ПОЛІТИКА

Нелегальна міграція в ЄС б'є рекорди: чому це відбувається і чим загрожує

Агентство Європейського Союзу з охорони зовнішніх кордонів Frontex повідомляє про рекордну нелегальну міграцію цього року. Кількість незаконних перетинів кордону з ЄС за останні 11 місяців сягнула понад 355 300 випадків і стала найбільшою з 2016 року.
Таісія Єрохіна
Журналістка
Найбільше таких перетинів Frontex зафіксувало на західноафриканському маршруті. Показник вдвічі зріс проти торішніх даних і становить понад 32 400 випадків. Це безпрецедентне зростання відтоді, як агентство почало збирати дані 14 років тому.

Центральне Середземномор'я було найбільш завантаженим міграційним маршрутом у 2023 році. Повідомляється про понад 152 200 інцидентів, така кількість є рекордною з 2016 року. Східний напрямок Середземномор'я є не менш активним, бо нелегальних перетинів там стало майже вдвічі більше — 52 600.

У Frontex зауважують, що морські переходи залишаються вкрай небезпечними для переселенців-нелегалів. Дані Міжнародної організації з міграції свідчать, що цього року в Середземному морі зникли безвісти 2 511 осіб.

А от на західнобалканському маршруті нелегальна міграція скоротилася на 28% — це 98 600 інцидентів.

Поблизу протоки Ла-Манш, зокрема, зафіксували близько 58 300 незаконних спроб перетнути кордон із обох боків. Це на 14% менше, аніж за аналогічний період 2022 року.

У Frontex наголошують, що охорона кордонів ЄС, — їхнє непохитне зобов'язання. Майже 2 600 офіцерів і співробітників беруть участь у різних операціях. Нещодавно ще 50 офіцерів долучилися для підтримки Фінляндії, яка зіткнулася з вкрай великою кількістю прибулих на східному кордоні з росією.
Мігранти прибувають велосипедами до міжнародного прикордонного переходу між Фінляндією та росією в Салле, Фінляндія © Jussi Nukari / AP
Причини нелегальної міграції

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник, засновник «СД Платформа» Богдан Ференс зазначає в коментарі RFI, що зростання нелегальної міграції на різних напрямках кордонів Європейського Союзу має низку причин. По-перше, це провокують конфлікти, які відбуваються в Північній Африці, на Близькому Сході чи між рф і Україною. Люди вимушені тікати з небезпечних регіонів і шукати прихистку. До еміграції схиляються й ті, хто опиняється в складних життєвих обставинах.

Другий чинник, зазначає експерт, пов'язаний із сирійськими біженцями. Після завершення «гарячої» фази міграція не припинилася, дещо впала, але триває й у постконфліктний період. Ференс пояснює, що населення відчуває наслідки воєнних подій, тож через незадовільний рівень життя і недостатні можливості соціального захисту намагається виїхати в більш розвинені країни.

По-третє, політолог враховує так звані транзитні країни, через які шукачі притулку проникають у європейські країни. Експерт наводить приклад Туреччини. Нагадаємо, Євросоюз надавав Анкарі кошти для подолання кризи з сирійськими біженцями, а та, своєю чергою, утримувала мігрантів від переміщення до Європи.

Також Ференс зауважує, що нелегальна міграція стає інструментом гібридного протистояння, окрема з боку російської федерації і білорусі. Такі випадки спостерігали на польському кордоні, а нині — на фінському.

«Нелегальних мігрантів використовують для того, щоб дестабілізувати ситуацію, щоб, скажімо, піддати сили правим радикальним політичним лідерам і партіям всередині держав-членів Європейського Союзу. Росіяни, як правило, або підтримують такі політичні сили, або намагаються дестабілізувати ситуацію, щоби всередині європейських країн зростала радикалізація через міграційні питання. Одні політики, умовно, кажуть, що є шляхи контролювати міграцію і давати прихисток цим людям, інші — закликають будувати стіни, зокрема, Трамп і республіканці вчергове роблять на цьому свою електоральну кампанію», — розповідає Ференс.

Найгіршим наслідком нелегальної міграції експерт вважає загибель людей. Часто це відбувається з тими, хто прямує через так звані середземноморські коридори. Шукачі притулку інколи добираються на саморобних човнах і гинуть у морі. Також політолог додає, що нелегальні мігранти нерідко стають жертвами торгівлі людьми.

Покинуті дерев'яні човни мігрантів у порту Ла-Рестінга, Іспанія © Borja Suarez / Reuters
Міграційна криза в Європі

З-поміж країн, де міграційна криза тримається в топі порядку денного, політолог називає Німеччину, Нідерланди, Велику Британію. Він зазначає, що до проблеми додаються суміжні: наприклад, погіршення криміногенної ситуації, неможливість забезпечити соціалізацію тих чи інших шукачів притулку, дискусія щодо так званих категорій мігрантів, бо європейці по-різному ставляться до українців чи прибулих з африканських або арабських країн.

«Думаю, міграційна криза в Європейському Союзі наростатиме. Настрої видозмінюються. Я це спостерігав нещодавно, перебуваючи там, спілкуючись із топполітиками провідних країн Євросоюзу. Питання міграції завжди було вкрай чутливим і політизованим, і зараз це посилюється, бо праві політичні сили в багатьох країнах Європейського Союзу беруть цю тему на озброєння», — зазначає Ференс.
Він упевнений, що дискусія з міграційної тематики розвиватиметься в період виборів до Європейського парламенту 2024 року. Але додає, що питання радше перебуватиме на національному рівні, у полі зору окремих політсил. За словами політолога, європейські країни потребують мігрантів, але прагнуть контролювати процес і воліють приймати «найкращих», тобто кваліфікованих, здатних вивчити мову, соціалізуватися та працювати.
Як протидіяти нелегальній міграції? На думку нашого співрозмовника, слід посилювати захист кордонів і забезпечувати пошуково-рятувальні операції. Останнє, до слова, нерідко стає дискусійним питання серед держав-членів ЄС. Експерт зазначає, що іноді нелегальні мігранти тонули в морі, бо країни не могли призначити відповідальних і організувати їхній порятунок.

«Важливо, щоб політики визначали правову основу, видозмінювали її з огляду на сучасні міграційні тенденції. Водночас, потрібно розуміти, що ці люди (нелегальні мігранти. — Ред.) не завжди за власним бажанням залишають домівки. Потужні, великі, багаті держави не роблять достатньо, щоб принаймні не допускати конфліктів, воєн і зубожіння в багатьох країнах, які перебувають на рівні виживання», — підсумував Ференс.
Цей матеріал був також опублікований на rfi.fr
23.12.2023
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів