ПОЛІТИКА

Вибори у Швеції, можливий російський слід і що важливо для України

13 вересня у Швеції відбудуться парламентські вибори, результат яких матиме значення далеко за межами самої країни. Для України це голосування особливо важливе: йдеться про державу, яка від початку повномасштабного російського вторгнення залишається одним із наших послідовних партнерів і відіграє дедалі вагомішу роль у зміцненні української обороноздатності. Інтрига перед виборами зберігається до останнього. Правлячий правий блок та опозиція йдуть практично пліч-о-пліч. Останні опитування демонструють лише кілька відсоткових пунктів різниці між двома таборами, з певною перевагою опозиційного блоку.

Його ключовою політичною силою залишаються шведські соціал-демократи на чолі з колишньою прем'єр-міністеркою Магдаленою Андерссон. Водночас на правому фланзі одну з визначальних ролей відіграють «Шведські демократи», які після виборів можуть отримати ще більший вплив на формування та політику майбутнього уряду.

І саме напередодні голосування навколо «Шведських демократів» назріває потенційно серйозний політичний і безпековий скандал.

3 вересня шведський фонд Expo опублікував масштабне розслідування щодо Поліни Малаберг — політичної радниці «Шведських демократів», яка сьогодні працює з Комітетом з питань Конституції Риксдагу. У 2017 році вона супроводжувала депутата від партії Павела Гамова під час його поїздки до Москви як «спостерігача» за російськими регіональними та місцевими виборами. Запрошення було підписане депутатом Державної думи Леонідом Слуцьким, який перебуває під санкціями ЄС, а витоки листування російського державного фонду «Правфонд», на які посилається Expo, вказують на його роль в організації поїздки. Фактично, як стверджують автори розслідування, йшлося про операцію російського впливу, покликану надати міжнародної легітимності російській виборчій системі.
Але історія значно ширша за одну поїздку до Москви.

За даними Expo, протягом багатьох років Малаберг поширювала у Facebook, X та російських Telegram-каналах тези, співзвучні з кремлівськими наративами. Ще під час російського вторгнення до Криму у 2014 році вона применшувала російську агресію, називаючи російських військових «гарантіями безпеки» та стверджуючи, що населення східної України нібито хотіло «належати Росії». В інші періоди вона поширювала матеріали російських державних медіа, зокрема RT та Voice of Russia, ставила під сумнів західну підтримку України, а у 2025 році писала про нібито «геноцид слов'янських народів». Експерт Patrik Oksanen, якому Expo показало ці матеріали, охарактеризував її активність як послідовне віддзеркалення російських наративів і позицій.
Окремий пласт розслідування стосується російського культурного середовища у Швеції. Малаберг була залучена до діяльності театру Abyrvalg та асоціації Eureka. Російська державна установа Baltic House офіційно включала Abyrvalg до мережі «російських театрів за кордоном». Expo також простежує перетин цього середовища з мережею російських «співвітчизників» у Швеції, зокрема асоціацією Rurik, яка припинила діяльність у 2024 році після викриття значного фінансування з боку «Правфонду». Європейські безпекові служби характеризували цей фонд як інструмент російського впливу, а сам «Правфонд» з 2023 року перебуває під санкціями Європейського Союзу.

При цьому Expo не встановлює, що Малаберг працювала на російські спецслужби або отримувала від них завдання. І саме тут важливо не підміняти факти припущеннями. Проблема полягає у сукупності обставин: багаторічному поширенні проросійських наративів, участі у поїздці, організованій пов'язаними з Кремлем структурами, діяльності в середовищі російських культурних мереж та її нинішньому становищі всередині шведської політичної системи.

Особливої ваги цій історії додає те, що сьогодні Малаберг працює у політичному середовищі Комітету з питань Конституції — одного з ключових парламентських комітетів, який здійснює контроль за діяльністю уряду та може працювати з надзвичайно чутливими матеріалами. Водночас її партнер Густав Геллербрант є одним із впливових функціонерів «Шведських демократів», керує координаційним офісом партії та відіграє важливу роль у її співпраці з урядовими партіями.

Саме сукупність цих обставин змусила опитаних Expo шведських експертів з питань безпеки говорити про потенційний безпековий ризик.
Російський вплив — це не завжди пряме вербування

Для України ця історія має принципове значення.

Росія протягом багатьох років використовує політичні, інформаційні, культурні та суспільні мережі для формування сприятливого для себе середовища всередині європейських держав. І для цього зовсім не обов'язково мати прямого «агента Кремля» у класичному розумінні.

Значно тоншим інструментом є формування мереж людей та організацій, які легітимізують окремі російські наративи, послаблюють довіру до демократичних інституцій, ставлять під сумнів політику ЄС і НАТО, дискредитують підтримку України або поступово зміщують межі прийнятної суспільної дискусії.

Саме тому історію, описану Expo, варто розглядати не ізольовано, а в ширшому контексті російських спроб впливати на політичні процеси у Європі.

Особливо коли йдеться про Швецію.
Чому Швеція настільки важлива для України

За роки повномасштабної війни Швеція стала одним із ключових партнерів України у Північній Європі. Йдеться не лише про політичну солідарність чи фінансову допомогу.

Країна має потужний військово-промисловий комплекс, а українсько-шведська співпраця дедалі більше набуває довгострокового стратегічного характеру.

Один із найпоказовіших прикладів — винищувачі Gripen. Україна та Швеція рухаються у напрямку довгострокової співпраці у сфері бойової авіації, а у травні 2026 року українська сторона оголосила про намір придбати перші 20 нових Gripen E/F. Паралельно обговорюється можливість передачі Україні літаків Gripen C/D зі складу шведських Збройних сил.

Але Gripen — лише один елемент значно ширшої співпраці.

Шведська підтримка охоплює артилерійські системи Archer, бойові машини CV90, протиповітряну оборону, боєприпаси, навчання українських військових та інші напрями. В умовах затяжної війни на виснаження значення такої співпраці для України лише зростатиме.

Саме тому для Києва важливо не лише те, яка коаліція сформує наступний уряд Швеції.

Не менш важливо, хто опиниться всередині системи ухвалення рішень, хто визначатиме політичні пріоритети Стокгольма і наскільки стійкими залишатимуться шведські інституції до зовнішнього впливу.
Вибори закінчаться. Російський інтерес — ні

Україні, безумовно, не варто втручатися у внутрішню політичну боротьбу Швеції чи визначати, за кого мають голосувати шведські громадяни. Це вибір самих шведів.

Для нас важливе інше.

Незалежно від результату 13 вересня, майбутній шведський уряд стане партнером України у надзвичайно складний період війни. Рішення, які ухвалюватимуться у Стокгольмі протягом наступних років, стосуватимуться не лише обсягів допомоги, але й довгострокової оборонної співпраці, розвитку спільних виробництв, авіації, європейської безпеки та політики щодо Росії.

Москва це також прекрасно розуміє.

Тому питання російського впливу у Швеції — це не просто історія про одну політичну радницю, одну партію чи одну сумнівну поїздку до Москви дев'ять років тому. Це питання здатності демократичної держави розпізнавати мережі впливу до того, як вони отримують реальний доступ до формування політики.

І саме тут розслідування Expo ставить незручне, але необхідне питання: наскільки захищеною від такого впливу є політична система країни, яка сьогодні відіграє одну з ключових ролей у підтримці України та європейській безпеці?
13 вересня шведські виборці визначать нову політичну конфігурацію своєї країни.

Але російський інтерес до того, що відбувається всередині європейських демократій, наступного дня після виборів нікуди не зникне.

І Україні важливо це розуміти.

Ознайомитись з матеріалом розслідування українською можна тут

Стаття є видом матеріалу, який відображає винятково бачення автора (авторів).

Позиція редакційного відділу СД Платформи може не збігатися з баченням автора (авторів).

Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації.

10.09.2026
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2026
Сайт розроблено силами активістів