Рік виборів в Литві: реальність та очікування
Недарма 2024-й називають «роком виборів» у Литві. Населення країни на узбережжі Балтійського моря вже зробило вибір щодо Президента у травні, у червні пройшли вибори до Європейського Парламенту, а восени литовці знову підуть до виборчих дільниць задля голосування у Сейм. У вирії всього вищенаведеного важливо розуміти, що ж стоїть за мотивацією громадян такої малої країни йти й робити свій вибір та що все це означає у широкому контексті.
СД Платформи
Домінуючою партією протягом останнього п’ятиріччя у Литві є християнські-демократи, які належать до право-центристської політичної сили й входять до блоку Європейської народної партії у Європарламенті. Найвидатнішою представницею даної політичної сили є чинна Прем’єр-міністерка Шимоніте. Президент Науседа офіційно не є афілійованим до жодної з партій, проте протягом останніх 5 років проводив достатньо ліберальну політику.
Християнські-демократи конкурують у більшій мірі з аграрною партією (партія фермерів) та соціал-демократами, які є основними рушіями лівого та лівоцентричного руху у Литві. Тренд останнього десятиріччя демонструє, що литовська політична система переважно функціонує під впливом право- чи лівоцентристів, які по черзі приходять до влади.
За результатами президентських виборів у травні 2024 року було переобрано чинного Президента Литовської Республіки Гітанаса Науседу. Загалом балотувалося 8 кандидатів, з них реальні шанси на перемогу за результатами екзит-полів передбачали Науседі та нинішній прем’єр-міністерці Інгріді Шимоніте.
Литовська виборча система щодо президента є схожою до України. В разі набрання більше 50% у першому турі президента оголошують відразу. У випадку ж меншого відсотку голосів проходить другий тур, де вже присутні лише 2 кандидати. Цього разу так і відбулося: Науседа набрав 44% підтримки у першому турі, Шимоніте – близько 20%. У другому турі голоси розподілились 74/24 на користь діючого президента.
Вибори до Європейського парламенту в Литві, як і в багатьох інших країнах ЄС, досить часто мають низьку явку серед виборців. У неділю 9 червня у виборах взяли участь 28,34% всіх виборців, які мають право голосу. Литва загалом має 11 місць у ЄП й вони були розподілені наступним чином: 3 місця у правоцентристської-консервативної партії, що належить до блоку ЄНП; 2 депутати знову будуть представлені у Прогресивному альянсі соціалістів і демократів. По два депутати відправляться також у табори груп лібералів та зелених, відповідно. Один депутат буде в групі Європейських консерваторів та реформаторів й один ще має визначитись, до якої політичної групи належати.
Восени литовці знову попрямують до виборчих дільниць. Й в контексті пост-пандемічних економічних викликів, російської війни в Україні, постійних гібридних атак з території Білорусі, парламентські вибори вже виглядають як такі, що покажуть реальні настрої громадян Литви через замір викликів буденного життя.
Парламент (Сейм) складається зі 141 депутата, які обираються на 4 роки. Половина членів обирається в одномандатних округах (71), а інша половина (70) обирається загальнонаціональним голосуванням за пропорційним представництвом за партійними списками. Партія повинна отримати щонайменше 5% загальнонаціональних голосів, щоб бути представленою в Сеймі.
Наразі ж домінуючою політичною силою у Парламенті є литовські християнські-демократи (консерватори), які займають 50 місць. За ними йде партія фермерів. Трійку закривають соціал-демократи.
Проте контекст виборів вже є досить цікавим, адже за результатами попередніх екзит-полів, на жовтневих виборах соціал-демократи набирають близько 22%, в той час як партія консерваторів християнських-демократів йде другою й має приблизно 14% підтримки виборців. Даний розподіл голосів виборців залежить від багатьох аспектів, в тому числі які наведені на початку.
Важливо згадати, що нещодавно були впроваджені до Виборчого кодексу Литви. Після ухвалення поправки до статті № 56 Конституції у квітні 2022 року, щоб мати право бути обраним, кандидати повинні бути не молодше 21 року на день виборів, не перебувати у приналежності до іноземної держави та постійно проживати в Литві, тоді як раніше кандидати повинні були бути не молодше 25 років на день виборів. Не можуть бути обрані особи, які відбувають або мають відбувати покарання, призначене судом за 65 днів до виборів. Також не можуть бути обраними судді, громадяни, які проходять військову службу, військовослужбовці професійної військової служби та посадові особи державних установ.
«Рік виборів» у Литві дійсно є досить важливим у вирії світових та регіональних реалій, які впливають на життя громадян. Якщо вибори Президента та до ЄП не принесли великих змін у політичний ландшафт країни, то вибори до Сейму виглядають наразі як такі, що змінять вектор руху Литви з правоцентричного на лівоцентричний. Цьому відповідають настрої та відповідь громадян на політику, яка проводилась правими протягом останніх чотирьох років. Нарешті варто зазначити, що Литва залишається найбільш надійним другом України в контексті нашої боротьби за незалежність й ця підтримка на даний момент виглядає непохитною, яка би політична сила не була при владі.
Як СД Платформа, ми також робили й продовжуємо докладати зусиль до цього, аби через співпрацю з литовськими СДками підтримка України лише зростала й набирала обертів.
Сайт розроблено силами активістів