ПОЛІТИКА

Ісландські прогресивні на президентських виборах

1 червня в Ісландії відбудуться президентські вибори. Хоча, острівна держава є парламентською республікою, а влада зосереджена в руках прем’єра – президент залишається важливою об’єднавчою фігурою для ісландської нації, а прем’єр-міністерка від ліво-зелених Катрін Якобсдоттір навіть подала у відставку, щоб мати змогу балотуватися. У цій статті розглядаємо позиції соціал-демократів перед виборами, прогресивних кандидатів, та як вибори можуть вплинути на взаємини з Україною.
Юліана Мисько
Аналітик з економічних питань

Ісландські соціал-демократи: історія та сучасність


Соціал-демократична партія Ісландії, відома як Соціал-демократичний альянс (Samfylkingin), займає значне місце в політичному житті країні. Альянс був створений у 2000 році в результаті злиття кількох лівих партій. Партія зіграла важливу роль у формуванні уряду і значною мірою вплинула на соціальну політику країни, та її швидкому та справедливому відновленню після економічної кризи 2008 року, коли ісландська крона впала більш ніж на третину.



Проте, у 2013 році, після оговтання держави від кризи, підтримка соціал-демократів зменшилася, і альянс опинився в опозиції. Відновлення впливу почалося з 2021 року, коли під керівництвом Кріструн Фростадоттір партія почала набирати популярність, досягнувши понад 30% підтримки в останніх опитуваннях.


Прийдешні президентські вибори відбуваються в контексті значного підйому соціал-демократів. Навіть не маючи власного кандидата, партія підтримує інших прогресивних політиків і через свою політичну платформу впливає на основні питання, які обговорюються під час виборчої кампанії. Найбільш помітним кандидатом, який поділяє соціал-демократичні цінності, є Балдур Торгалльсон (на цих виборах самовисуванець), професор і політик, який за різними опитуваннями або лідирує або займає друге місце після незалежної Галли Грунд Логадоттір, із показниками 25-27%.

Ісландський вчений – Балдур Торгалльсон.
Фото з відкритих джерел
Ще одна прогресивна: Катрін Якобсдоттір

Ще однією прогресивною кандидаткою є прем’єр-міністерка (2017-2024 рр.) Катрін Якобсдоттір, яка подала у відставку, аби балотуватись. Вона відіграла вирішальну роль у збереженні нинішньої коаліції її власного Ліво-зеленого руху, правоцентристської Партії незалежності та ліберальної фермерської Прогресивної партії.

Коаліція під керівництвом Якобсдоттір знаходилася при владі з 2017 року, забезпечуючи незвичайну стабільність у країні, яка проходила вибори п’ять разів з 2007 по 2017 рік, період, відзначений політичними скандалами та недовірою до політиків після фінансової кризи 2008 року.
Доречно знову нагадати, що під час світової фінансової кризи 2008 року її Ліво-зелений рух та Соціал-демократичний альянс відіграли ключову роль у стабілізації економічної ситуації в Ісландії, взявши на себе управління країною в найтяжчий період та продемонстрували ефективне керівництво і здатність до рішучих дій. Їхня спільна робота стала прикладом для інших країн, показавши, що активна імплементація соціального захисту може сприяти успішному виходу з кризи.

На тлі, завершення економічної кризи 2008 року Ісландія мала потребу в стабільному широкому уряді, що стало початком партнерства Ліво-зеленого руху з Незалежною партією і Прогресивною партією спрямоване на забезпечення політичної стабільності та реалізації ключових політичних цілей. З одного боку цю коаліцію можна розглядати як показник, того, що ідеологічно різні партії можуть об’єднатися задля досягнення спільних цілей та інтересів країни, хоча з іншого вона здобула багато критики за співпрацю ліво-зелених з правоконсерваторами. Також широка коаліція Якобсдоттір стала однією з причин росту популярності Соціал-демократичного альянсу з 2021 року.

Катрін Якобсдоттір є ще одним прикладом кандидата, якого через свою платформу підтримує Соціал-демократичний альянс, та за різними оцінками займає другу чи третю позицію в опитуваннях з ≈ 23% підтримки. Її платформа включає соціальні та екологічні питання, які є важливими для соціал-демократів.
Прем’єр-міністерка Ісландії з 2017-2024 рр. – Катрін Якобсдоттір.
Фото з відкритих джерел
Внутрішні та зовнішні питання виборів

Серед основних питань, які просувають соціал-демократи і їхні союзники: економічна стабільність, екологічна стійкість та реформа освіти. Балдур Торгалльсон, наприклад, робить акцент на інноваційних підходах до економічного розвитку та захисту навколишнього середовища.

Тема підтримки України в державній політиці теж відіграє суттєву роль. Ісландія займає жорстку позицію проти агресії Росії, активно підтримуючи Україну як політично, так і фінансово. Всі основні партії в парламенті, як і кандидати на президентську посаду, підтримують надання допомоги Україні, що свідчить про загальний політичний консенсус з цього питання.
Протягом 2024-2028 років Ісландія планує збільшити фінансову допомогу Україні, підтримуючи її на рівні, який відповідає зобов'язанням інших скандинавських країн. Це охоплює підтримку через НАТО, участь в гуманітарних ініціативах, таких як доставляння військового спорядження та навчання українських медиків. Ця підтримка важлива для Ісландії, оскільки вона демонструє відданість міжнародному праву і солідарність з європейськими союзниками. Підтримка України вважається також способом забезпечення національної безпеки самої Ісландії, адже захист України є важливим для стабільності всього регіону.
Серед головних претендентів на президентський пост в Ісландії лідирують кандидати з прогресивними програмами: незалежний, але близький до соціал-демократів, Балдур Торгалльсон та колишня прем’єрка від ліво-зелених Катрін Якобсдоттір.

Попри те, що Соціал-демократичний альянс не має власного кандидата, його вплив відчутний через підтримку прогресивних політиків, які поділяють соціал-демократичні цінності. Партія продовжує відігравати важливу роль у формуванні політичних дебатів та визначенні пріоритетів національної політики.

Щодо підтримки України, то навколо цього питання в Ісландії вже сформувався політичний консенсус, і вибори не вплинуть на заплановані програми допомоги.
29.05.2024
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів