Що нам варто знати про місцеві вибори?

Зазвичай місцеві вибори викликають менше інтересу, ніж парламентські.
З чим це пов'язано?

Дозвольте з вами не погодитися. Справді, якщо йдеться не про чергові місцеві вибори, а суто про проміжні, коли добирають депутата в місцеву раду, явка може бути досить низькою - до 40%. Але місцеві вибори привертають більше уваги, оскільки саме на цьому рівні відбуваються найбільш запеклі бої за владу та вплив. Ще варто додати, що місцеві вибори – чи не єдині, на яких люди дійсно знають своїх депутатів, контактують з ними безпосередньо.

Кого саме ми будемо обирати?

Виборці мають визначитися з кандидатурами основних посадових осіб місцевого самоврядування. Простіше кажучи, - це депутати обласних, міських, районних, сільських, селищних рад, ОТГ (де вони створені) та сільські, міські, селищні голови.

Чи варто молоді брати участь на цих виборах у якості кандидатів?

Як свідчить практика, в Україні депутатський корпус оновлюється приблизно на 50%. Я переконаний, що молодому політику варто розпочинати свою політичну кар'єру на місцевих виборах. Потрібно пройти таку школу, перш ніж випробовувати свої сили на загальнонаціональному рівні. Кампанії на місцевому рівні гарантують набуття неоціненого досвіду. А для великих партій, це ще й полігони для напрацювання застосування нових технологій.

Пригадується лише один випадок, коли напередодні виборів не було ніяких змін у виборчому законодавстві, як і рекомендує Венеціанська комісія. Чи це унікальність саме нашої політичної системи, чи, можливо, інші держави також піддаються такій спокусі?

Так, проблема притаманна переважно лише державам зі слабкими інститутами та низькою політичною культурою. Я вважаю, що настільки часта зміна виборчого законодавства і є причиною внутрішньої кризи, яку ми маємо. Якісна політика може народитися тільки тоді, коли принаймні 2 кампанії поспіль будуть проведені за одними правилами. Лишу у цьому випадку можна говорити про політичну відповідальність кандидатів. З часів здобуття Україною незалежності у нас кожні місцеві вибори проводилися за різними виборчими системами. Як наслідок, ми постійно перебуваємо у великому соціальному експерименті, який спричиняє дезорієнтацію як виборців, так і політиків.

Як ви оцінюєте нещодавні зміни виборчого законодавства?

Виборчий кодекс – це величезний крок вперед. Це сума певних законодавчих актів, які мають бути законсервовані та незмінні. На жаль, у нас з'являється законодавчий спам, коли пропонували майже 4 тисячі поправок, які носили суто технічний характер. Правила гри в Україні постійно змінюються, не просто в останній рік, а по суті за 90 днів до виборів. У цьому і полягає проблема. Взагалі існують побоювання, чи відбудуться ці вибори, чи будуть перенесені. Постійні зміни правил гри негативно впливають на якість української політики, що у свою чергу відображається на нашому повсякденному житті.

Що дає введення пропорційної системи в населених пунктах, де проживає більше 10 тис. людей. У чому тут хитрість?

Відповідь дуже проста. Зараз більшість українських партій – не партії по суті, а маркетингові бренди, які торгують франшизами. Тобто, відбувається продаж вакантних місць у списках. Такій політичній модель монетизації, яка існує в Україні, вже близько 10 років. Застосування пропорційної системи і на рівні невеликих громад є не зовсім логічним.

Чому взагалі саме 10 тис? Чому не взяли 35 тис, як пропонували експерти, виходячи з того, що 35 тис – це найбільше селище в Україні. Тобто, тоді можна було б чітко провести межу між містом, селом та селищем.

Я особисто виступав проти такого підходу та досі вважаю, що пропорційну систему не можна застосовувати на місцевих виборах. Практика демократичних країн доводить, що місцеві вибори - це насамперед про людей на місцях, без прив'язки до національних політичних проектів. Місцеве самоврядування буде ефективним лише тоді, коли у ньому будуть представлені ті депутати та мери, які відстоюють інтереси громад, а не політичних партій .

Як адміністративно—територіальна реформа та децентралізація змінює місцеве самоврядування?

Це складне питання. У нашій моделі місцевого самоврядування, що склалася (т.зв. французька модель), не було балансу повноважень між трьома гілками місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування, відповідно до Закону, складається, з трьох гілок: міськвиконком, міська рада, міський голова. Теоретично вони мають бути рівнозначні, але практично по всій Україні міські голови монополізували за собою міськвиконкоми. Це пов'язано з тим, що саме міський голова мав першочергове право подавати членів на виконком для голосування й затвердження на міській раді. Як наслідок, - класичне протистояння по лінії міська рада та міський голова з міськвиконком. А таке співвідношення прирівнюється як 1 до 2.

Схвалена адміністративно-територіальна реформа змінює цю систему. Міський виконком стає незалежним і важливим органом зі своїми повноваженнями, і найголовніше – до нього напряму обирається певна категорія членів. Наразі міський голова не може так однозначно впливати на міськвиконком, виконуючи функції радше такого собі модератора засідань міськвиконкому.

Як ви ставитеся до ідеї відкритих списків?

Відкриті списки – це великий піар та велика маніпуляція. Вектор уваги суспільства дещо змістили в інший бік. Завдяки ЗМІ у свідомість виборців вкладена така теза: мажоритарна система – зло, це підкуп виборців, а от пропорційна – це ще те благо.

Підкуп виборців – це злочин, за здійснення якого мають притягати до відповідальності, а не просто пояснювати це явище певною системою. На моє переконання, саме виборець, а не політична партія, має вирішувати, хто отримає мандат. А сьогодні в останніх двох виборчих системах, які я активно аналізував, відкритими списками назвали напівзакриті списки.

Перехід від закритої партійної системи, у якій політичні лідери за рахунок корупційної складової розставляють потрібних людей, до відкритих списків, потрібно прискорити. Не є великою таємницею те, що політичну кризу в Україні спричиняє несправедлива виборча система.

Я переконаний, що зміни на краще у контексті виборчого законодавства відбуваються, однак без надмірної динаміки.