СОЦІАЛКА

Ненависть у соцмережах: лайкнути не можна зупинити

Пам'ятаєте «лихі 2000-ні», коли ми спілкувалися без лайків, коментів та репостів? Два гіганти онлайн-простору, Facebook та VKontakte, починали як закриті сайти для студентів. Обидва росли завдяки системі «запроси друга – отримай подарунок» та агресивній рекламі.
Коли соцмережі стали щоденним ритуалом, окрім спілкування, вони змінили наше ставлення до демократії, конфліктів та ненависті. Схиляюся до думки, що хейт спіч набув популярності саме в соцмережах [hate speech = мова ненависті].
Лілія Луценко
Координаторка СД Платформи
Коли в соцмережах з'явилась мова ненависті?

Пригадуєте появу мемів, потім – троллінгів? Згодом спільнота MDK з примітивним образливим гумором набрала перший мільйон підписників (зараз їх 11 млн). Пригадуєте, як цей гумор проникав у шкільні розмови, став причиною образ та непорозумінь із батьками? Поширення соцмереж стало «маховиком» для свободи слова та демократії. Із соцмережами ті, кого вдома цькували за радикальні погляди, отримали можливість бути глобально почутими.

Вчені з університету Вашингтона провели дослідження про зв'язок між ВКонтакте, Фейсбук та формуванням кластерів ненависті. На карті з дослідження бачимо червоні лінії (ВК), сині (Фейсбук) та зелені (переплетіння ВК та ФБ). Ці лінії пов'язують найбільші у світі осередки радикальних організацій, сприяючи поширенню їх ідей між континентами.
Найбільші у світі осередки ненависті та соцмережі, що їх пов'язують

Джерела: Neil Johnson, George Washington University
Чи перетворюється ненависть у соцмережах на реальні злочини?
"Наш батько народив на цьому континенті нову націю, що має жити на волі і з вірою в те, що всі люди створені рівними" – сказав Авраам Лінкольн про Сполучені Штати. 150 років потому викривлення поняття рівності у різних спільнотах перетворило США на один із найбільших осередків ненависті. Протягом 2014-2018 років, кількість зафіксованих злочинів ненависті зросла на 30% до 7120 у 2018 році (див. графік нижче). Основна причина – расова/етнічна дискримінація (у 60% випадків).

З іншого боку, кількість звернень до суду за темою «Прояви ненависті, завдання особистої шкоди чи тілесних ушкоджень» - всього 492 випадки в 2018, 619 – у 2020 році. Отже, лише 7% жертв звертаються до суду для захисту своїх прав та свобод. Для порівняння з США, кількість випадків прояву ненависті у Великобританії сягнула 103 379 за 2018 рік, з них лише 12% жертв звернулось до суду. Тобто, більшість жертв прояву ненависті не вірять у те, що правоохоронні органи зможуть їх захистити.
Джерела: Statista, BBC UK
Спостерігаючи тривожну динаміку, не варто складати провину лише на соцмережі. Активну участь у поширенні ворожнечі й мови ненависті беруть політики. З графіка бачимо, що у Великобританії найбільший приріст злочинів ненависті за 2016-й рік. У цьому році було проведено референдум, розділено погляди населення та покладено початок Brexit. У Штатах 2017-й став першим роком президенства Дональда Трампа, з початком антиімігрантської політики та публічної дискримінації меншин. Ви могли помітити, що кількість інцидентів, пов'язаних із ненавистю, в Британії в 14.5 разів перевищує кількість випадків у США. Враховуючи ЗНАЧНО більшу чисельність населення Штатів, можемо сказати, що реальна кількість випадків у рази вища.

Яка ситуація в Україні?

У нас поняття «хейт спіч» та ненависті прокуратура описує як «правопорушення, учинені з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості». За 2019 рік було зафіксовано 184 таких порушень. Лише у 4 випадках ненависників було засуджено. Цікаво, що до офіційного обліку не увійшли прояви ненависті до ЛГБТ спільнот, яких удвічі більше – 369 у 2019 році.

Як працюють зі злочинами ненависті правоохоронці?

Проводять тренінги з постраждалими чи представниками спільнот, що можуть зазнати проявів ненависті. Вчаться, як відрізнити ненависть від хуліганства та розслідувати такі злочини. Водночас, в Україні немає чіткого поняття, як діяти зі скоєнням злочинів на тему ґендерної чи сексуальної дискримінації. Тому більшість таких випадків ігноруються або класифікуються як хуліганство. Злочинці залишаються на волі.


Як протидіяти ненависті онлайн?

Для подолання «кореню» зла потрібно боротися з хейтерами. Щоб нейтралізувати осередки ненависті у соцмережах, фахівці з Forbes пропонують наступні підходи:

  1. Дослідити, з яких міні-груп складаються найбільші організації . Банити ці менші групки, що значно простіше.

  2. З великої організації, що пропагує ненависть, банити випадкових користувачів. Так як ці користувачі належать до різних підрозділів організації, то мінімізується ризик протидії чи масової протидії.

  3. Залучати до дискусій хейтерів та представників анти-хейтерського руху, щоб останні своєю більшістю нейтралізували поширювачів мови ненависті.

А для нас, звичайних гостей Фейсбуку, є просте правило для протидії поширенню ненависті. Коли бачимо під постом явно образливі чи дискримінаційні коментарі, банити їх авторів. Хоча б 1 раз на день.

Кількість користувачів Фейсбуку перевищила 3 мільярди. Якщо 1% від цього числа банитиме хейтерів, уявляєте, скільки злочинів ненависті можна попередити?


03.08.2020
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2025
Сайт розроблено силами активістів