Що варто знати про наслідки Боснійської війни?

Нижче кілька фактів та вивчених уроків із Сараєво

1. False Peace/Фальшивий мир

Саме тут у Сараєво на конференції можна були вперше почути терміни "False Peace" / "Negative Peace" - «Фальшивий мир» / «Негативний мир». Це мир, у якому живуть боснійці останні 30 років після підписання так званої Дейтонської угоди, яка поклала край активним військовим діям, що відбувалися на території Боснії та Герцеговини протягом чотирьох років (з 1991 по 1995 рр). Ця угода була четвертим чи п'ятим документом, який напрацьовувався міжнародним товариством задля того, щоб допомогти лідерам трьох ворожуючих етнічних груп домовитися про припинення вогню. Формально документ було підписано, вогонь зупинено, але мир у боснійських домівках так і не настав. Не настав ні в суспільно-політичному житті, ні в думках та серцях боснійців.

2. Травмоване суспільство

Глибоко травмоване суспільство - саме так говорять про себе боснійці. Адже навіть через 30 років після завершення гарячої фази військового конфлікту так і не відбулося суспільного переосмислення подій, що відбулися. Не відбулося їхнього суспільного обговорення, не сформовано суспільної оцінки щодо їхніх результатів. Молоде покоління не має відповіді на низку питань: а які результати тих подій? хто переміг? за що пролилося стільки крові? Боснійська молодь пройшла через десятки шкільних та студентських таборів, обмінів, спільних подій, спрямованих на примирення із сербськими та хорватськими однолітками. Але це все не дало їм розуміння того, за що гинули їхні батьки та рідні. Сучасні шкільні підручники історії так і не змогли викласти об'єктивну оцінку подій 1991-1994 років. І кожний вчитель може трактувати їх відповідно до свого власного досвіду. Урядовці уникають публічних обговорень. А головне, що є багато тих, хто пережив ці події, хто стояв під артилерійськими снарядами та снайперськими кулями, втратив своїх дітей. Вони сьогодні живуть в повному розпачі від розуміння, що ціна, яку вони заплатили, є занадто високою відповідно того, що вони отримали в результаті, опинившись викинутими на узбіччя без пенсій, соціальної підтримки та в повному забутті. Всі ці фактори з роками лише поглиблюють суспільну травму.

3. Гібридний політичний режим

Саме так сьогодні характеризує політичний уряд Боснії та Герцеговини міжнародне експертне середовище. Адже маленька країна має три конституції, три парламенти, три президенти, які захищають інтереси своїх етнічних груп. І як результат — відсутність консенсусу, примирення та бачення спільного майбутнього. Еліти, які вийшли на перший план під час кривавих подій та поставили підпис під Дейтонською угодою, формально зупинивши кровопролиття, й досі знаходяться у владі, користуючись статусом "рятівників націй". І ця "незмінність" влади дуже негативно впливає на всі внутрішні та зовнішні процеси в країні.

4. Нова олігархія

Чотирьохрічне військове протистояння сприяло формуванню нових олігархічних кланів, які заробили свої статки виключно на війні. Для них розтягування конфлікту було і залишається вигідною позицією, що змушує їх підтримувати та підживлювати "правлячу еліту".

А ось список рекомендацій (вивчених уроків), якими поділилися представники громадських організацій Боснії та Герцеговини, Північної Ірландії, Румунії (що також пройшла через свою травму) аби попередити/пом'якшити певні можливі негативні суспільні наслідки військових подій в Україні:

1. Ми не маємо погоджуватися на жодні гібридні умови щодо статусу Донбасу та Криму при підписанні мирних угод. Це стане "міною уповільненої дії" для всієї України.

2. Моніторинг влади та бізнесу має залишатися одним з ключових завдань для громадянського суспільства навіть зараз під час активних воєнних дій аби запобігти будь-якій спробі руйнації децентралізації, скупченню влади в одному кабінеті та неправомірному накопиченню капіталу.

3. Міжнародна спільнота завжди переслідувала і буде переслідувати свої інтереси. Ми маємо бути більш вимогливими щодо співпраці виключно керуючись національними інтересами та очікуваннями.

4. Плани та проєкти щодо розбудови та відновлення мають, насамперед, фокусуватися на відновленні людського капіталу. Без відновлення людського капіталу наявність інфраструктури не матиме великої цінності та наслідків для майбутнього суспільства.

P.S. Чи буде Marshal Plan для України? Це залежить від того, чи знайдуться для нього донори. Поки що є первісні ознаки, що він буде. Але й нам слід попрацювати для створення відповідних умов для його реалізації (останній лист з Білого дому з переліком вимог щодо антикорупційних реформ є підготовчим кроком до нього).

Авторка висловлює вдячність Isar Ednannia за два чудові дослідження щодо стану громадянського суспільства та його участі у процесах відновлення, дані з яких я використовувала під час своєї презентації. Окремі цифри та факти "відкрили очі" багатьом на те, що у нас відбувається з громадянським суспільством.