Російська війна в Україні: що далі?

Оперативне положення

В Херсонській області оперативна обстановка характеризувалась інтенсивною контрбатарейною боротьбою обох сторін. Окупанти продовжують завдавати артилерійські удари по цивільній інфраструктурі Херсону, Берислава, Очакова та інших міст, розташованих на правому березі Дніпра. В той же час, ЗСУ посилили вогневий вплив на Кінбурнську косу – стратегічно важливу полосу землі, яка дозволяє контролювати доступ з Чорного моря до дельти Дніпра.

В лютому російська армія інтенсифікувала ракетний терор Запоріжжя та північних районів області, що вказує на спроби зірвати підготовку контрнаступу ЗСУ на Півдні. Російське командування концентрує угрупування поблизу Оріхова та Гуляйполя (Запорізька область область), однак українські сили стримують натиск агресора. В цілому протягом лютого фронт залишався стабільним, бої відбуваються в «сірій зоні», що розмежовує передові позиції сторін.

В Харківській області та на півночі Луганщини Росія намагається реалізувати основний наступальний задум – витіснити сили оборони України на лівий берег річки та водосховища Оскіл. У зв'язку з цим росіяни відновили наступальні дії на Куп'янськ, який було деокуповано в ході Харківської операції ЗСУ у вересні минулого року. В районі Кремінної (Луганська область) продовжуються важкі кровопролитні бої, в ході яких жодна зі сторін не досягла суттєвих просувань впродовж останніх тижнів.

Найбільш інтенсивні бої розгорнулись навколо Бахмуту та Вугледару. Після відходу ЗСУ наприкінці січня з Соледару, що на північний схід від Бахмуту, ситуація для українських підрозділів в цьому районі суттєво загострилась. Тактика росіян полягає в оточенні міста через перерізання шляхів поставок продовольства та боєприпасів, від яких залежить гарнізон. Станом на початок березня росіяни здійснюють вогневий вплив на основні комунікації захисників Бахмуту і розвивають наступ на північному фланзі оборони міста. Водночас відзначається активізація ВПС росії. Таким чином, російське командування намагається компенсувати брак важкої бронетехніки на передовій завдяки залученню авіації.

В той же час, повного краху зазнали спроби росіян заволодіти Вугледаром (Донецька область). В ході штурмових дій окупанти втратили сотні військовослужбовців та десятки одиниць бронетехніки. Поразка під Вугледаром мала деморалізуючий вплив на російських військових та сегмент російського суспільства, який активно підтримує війну.

Вздовж україно-російського кордону (північно-східний напрямок) росія сконцентрувала до 20 батальйонно-тактичних груп (17 тис. особового складу) та продовжує утримувати угрупування чисельністю до 10 тис. військових в Білорусі. Однак ці підрозділи недостатньо укомплектовані технікою, тож станом на зараз не мають наступального потенціалу.

В контексті ракетного терору України минулий місяць відзначається суттєвим зниженням інтенсивності ударів по українській енергетичній інфраструктурі. Це є свідченням визнання російським військово-політичним командуванням провалу у війні з енергетичною системою України, яка продемонструвала значний запас стійкості.

Місяць стратегічних невдач російської армії

Більшість військових оглядачів відзначають, що нарощування атакувальних зусиль російських військ пов'язане з планами оперативного наступу, в ході якого Кремль намагається перехопити стратегічну ініціативу та створити умови для окупації всієї території Донецької і Луганської областей. Активізація атак з боку російських підрозділів, яка спостерігається з початку 2023 року по теперішній час, пояснюється рядом факторів, таких як:

- В стратегічному вимірі військове командування росії зосередилось на покращенні тактичного положення своїх сил напередодні посилення спроможностей ЗСУ у зв'язку з надходженням значного об'єму західної бронетехніки, включно з танками Leopard 2. Також станом на лютий 2023 завершили залагодження та були розгорнуті в зоні бойових дій підрозділи російської армії, сформовані або доукомплектовані завдяки заходам «часткової мобілізації».

- З тактичних міркувань росія намагалась скористатись фактором природних умов, оскільки замерзлий ґрунт в полях Донбасу достатньо твердий для застосування важкої бронетехніки.

- З політичних позицій захоплення значного населеного пункту в річницю війни дозволило б Кремлю та пропаганді створити враження близької перемоги, що є важливим ресурсом для мобілізації російського суспільства, в якому наростає невдоволення ходом військової операції.

У підсумку, можна констатувати, що Росія впродовж лютого не спромоглась досягнути жодної із зазначених цілей.

Прогноз в короткостроковій перспективі:

Березень, ймовірно, стане одним з найскладніших місяців в кампанії 2023 року для Сил оборони України. Протягом цього періоду продовжиться формування наступальних резервів ЗСУ, однак їхнє насичення західними озброєннями та рівень оперативної злагодженості буде недостатнім для вводу в бій. Таким чином, найближчі тижні Україна діятиме в режимі стратегічної оборони.

Інтенсифікація ударів по військових об'єктах Росії в стратегічному тилу, яка відбулась в лютому, вказує на те, що в арсеналі України з'явились ударні БПЛА вітчизняного виробництва, здатні долати сотні кілометрів. Слід очікувати, що протягом найближчих місяців атаки українських дронів стануть регулярними, що посилить розлад в сфері військового планування рф та створюватиме тиск на моральний стан російського суспільства.

На фронті впродовж березня варто очікувати розв'язки битви за Бахмут, яка з великою долею ймовірності завершиться відходом українських сил на нові рубежі оборони. З іншого боку російська армія та ПВК Вагнер зазнали значних втрат в районі Бахмуту, тож на цьому напрямку слід очікувати перегрупування російських сил та сповільнення темпів наступу.

Водночас росіяни продовжать штурм Вугледару, оскільки дане місто має стратегічне положення – воно розташоване на домінуючій висоті, з якої ЗСУ можуть завдавати артилерійських ударів по залізничних комунікаціях ворога на півдні Донецької області.

На півночі Луганщини російська армія зосередиться на спробах відтіснити Сили оборони України на захід від Кремінної, по напрямку на Лиман. Дане місто на півночі Донецької області становить інтерес для російського командування, оскільки контроль над ним дозволить створити загрозу охоплення агломерації Краматорськ-Слов'янськ з півночі.

Також передчасно говорити, що росія відмовиться від ракетних атак. Окупанти вдаються до нових тактик застосування БПЛА та аеростатів для виявлення позицій української ППО, що вказує на пошук шляхів підвищення ефективності ракетних ударів.