«Що варто знати про переговори з ЄС?»

Відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу (ЄС) є значущою подією, що визначає новий етап у відносинах. Прийняте Європейською Радою рішення запускає процес, передбачений статтею 49 Договору про Європейський Союз, відповідно до якої будь-яка європейська країна, що розділяє цінності ЄС, а також відповідає так званим Копенгагенським критеріям, може стати його членом. Набуття членства країною-кандидатом включає певну етапність, яка у підсумку вимагає одностайного рішення Європейської Ради, отриманого після консультацій з Європейською Комісією та після отримання згоди Європейського Парламенту, а також ратифікацій на рівні парламентів держав-членів Спільноти.

Переговори є лише одним з ключових компонентів складного процесу, що характеризується процедурними та політичними аспектами і до якого залучені різні учасники зі своїми ролями. У даному матеріалі пропонуємо дещо детальніше розкрити суть переговорного процесу, чи готова до нього Україна, та чого варто очікувати у майбутньому.

Етапність переговорів

Переговори проводяться у форматі міжурядових конференцій за участі міністрів держав-членів ЄС, представників Європейської Комісії та України. Насамперед важливо визначити так звані «переговорні засади», у яких містяться умови виконання критеріїв для вступу.

Очікується, що ЄС визначить засади проведення переговорів у березні цього року після чого має відбутись перша міжурядова конференція, що ознаменує початок переговорів про вступ України.

Наступним кроком має стати проведення скринінгу Європейською Комісією українського законодавства на його відповідність праву ЄС. Наприклад, у випадку Сербії такий скринінг тривав понад 18 місяців.

За результатами проведеного аналізу буде визначено перелік конкретних кроків, які Україна має зробити для виконання критеріїв для вступу. Для зручності вони будуть сегментовані у 35 розділах з шести ключових напрямків, а саме: Фундаментальні засади; Внутрішній ринок; Конкурентність; Екологія та сталий розвиток; Ресурси, сільське господарство та взаємодія; Зовнішні відносини.

Переговори щодо кожного розділу проводяться у форматі міжурядових конференцій, які відбуваються із певною періодичністю, і тривають допоки країна-кандидат не виконає вимог, передбачених конкретним розділом. Жодних часових рамок для проведення переговорів не встановлено.

Лише після того, як усі критерії та вимоги усіх розділів будуть виконані Україною, на рівні Європейського Союзу буде підстава прийняти рішення про завершення переговорів.

Про критерії членства в ЄС

Щоб стати повноправним членом ЄС необхідно відповідати критеріям, що були затверджені у 1993 році на засіданні Ради у Копенгагені.

Загалом критеріїв три:

– Політичний (країна-кандидат має продемонструвати стабільність роботи державних інституцій, що мають забезпечувати функціонування демократії, верховенство права,дотримання прав людини, та меншин).
– Економічний (країна-кандидат має продемонструвати функціонуючу ринкову економіку, що здатна стати частиноювільного внутрішнього ринку ЄС).
– Юридичний (країна-кандидат повинна продемонструвати здатність імплементувати ті законодавчі зміни, що складаютьправову базу ЄС, так звані acquis).

І це ще не все. Окрім прийняття відповідного законодавства у розрізі 35 розділів необхідно також забезпечити належне застосування цих правових актів з дотриманням принципів Союзу для якісного функціонування органів державної влади, судів, а також регулювання ринкових відносин та забезпечення соціального захисту.

Виконання зазначених критеріїв мало б дозволити будь-якому громадянину ЄС, перебуваючи в Україні, отримувати належний рівень ставлення та захисту, як і у будь-якій іншій державі-члені ЄС.

Завершення переговорів ≠ членство у ЄС

Успішне закриття переговорів ще не гарантує, що країна-кандидат автоматично стає членом Європейської спільноти. Адже, статус члена Україна зможе набути лише після одностайного рішення Європейської Ради, яке має бути погоджене Європейським Парламентом. Окрім того, має відбутися процес ратифікації на національному рівні держав-членів ЄС, а це подекуди найскладніший і найдовготриваліший процес. Можна згадати приклад з минулого, коли Нідерланди тривалий час відкладали ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною після ініційованого правою популістичною партією референдуму.

Таким чином, після завершення переговорів необхідно пройти щонайменше ще 29 голосувань (у Європарламенті, у Європейській Раді та у 27 державах-членах ЄС) до повнопарвного членства. А це означає, що будь-яка держава-член ЄС може заблокувати вступ України, незважаючи на імплементацію acquis та виконання Копенгагенських критеріїв.

Чи готова Україна до виконання Копенгагенських критеріїв?

Точну відповідь можна буде отримати після завершення скринінгу Європейською Комісією. Проте наразі існують підстави для стриманого оптимізму, так як Україна протягом 10 років в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, виконувала певні зобов'язання щодо приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Хоча, це лише невелика частина з того, що потріюно буде імплементувати у процесі вступу.

Також наша країна частково вже інтегрована у внутрішній ринок ЄС, однак негативний вплив російської війни перешкоджає стабілізації та розвитку економіки. Успішність виконання економічного критерію залежатиме від того, в якому стані буде країна після війни, а також, наскільки вдало будуть працювати економічні стимули для відновлення та подальшого розвитку.

Переговори та процес набуття членства вимагатиме від України надзвичайних зусиль у впровадженні необхідних змін, спрямованих на наближення її законодавства та стандартів до тих, що вже діють у державах-членах. Здобуття членства в ЄС є довгостроковою метою і залежить від успішності імплементації реформ, яка вимагає стійкості та послідовності з боку української влади. Важливим аспектом є не лише прийняття тих чи інших законодавчих актів, але і належної інституційної координації, зрілої політики, що грунтується на ціннісно-орієнтованих підходах та достатньої підтримки з боку ЄС.

Також, важливими будуть зусилля на дипломатичному треку та підтримка дружніх відносин із державами-членами, особливо сусідніми.

Навряд чи процес вступу буде легким та швидким, однак, ми маємо зробити все для того, щоб одного дня українці змогли себе відчути повноправними громадянами Європейського Союзу.