Мрія в освіті: як сформувати суспільство знань?

Важливо, що мета нового застосунку - впровадити "освіту в смартфоні" - можливість кожної дитини мати доступ до освітнього контенту з будь-якої точки світу з висвітленням її як шкільних, так і позашкільних активностей. Так, у профілі учня буде міститись інформація про волонтерську та громадську діяльність, участь в олімпіадах та гуртках.

Такий крок є важливим, адже свідчить про увагу керівництва держави до трансформації освіти, що особливо актуалізується в умовах триваючої повномасштабної війни.

Російська агресія проти України завдала значних збитків освіті. 3779 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 363 з них зруйновано повністю. Близько 11 тисяч вчителів опинилися на окупованих росіянами територіях, майже 24 тисячі були вимушені виїхати з України. Ще сумніші дані, котрі стосуються дітей: понад 3 мільйони школярів були вимушені змінити місце проживання, з них понад 500 тисяч - продовжують перебувати за кордоном.

Водночас, війна лише загострила проблеми в освіті, адже ще до війни українська освіта страждала від низької якості менеджменту, застарілого матеріально-технічного фонду, низького рівня інтеграції ринку праці з освітніх процесом.

Відтак, під час відновлення освітньої інфраструктури, що постраждала внаслідок війни, важливо зосередитись на трансформації системи освіти в цілому та побудові нової моделі.

Наприкінці серпня 2023 року в Києві відбувся воркшоп, в ході якого українські та міжнародні експерти, об'єднані в ініціативу Rebuild the Wonderful, напрацювали концепції для 5 типових радянських шкіл, які будуть передані Міністерству освіти і науки України для подальшого опрацювання.

Над розробкою даних концепцій працювали ГО «Маріуполь Реборн» та Big City Lab у співпраці з іноземними архітектурними бюро DO ARCHITECTS (Литва), KAVAKAVA (Естонія), ARCHICON (Угорщина), Creative Kleinert House (Словаччина).

Метою даного проєкту є не лише реконструкція будівель, а й створення системи, здатної формувати націю професійних, щасливих людей, які можуть реалізуватися в сучасній інноваційній технологічній економіці.

Які ж кроки мають бути здійснені для трансформації української освіти?

По-перше, освітній менеджмент.

Саме неефективне управління закладами освіти призвело до вичерпання матеріальних ресурсів, виведення чисельних земель університетів під житлову забудову, зниження інвестиційної привабливості української освіти в цілому.

Українські директора шкіл, що призначаються локальними управліннями освіти, та ректора університетів, для яких заклади освіти перетворились в їх особисту феодальну вотчину, часто залишаються не зацікавленими в розвитку та трансформації їх закладів освіти в інтересах головного бенефіціара - здобувача освіти.

Відтак, важливо відійти від старих принципів управління освітньою інфраструктурою: передбачити законодавчо можливість залучати до керівництва закладами освіти осіб, що мають управлінський досвід незалежно від наявності в них наукових ступенів.

По-друге, кадри.

Без вмотивованого викладача - освітній процес не буде якісним, відтак важливо забезпечити належні умови оплати праці для викладачів та розвантажити їх від супровідної діяльності. Викладачі в школах мають бути зосереджені на уроках, а не веденні журналів та інших форм звітної документації, тоді як викладачі в університеті - мати можливість викладати без покладання на них обов'язку створювати штучні наукові статті для кафедр.

По-третє, безпека.

Станом на початок минулого навчального року, лише 64% шкіл та 44% закладів дошкільної освіти були облаштовані укриттями. За рік ситуація дещо покращилась: станом на 11 серпня 2023 року в Україні було облаштовано укриття у близько 67% закладах дошкільної освіти, 75% — у школах, 85% - у закладах професійної та вищої освіти, що дозволяє забезпечити укриттям майже 5 млн учасників освітнього процесу.

Між тим, більшість захисних споруд є найпростішими укриттями, а відтак здатні захистити лише від уламків, а не прямого влучення, що все рівно свідчить про наявність загрози для учасників освітнього процесу. При цьому, їх вмістовність є обмеженою, що ускладнює повноцінний запуск навчального процесу, у зв'язку з чим заклади освіти використовують позмінний або змішаний графік навчання.

Вже зараз війна набуває характеру тривалої боротьби на виснаження, тож замість повоєнного відновлення варто концентруватись на реконструкції вже зараз, що має бути враховано й у питаннях безпеки, що передбачає нарощування фонду укриттів в закладах освіти.

Важливо вже на цьому етапі перетворювати укриття в закладах освіти в комфортні навчальні простори, які можна використовувати як в мирний, так і воєнний час для освітніх цілей.

По-четверте, зміст освіти та інтеграція її з ринком праці.

За даними МОН України, лише половина випускників українських вишів працюють за фахом, що свідчить про низький рівень інтеграції освіти з ринком праці.

Сучасні навчальні програми в школах та університетах не спрямовані на підготовку людей до ринку праці, оскільки містять недостатню практичну компоненту. З іншого боку, бізнес не дає достатнього фідбеку закладам освіти в частині підготовки кадрів.

Рішення - побудова країни стартапів зі шкільної парти. Запровадження до шкільної програми дисциплін з фінансової грамотності та підприємництва, створення та підтримка шкільних підприємств, розвиток програм дуальної освіти та оплачуваних стажувань в системі вищої освіти, що дозволить молоді зі шкільних та студентських років працювати в команді над впровадженням проєктів або набувати компетенції безпосередньо на робочому місці.

По-п'яте - інновації.

Сучасний світ неможливий без технологій, а старі підходи в навчанні будуть замінюватись роботами та штучним інтелектом. Заборона у використанні дітьми чату GPT не дасть результатів, відтак важливо інвестувати час в опанування технологій.

Все це потребує відповідної інфраструктури - міжшкільних та шкільних інноваційних центрів - технічних лабораторій, де буде можливість проводити різноманітні дослідження, працювати з інноваційними технологіями, отримувати знання від практиків.

Зрештою, важливо розвивати соціально-активне середовище серед молоді шляхом залучення її до волонтерства та громадської діяльності. Для цих цілей важливим кроком може стати законопроєкт №10026, який передбачає визнання результатів волонтерської діяльності в системі формальної освіти. Важливо, щоб волонтерська робота школярів та студентів, яка полягає в служінні суспільству, враховувалась в їхньому освітньому профілі та могла бути зарахована до документу про освіту, адже така діяльність засвідчує набуття певних компетенцій.

Підсумовуючи, варто відзначити, що в процесі реконструкції освіти важливо зосередитись на синергії суспільства, бізнесу, держави та міжнародних партнерів. Завдання суспільства - сформувати запит для держави та долучатись до формування освітніх політик, бізнесу - надавати матеріальну підтримку та базу для підготовки майбутніх кадрів з гідною оплатою їх праці, держави - змінювати підхід до відбору освітніх менеджерів та забезпечити прозоре управління майном закладів освіти, міжнародних партнерів - підтримати створення сучасних освітніх просторів з безпечними та комфортними укриттями та інноваційними лабораторіями.

Саме в такій синергії українська освітня мрія стане не лише додатком в смартфоні, але й реальною частиною життя суспільства.