ПОЛІТИКА

Хто очолить Лейбористську партію після Корбіна?

Перед британськими лейбористами постали серйозні виклики, одним з яких є обрання нового лідера політичної сили. Адже саме наступник Джеремі Корбіна має провести ідеологічний ребрендинг, оновивши комунікації як усередині партії, так і між політичною силою і суспільством.
Єгор Брайлян
Активіст СД Платформи
З 2015 року лейбористів очолює Джеремі Корбін – неординарний політик, який називає себе демократичним соціалістом, з огляду на свої, дещо відмінні від британського політичного істеблішменту, підходи до системи оподаткування, реформи охорони здоров'я та націоналізації підприємств. За час його лідерства зберігалася певна фракційність усередині політичної сили, адже в ній були представлені різні ідеологічні підгрупи. У 2016 році частина партії безуспішно намагалася усунути цього політика з керівної посади. Серед членів цієї групи була й Ліза Ненді, яка наразі претендує на лідерство.

За останні 40 років лейбористи, на відміну від консерваторів, зберігали ідеологічну різновекторність усередині політичної сили, не зводячи все до спільного знаменника задля отримання влади. По суті вони заперечували підхід попередників: Гордон Браун стверджував, що не буде продовжувати політику Тоні Блера, Тед Міллібанд здобув владу в партії, граючи на відмінностях від «нового лейборизму» 1997–2010 рр., а Джеремі Корбін був антитезою до решти колег по партії.

Станом на липень 2019 року Лейбористська партія налічувала 485 тис. членів. За чисельністю це найбільша політична сила Великої Британії. Для порівняння, консерватори мають 180 тис. членів, Шотландська національна партія – 126 тис., ліберал-демократами – 115 тис.
Як відбувається голосування?
Загальний порядок проведення виборів очільника лейбористів, більш відомий як «альтернативна виборча система», був затверджений 6 січня 2020 року.

Спочатку основних кандидатів на посаду лідера Лейбористської партії висували депутати британського парламенту та Європарламенту.

Так, упродовж 7–14 січня 2020 року ними стали: Ребека Лонг-Бейлі (33 номінації), Ліза Ненді (31), Емілі Торнберрі (23), Джес Філіпс (23) та Кір Стамер (88). Їх підтримали щонайменше 22 депутати, або 10 % від загальної кількості – 212. На першому етапі відбору кандидатів декілька потенційних лідерів – Клайв Льюіс та Джес Філіпс – покинули передвиборчі перегони.

На другому етапі кандидати мали заручитися 5 % підтримкою на виборчих округах (місцевих відділеннях) Лейбористської партії, яких налічується 647, та щонайменше 5 % підтримкою трьох афільованих організацій, дві з яких – профспілки. На цьому етапі залишилися лише три кандидати – Ребека Лонг-Бейлі, Ліза Ненді та Кір Стамер. А Емілі Торнберрі, відома своїми емоційними та не завжди цензурними висловлюваннями в медіа, отримала підтримку лише п'яти округів та припинила свою участь у виборах 15 лютого.

Зрештою, процес пошуку лідера має завершитися голосуванням серед членів партії. Їм надішлють виборчі бюлетені, у яких вони оберуть кандидатів за пріоритетністю. У виборах беруть участь члени Лейбористської партії, представники афілійованих профспілок та партнерських організацій, які набули попереднього членства. Процес відбору розпочався 24 лютого і триватиме до 2 квітня, а 4 квітня буде оголошено ім'я нового лідера лейбористів.
Боротьба триває
Проблема продовження наміченого раніше курсу залишається актуальною і в сучасних умовах, адже Ребека Лонг-Бейлі, одна з фавориток виборчих перегонів, вважається лояльним до Корбіна політиком. Вона належить до лівого крила Лейбористської партії, основними меседжами якого залишаються «надихаючий соціалізм», «зелена промислова революція», «демократична революція». Лонг-Бейлі також висуває ідею скасування Палати лордів у британському парламенті. Такі меседжі подобаються виборцям, які підтримують антисистемних кандидатів. І вона чи не єдина з кандидатів, у програмі якої істотне місце посідає екологічна тематика.

Кір Стамер, у минулому успішний юрист, який був тіньовим міністром з питань Брекзиту, першим здобув голоси впливових профспілок. Цей кандидат відстоює ідею проведення другого референдуму після Брекзиту. Він поміркований соціал-демократ, який хоче перевести свою політичну силу з соціалістичних позицій на більш центристські. Стамер прагне повернути втрачені регіони, де раніше традиційно підтримували лейбористів, зокрема міста Північної Англії.
Третій імовірний майбутній лідер лейбористів – Ліза Ненді, депутат парламенту з 2010 року, підтримує реформу інфраструктури та інвестування в розвиток міст. Вона намагається сприяти об'єднанню різних політичних груп усередині лейбористів, проте результати голосування покажуть дієвість такої позиції. Маючи помірковано ліві погляди, Ненді виступає за «повернення лейборизму додому», тобто переосмислення ідеологічних основ партії.

За даними соцопитувань, упевнено лідирує Стамер. За даними YouGov, станом на 20–25 лютого під час першого голосування Стамер отримав би 53 % підтримки, Лонг-Бейлі – 31 %, а Ліза Ненді – 16 %. І фінальне голосування виглядало б так: Стамер – 66 %, Лонг-Бейлі – 34 %.
Майбутньому очільнику Лейбористської партії буде не солодко. Йому доведеться вирішувати конфлікти всередині партії, визначати її місце у нових політичних реаліях, в яких опинилась уся політична система після Брекзиту, та боротися із засиллям консерваторів на чолі з Борисом Джонсоном.
10.03.2020
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів