(Енерго) ефективна відбудова України

У цьому матеріалі пропонується розібратись чи можна, попри війну, вже зараз почати впровадження екологічної політики Союзу, та як правильно використати для цього програми відновлення.

Що передбачає екологічна політика ЄС.

Основним екологічним компонентом Союзу може вважатися так званий «Європейський зелений курс» (European Green Deal). Курс є сукупністю екологічних ініціатив у різних сферах життєдіяльності, включаючи вимоги щодо перероблення сміття, екологічності транспорту, вимог до індустріальних об'єктів, впровадження зеленої енергії, правил ведення сільського господарства тощо.

Кінцевою метою Зеленої Угоди є досягнення цілі кліматичної нейтральності, тобто забезпечення негативного впливу на середовище на рівні меншому, ніж його відновлення. Що варто відзначити, так це те, що ця мета має обов'язковий характер і є закріпленою у законодавстві ЄС. Також, для того аби країни вже почали реалізацію відповідних ініціатив, встановлено і проміжну – зменшення на 55% викидів вуглецю до 2030 року у порівнянні з обсягом 1990 року.

Важливою частиною екологічних ініціатив є зменшення впливу на екологію будівель та домогосподарств. За приблизними підрахунками, будівлі «відповідальні» за 40% споживання енергії та більше, аніж за третину викидів парникових газів, що робить цю сферу критичною для досягнення мети кліматичної нейтральності.

Що робить Європа.

Країни вільні у тому яким чином досягати цієї мети, проте основні напрямки, здебільшого є однаковими. До них належать, зокрема: підвищення вимог до екологічності транспорту, стимулювання програм зеленої енергетики, впровадження програм з енергоефективності, розширення ролі фінансових інструментів через збільшення фінансування екологічно-корисних проєктів тощо. Такі програми можуть реалізовуватись як на державному, так і на місцевому рівнях, а також комбінуватись.

Наприклад у Брюсселі діє Локальний план заходів щодо енергоефективності (Plan Local d'Action pour la Gestion Énergétique), або скорочено PLAGE. Вказана програма передбачає обов'язок великих власників/користувачів нерухомості зекономити певну кількість кіловат енергії, яка визначається в залежності від рівня поточного енергоспоживання. Також передбачені штрафи та бонуси у випадку недосягнення або перевиконання поставленої мети.

При цьому, власники самі вирішують які заходи щодо економії впроваджувати. Це можуть бути як технічні (заміна обладнання, утеплення приміщень, встановлення сонячних панелей тощо), так і поведінкові (впровадження інструкцій щодо використання освітлення, опалення й охолодження приміщень, користування водою і т. ін.).

До того ж вказані заходи можуть бути профінансовані інвесторами. Останні в результаті отримують частину від зекономлених витрат на енергоспоживання, а власники отримують покращення своїх об'єктів.

Яка ситуація в Україні?

Екологічна політика в Україні, на жаль, не була пріоритетом і до початку повномасштабної війни. Країни-члени ЄС значно випереджають нашу країну на шляху до цілей визначених Зеленим курсом. Як приклад можна навести ситуацію із сортуванням сміття. В Україні не просто немає жодної державної програми з розвитку перероблення, але, на жаль, і відсутня культура поводження із побутовим сміттям в принципі. В результаті тони відходів не тільки не потрапляють на перероблення, а взагалі опиняються у лісах чи стихійних звалищах майже без контролю і відповідальності. В той самий час, у ЄС законодавство щодо обов'язкового сортування діє з 2008 року.

Проте, у сфері енергоефективності, все ж таки, певний прогрес присутній. Так 29 грудня 2021 року на засіданні Уряду схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, який значною мірою враховує вимоги законодавства ЄС.

Водночас варто відзначити, що більшість заходів носять рекомендаційний або декларативний характер без зазначення строків їх реалізації та вимагають прийняття додаткових, більш конкретних, нормативних актів.

Мало того, війна також внесла корективи у можливість реалізації цього плану, адже кількість зруйнованих будівель і об'єктів інфраструктури налічує десятки тисяч.

Чи є перспектива?

Хоча війна, беззаперечно, впливає на процес впровадження наведеного вище плану дій, проте Україна має продовжувати втілювати процес переходу до енергоефективності, інакше ризикує відстати від впровадження екологічних ініціатив та погіршити шанси на приєднання до ЄС.

Важливою складовою цього процесу може стати реалізація Плану відновлення України, та прийнятої ЄС у 2023 році програми Ukraine Facility, яка передбачає виділення 50 мільярдів євро у вигляді грантів та кредитів на цілі відновлення, відбудови та модернізації українських об'єктів протягом 2024-2027 років.

Однак, враховуючи відсутність системних програм та, відповідно, значного досвіду у цій сфері, Україна ризикує витратити фінансування з меншою користю, ніж це можливо.

Досягнення позитивного результату від втілення заходів, передбачених згаданими програмами, вимагає більш детального та системного підходу. Вимоги щодо енергоефективності мають бути закріплені, як складові при розробці проєктів відбудови. Доцільно визначити цільові показники, досягнення яких має враховуватись при їх розробці, для підготовки проєктів мають бути залучені експерти у цій галузі. Також буде корисним перейняття кращих практик від країн, які вже їх втілюють.

Зараз перед Україною стоїть цілий ряд викликів. Від успішності їх подолання залежить майбутнє країни. Водночас ці виклики можуть стати можливостями для пришвидшення руху України до європейської спільноти.

У нинішніх умовах існує нагода для якісної підготовки до реформи. Вже зараз доцільно здійснити планування майбутніх кроків, перейняти успішного досвіду від інших країн та розроблення на його базі власних конкретних програм, спрямованих на виконання екологічних вимог ЄС, безпосереднє втілення яких вже можна розпочати згодом.

Врахування вимог щодо енергоефективності при плануванні та реалізації проєктів відбудови сприятиме не тільки виконанню Україною цілей Зеленого курсу, а й дозволить зекономити кошти на утриманні будівель у довгостроковій перспективі.