконання, спираючись на специфіку тих дисциплін, які ми викладаємо.
Головне - висновки залишити на розсуд кожного студента. Адже наше завдання – «озброїти» молодь знаннями, скілами критичного мислення й аналітичної роботи, спонукати до прийняття власного й усвідомленого рішення. Тож, готуймося.
07.10.2020
Did you like this article?