#Інклюзивність_важлива

Отже першочерговим завданням справедливого відновлення є створення умов їх включення назад в соціальне життя та економіку, на рівних правах з усіма іншими членами суспільства. Ось це "включення" власне і є тією самою інклюзивністю, а стратегія подолання обмежень, що виникають на шляху до включення - називають безбар'єрністю.

Як війна підвищує запит на інклюзивність

Згідно минулорічних заяв Мінсоцполітики, лише за півтора роки повномасштабної війни, кількість людей з інвалідністю збільшилась на 300 тис і склала близько 3 млн. осіб. А якщо враховувати, що на початку 2020-2022 років загальна кількість таких осіб перебувала в межах 2.7млн, то ми можемо говорити про надмірно різке зростання інклюзивності суспільства (+10% зростання). І це старі дані 7 місячної давнини, бо складна ситуація на фронті, на фоні відсутності постачання зброї, ймовірно ще більше посилює втрати армії і ці негативні тенденції.

Також треба враховувати складову розподілення типів інвалідності. Якщо в мирний час 50-70% людей з інвалідністю не мали зовнішніх відмінностей і могли надалі бути залучені в економіку і суспільне життя, то набуття інвалідності внаслідок бойових дій в більшості випадків носить характер незворотних фізичних ушкоджень. Це означає, що дуже сильно зростає з них частка маломобільних осіб та осіб з обмеженими можливостями.

І хоча є великий зсув в державній орієнтації на інклюзивні стандарти з початком руху в бік євроінтеграції, проте в середовищі українських реалій існує незліченна кількість бар'єрів, особливо для людей з особливими потребами. То ж перший бар'єр для таких людей - це подолати "поріг" власного будинку, і дуже багато хто, на жаль, цього зробити не може і проживають життя в соціальній ізоляції.

Звичайна людина переважно не помічає ці бар'єри навколо, поки не пересяде у візок, а людей з інвалідністю на вулицях, ще зовсім нещодавно, теж не помічала, бо їх дійсно не було видно. Проте війна потенційно дає змогу замислитись кожному, що якщо завтра я опинюсь в такому становищі? І це певний рушій до змін.

Шляхи розбудови інклюзивного суспільства

Найголовнішими викликами є реабілітація та подальша інтеграція, яка базується на створенні безбар'єрного суспільства. І це дуже залежні від державного фінансування питання, які потребують особливої уваги та пріоритезації на всіх бюджетних рівнях, а також не пасивної участі з боку приватного бізнесу.

Можна виділити наступні ключові питання:

• Пріоритезація фінансування та розбудови реабілітаційних центрів та закладів охорони здоров'я, ветеранських організацій;
  
  
• Гідне забезпечення людей з інвалідністью державними виплатами;
  
  
• Впровадження інклюзивних стандартів на всіх рівнях держави і сприяння провадження для бізнесу;
  
  
• Розбудова та модернізація громадської інфраструктури і об'єктів критичної інфраструктури згідно до вимог інклюзивності і безбарєрності
  
  
• Впровадження інклюзивності в транспортну інфраструктуру та доступу до неї;
  
  
• Інклюзивна освіта на державному рівні, соціальні програми освіти для населення;
  
  
• Децентралізація, як можливість до більш оптимального використання ресурсів і визначення потреб;
  
  
• Міжнародна підтримка в якості грантів і програми по впровадженню інклюзивності.
  
  

Які корисні кейси можна використати в українських реаліях

Незважаючи на гарантії, що має забезпечувати держава, післявоєнна розбудова стане часом високої конкуренції за державні субвенції, то ж допомогою у цьому складному становищі можуть стати наступні кейси:

• Залученість можливостей місцевих громад і самоврядування;
  
  
• Широке залучення в органи прийняття рішень людей з інклюзивними потребами в якості членів або радників;
  
  
• Використання потужної мережі волонтерського руху;
  
  
• Розбудова інклюзивних логістичних та освітніх проектів в рамках волонтерських чи грантових організацій та їх широке впровадження;
  
  
• Залучення громадянського сектору в якості ОСББ, асоціацій ОСББ та ГО для розповсюдження та впровадження інклюзивних стандартів на місцевому рівні. Розбудова локальної безбарєрної інфраструктури і просторів;
  
  
• Програми колаборації організацій в сфері інклюзивності з великими приватними компаніями по розбудові доступних сервісів і послуг для всіх, враховуючи інклюзивність, як конкурентну перевагу;
  
  
• Просування соціального тренду, що працює на прийняття інклюзивності, як норми;
  
  
• Використання розбудови інклюзивного та безбар'єрного суспільства, як конкурентної переваги для повернення біженців.