соціалка

Праця молоді: вихід із кризи

В контексті світових тенденцій зростання безробіття в цілому та молоді зокрема, заходи по захисту молодих працівників вживати потрібно негайно. Загрозу для українського ринку праці становить і відтік молоді за кордон. Законодавча робота для поліпшення ситуації із зайнятістю молоді в Україні кульгає на обидві ноги.
Гліб Колесов
Координатор СД Платформи
Спробуємо розібратися, чому все так погано з гарантіями для молодих людей у працевлаштуванні та чи буде вихід для української молоді у вічному пошуку самореалізації, окрім варіанту виходу на перон вокзалу із валізою.

Декларативно про важливе

Наразі трудове та податкове законодавство України, за винятком вищезгаданого кола питань працевлаштування неповнолітніх осіб, не містить реальних механізмів, пільг чи будь-яких інших заохочень щодо здійснення своєї трудової діяльності людиною, яка вийшла в «дорослий світ». Так, є Закон України від 5 лютого 1993 року «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», який містить багато красивих і декларативних положень, зокрема, щодо сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, підвищенню їх рівня життя й тому подібне. Однак, ні молоді працівники, ані роботодавці й поготів навряд чи коли-небудь задумувалися, які ж є переваги в пошуку чи працевлаштуванні молодої людини.

Відсутність будь-якої системності у державній політиці у справах працевлаштування молоді пускає на вітер потенціал молодих спеціалістів. Тому не варто дивуватися, чому на порталах пошуку роботи кожна друга вакансія за будь-якою спеціальністю вимагає п'ять років стажу у дев'ятнадцятирічному віці (звичайно, це гіпербола, хоча..).
Щоразу з приходом нових кольорів у зал українського парламенту лунає заклик до негайного реформування трудового та податкового законодавства. Доцільність докорінної зміни правил гри на ринку праці вже не один рік дискутується, тому у суспільстві достатньо як прихильників, так і противників нового трудового кодексу.

Звісно, діючий КЗпП має ряд застарілих норм та визначень, які відійшли у минуле разом із друкарськими машинками. Деякі зміни до головної книги праці України, які були внесені за часи незалежності, більш-менш пристосували українське трудове законодавство як до сучасних умов ринку праці, так і до міжнародних нормативних трудових та соціальних стандартів. Проте, ні внесені вже правки, ні ті тези, які щоразу звучать як дієві та міцні аргументи на користь рішучої зміни трудового чи податкового законодавства переважно не стосуються праці молоді. Схожа ситуація і з податковим законодавством, яке у нас відносно нове, але не має пільг для молоді.

А що там у сусідів?
Натомість, досвід найближчих сусідів на західному кордоні України доводить нам, що молодь є чи не найважливішою ланкою ринку праці.

Наприклад, у Польщі молодь до 26 років з 1 серпня 2019 року звільнена від сплати податку для фізичних осіб. Одночасно, уряд Польщі також ухвалив рішення про підвищення заробітної плати студентів з можливістю відшкодування державою додаткових витрат для роботодавців.

Польща наслідувала приклад Франції, Бельгії та Чехії, де молодь також звільнена від податку для фізичних осіб, а роботодавці мають особливі пільги для працевлаштування молодих людей.


Чому важливе офіційне працевлаштування молоді?

Офіційне працевлаштування має суттєві переваги для майбутнього життя. У короткостроковій перспективі – це можливість, насамперед, мати реальний підтверджений послужний список та базис (той самий п'ятирічний досвід) для подальшого працевлаштування, або отримати підтримку держави на випадок безробіття, а у довгостроковій – бути соціально захищеним при виході на пенсію.

Але крім звільнення від податкового навантаження, чи можна якось ще заохотити молодь до праці? Безпечної, легальної та відповідальної. Сьогодні чи не найкращий час для роздумів на цю тему.
Говорить Закон - відповідає статистика
Серед змін, які б стимулювали молодь до праці в рамках законодавства, провідною має стати ідея про посилення значення «першого робочого місця».

Стаття 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та стаття 5 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає, що працевлаштування молодих фахівців ніби і є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави, що виражає її соціальну політику. Але стан виконання вимог законодавства про забезпечення та захист першого робочого місця для молоді залишає бажати кращого.

Як наслідок, молодь часто вимушена працювати неофіційно. Статистика це підтверджує.

За звітом проєкту ЄС-МОП про незадекларовану працю в Україні протягом 2014-2016 рр. року третина всіх молодих працівників в Україні була працевлаштована неофіційно.

У всеукраїнському опитуванні молоді України (2015 р.) було встановлено, що серед молоді, якій довелося міняти роботу (47%) однією із причин було неофіційне працевлаштування (11%). Протягом 2018 року 35% загальної чисельності зареєстрованих безробітних становили особи у віці до 35 років.

Яка ситуація у світі?

Дослідження МОП «Глобальні тенденції зайнятості молоді 2020: Технології та майбутнє робочих місць» (GET Youth 2020) показує, що з часів попереднього звіту 2017 кількість молодих людей, які зараз не працюють, не навчаються (NEET) тільки зростає. Відповідно до цього звіту, у 2016 році було зареєстровано 259 мільйонів молодих людей, які класифікуються як NEET, а в 2019 році цей показник становив вже 267 мільйонів. Прогноз на 2021 рік взагалі невтішний – 273 мільйонів. Тенденція зростання зазначеного показника йде у розріз із попередніми прогнозами, за якими міжнародною спільнотою планувалося істотно знизити рівень NEET до 2020 року.
Парламентський лабіринт
Верховна Рада пам'ятає не один десяток законопроєктів, які були покликані покращити позицію молоді у нерівній боротьбі за місце під сонцем на ринку праці.

Зокрема, 09.10.2019 у Верховній Раді України було зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України, яким пропонувалося за прикладом Польщі звільнити роботодавців від сплати єдиного соціального внеску за працівників, які не досягли 27-річного віку та встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб для працівників віком до 27 років. Однак, проєкт 03.12.2019 було відкликано у зв'язку із достроковим припиненням повноважень народним депутатом – ініціатором законопроєкту.

Промовистим в картці проєкту є висновок бюджетного комітету, в якому зазначено, що законопроєкт призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів та на покриття дефіциту Пенсійного фонду.

Тобто, простіше кажучи, держава не готова йти на жертви заради молодих спеціалістів, які щороку тисячами відправляються за кордон у пошуках кращого життя. Зауважимо, що ризики для держави від масової міграції молоді куди більше, аніж окреслені у висновку «бюджетного комітету».

Також, 24.10.2019 було зареєстровано проєкт Закону №2250-1 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння працевлаштуванню молодих спеціалістів та внутрішньо переміщених осіб, зупиненню відтоку українських спеціалістів за кордон. Із пояснювальної записки документу вбачається, що проєкт розроблено з метою збільшення кількості працюючих вимушених переселенців, економічно активної молоді та запобіганню відтоку українських спеціалістів за кордон. Проте «опозиційне» походження законодавчої ініціативи та декларативний характер пропонованих норм навряд чи матимуть успіх у підтримці необхідних 226 голосів. А ще, мабуть, не на часі, адже тут місцеві вибори, політичні чвари, COVID-19...
Без надії сподіватися
19.06.2020 на сайті Верховної Ради України з'явилася інформація, що Комітет з питань молоді і спорту рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроєкти щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молодих громадян, в тому числі талановитої молоді та молоді з інвалідністю.

У повідомлення йдеться, що проєкти законів №3231 і №3231-1 спрямовані на посилення соціальних гарантій для молоді. Зокрема, це має втілитися у таких положеннях:

надання дотації роботодавцю для працевлаштування безробітних молодих громадян у розмірі фактичних витрат на заробітну плату;

гарантування повної оплати за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов'язаних з проведенням попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, а також щорічного обов'язкового медичного огляду молодих громадян.

Крім того, проєктом №3231 пропонується додатково надати для молоді та підприємств, на яких працює більше 30 відсотків молодих громадян, низку пільг зі сплати податків.

А альтернативним законопроєктом №3231-1 також передбачено:

  • прив'язати мінімальну академічну та мінімальну соціальні стипендії до прожиткового мінімуму;
  • залучення молоді віком до 27 років до роботи на умовах стажування протягом одного року з компенсацією єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та компенсацією роботодавцю витрат на підвищення кваліфікації таких осіб у разі працевлаштування строком не менше, ніж 2 роки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Безумовно, такі законодавчі ініціативи мають знайти схвальну оцінку молоді, реакцію зацікавлених експертних, але доля означених законопроєктів багато в чому залежить від «погоди» в залі Верховної Ради України, яка дуже мінлива. В порядку денному поки що обидва проєкти відсутні.

Гарантії безпеки у небезпечні часи

В умовах економічної нестабільності, яка прямо впливає на ринок праці, державна політика по зайнятості та працевлаштуванні молоді має розвиватися в напрямку гарантування державою пільгових умов для людей, які починають свій трудовий шлях. Державна програма із фінансовими стимулами (зниження податків) для створення нових робочих місць, залучення до стажування безробітних молодих людей, надання стартових виплат молодим працівникам, які погодилися працювати в селах, заходи із працевлаштування кваліфікованих спеціалістів за фахом тощо сприятимуть виникненню почуття безпеки у молоді, якщо держава гарантуватиме забезпечення зайнятості та продемонструє у цьому зацікавленість. Однак, якщо держава не буде вживати відповідних кроків у молоді залишиться тільки один вихід. Аварійний.
29.06.2020
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2024
Сайт розроблено силами активістів