ПОЛІТИКА
Ветеранські суди — унікальний досвід ветеранської політики в США. Уроки для України
Ветеранська політика України переживає дуже складний час: війна, перевантаження системи, відсутність нових рішень. Щоб вийти з цього вузла потрібно повністю перетворити застарілі погляди і розуміти як зі схожими проблемами пораються інші країни. На роль приклада найкраще підходять США з унікальним рішенням — Ветеранськими терапевтичними судами.
Ілля Кабацький
Автор Аналітичного відділу
СД Платформи, cтудент-правник
СД Платформи, cтудент-правник
Ветеранські терапевтичні суди (Veteran Treatment Court) — інноваційна модель правосуддя, яка пропонує альтернативу традиційній каральній системі. Замість застосування стандартних форм покарань, цей підхід фокусується на реабілітації, лікуванні та всебічній підтримці ветеранів, що скоїли правопорушення. Такі країни як Англія, Канада та Австралія високо оцінили цей підхід, створивши власні аналоги.
Зародження терапевтичних судів пов'язують із «Війною з наркотиками» президента Річарда Ніксона 1970-х років. Ця політика призвела до переповнених в'язниць. А потім, коли люди з залежностями виходили на волю, то вчиняли дрібні злочини та знов попадали за ґрати.
Правники зрозуміли що тодішня система юстиції була неспроможна впливати на корінь проблеми й реформатори в окрузі Маямі-Дейд (штат Флорида) створили перший терапевтичний суд. Такі установи мали кілька серйозних переваг: лікування є дешевшим за утримання у в'язниці, є змога врятувати людину, в результаті програми людина може повернутися до звичайного життя та не йти на ризики маргіналізації через в'язницю.
В 1995 у США створили Суди для підлітків з залежністю, в 1997 Суди з питань психічного здоров'я, і нарешті у 2008 Суди для ветеранів. Перший ветеранський суд утворив суддя Роберт Рассел у місті Баффало (штат Нью-Йорк). Розглядаючи судові справи він звернув увагу на велику кількість ветеранів-правопорушників, яких привели на лаву підсудних психічні розлади, недіагностовані травми, залежності та соціальна необлаштованість, які раніше правосуддя не брало до уваги.
Зародження терапевтичних судів пов'язують із «Війною з наркотиками» президента Річарда Ніксона 1970-х років. Ця політика призвела до переповнених в'язниць. А потім, коли люди з залежностями виходили на волю, то вчиняли дрібні злочини та знов попадали за ґрати.
Правники зрозуміли що тодішня система юстиції була неспроможна впливати на корінь проблеми й реформатори в окрузі Маямі-Дейд (штат Флорида) створили перший терапевтичний суд. Такі установи мали кілька серйозних переваг: лікування є дешевшим за утримання у в'язниці, є змога врятувати людину, в результаті програми людина може повернутися до звичайного життя та не йти на ризики маргіналізації через в'язницю.
В 1995 у США створили Суди для підлітків з залежністю, в 1997 Суди з питань психічного здоров'я, і нарешті у 2008 Суди для ветеранів. Перший ветеранський суд утворив суддя Роберт Рассел у місті Баффало (штат Нью-Йорк). Розглядаючи судові справи він звернув увагу на велику кількість ветеранів-правопорушників, яких привели на лаву підсудних психічні розлади, недіагностовані травми, залежності та соціальна необлаштованість, які раніше правосуддя не брало до уваги.
Що собою являють Ветеранські суди (VTC)?
Це спеціалізовані суди для ветеранів які скоїли дрібні правопорушення, часто пов’язані з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та залежностями. Система являє собою крок від класичного справедливого та пропорційного покарання, і перехід до більш гуманного підходу в якому основна мета — це запобігти рецидиву та реабілітувати ветерана.
Це спеціалізовані суди для ветеранів які скоїли дрібні правопорушення, часто пов’язані з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) та залежностями. Система являє собою крок від класичного справедливого та пропорційного покарання, і перехід до більш гуманного підходу в якому основна мета — це запобігти рецидиву та реабілітувати ветерана.
Основним документом VTC можна назвати «10 ключових компонентів судів для ветеранів». Це національний стандарт, документ «м'якого права» зроблений некомерційною організацією All Rise за допомоги Бюро сприянню правосуддю. Хоча сам документ не є законом, він має велику юридичну силу яка забезпечується:
- Через Механізм фінансування. Федеральний уряд США у своїх законах про бюджети зазначає: «фінансування надається лише тим судам, які діють відповідно до 10 ключових компонентів».
- Через Прецедент та нормативні документи штатів. Коли законодавчі органи ухвалюють власні закони вони майже завжди прописують: «Програма суду має відповідати 10 ключовим компонентам».
Детальний розгляд цих 10 пунктів дає можливість краще зрозуміти всю систему.
- Інтеграція лікування та судової системи. Поєднання лікування від залежностей та послуги у сфері психічного здоров'я ветеранів із судовим розглядом кримінальної справи.
- Не змагальний підхід. Протистояння адвоката та прокурора припиняється. Фокус зміщується з доведення вини чи невинуватості, головне - одужання та ресоціалізація. Адвокат стежить, щоб права ветерана не порушували, а прокурор переконується в дотриманні безпеки програми для суспільства.
- Рання ідентифікація та оперативне залучення. Чим швидше ветеран потрапить під опіку спеціалізованого суду, тим вищі шанси на успіх. Система налаштована так, щоб ідентифікувати статус ветерана одразу під час затримання чи оформлення в поліції.
- Доступність всього спектру послуг та менторства. VTC тісно співпрацює з міністерством у справах ветеранів. Ветеран отримує комплексне забезпечення: від госпіталізації та медикаментів до допомоги з житлом, якщо він його не має.
- Регулярний моніторинг тверезості. Постійні випадкові перевірки на вміст алкоголю та наркотиків допомагають уникнути рецидивів. Також відмова від залежностей символізує рішучість і переродження.
- Стратегія заохочень та санкцій. Скоординована стратегія регулює реакцію суду на відповідність (або невідповідність) учасника вимогам програми. За прогрес зменшують кількість обмежень, заохочують тематичними дрібними подарунками. За зрив чи пропуск терапії передбачено чіткі, але гуманні санкції: від написання есе до кількох діб під арештом для безпеки самого ветерана.
- Постійна взаємодія із суддею. Суддя в VTC - це не далека фігура в мантії, яка лише виносить вирок. На кожному засіданні суддя спілкується з кожним ветераном, знає історію його служби, розпитує про успіхи в лікуванні, виступаючи в ролі суворого, але справедливого та підтримуючого наставника.
- Моніторинг та оцінка ефективності. Суд постійно збирає статистику: який відсоток ветеранів успішно закінчив програму, чи зменшується рівень повторних злочинів у регіоні, скільки бюджетних коштів вдалося заощадити (лікування зазвичай є дешевшим за утримання у в'язниці).
- Міждисциплінарна підготовка команди. Забезпечується постійне навчання команди суду. Всі члени команди вивчають військову культуру, психологію бойової травми. Це все потрібно, щоб краще розуміти ветерана.
- Партнерство з відповідними організаціями та установами. Формування партнерських відносин між VTC, Міністерством у справах ветеранів, військовими та місцевими організаціями покращує ефективність програми. Суд створює мережу підтримки навколо ветерана. Особлива роль тут належить Ветеранським менторам (Peer Mentors) — волонтерам-ветеранам, які добровільно приходять у суд, щоб підставити плече підсудному під час проходження програми.
На основі 10 компонентів кожен суд затверджує свій внутрішній «Посібник з політик і процедур» та «Довідник учасника».
«Посібник з політик та процедур» визначає юридичні межі, критерії відбору та регламент взаємодії між членами судової групи. В ньому прописано Критерії відповідальності, Правові механізми, Склад та ролі команди суду, систему заохочень і санкцій та правила щодо конфіденційності інформації.
«Довідник учасника» має стати «компасом» для учасника, оскільки містить правила успіху в програмі. В ньому прописані правила поведінки у суді, фази програми, протокол тестувань, програма менторства, вимоги до випуску.
«Посібник з політик та процедур» визначає юридичні межі, критерії відбору та регламент взаємодії між членами судової групи. В ньому прописано Критерії відповідальності, Правові механізми, Склад та ролі команди суду, систему заохочень і санкцій та правила щодо конфіденційності інформації.
«Довідник учасника» має стати «компасом» для учасника, оскільки містить правила успіху в програмі. В ньому прописані правила поведінки у суді, фази програми, протокол тестувань, програма менторства, вимоги до випуску.
Слухання в Бостонському ветеранському суді. Вересень 2014. Boston Globe
Приклад роботи VTC з точки зору ветерана
Починається все з програми пошуку відповідності кандидатів (Veteran Justice Outreach program). Коли офіцер поліції або працівник слідчого ізолятора оформлює затримання, то має запитати людину про проходження військової служби. При задовільній відповіді починається шлях ветерана в системі VTC. В нього буде 30 днів для того щоб вирішити чи бажає він проходити програму. Далі справу юридично перевіряють (цим займається окружний прокурор) злочин має відповідати критеріям VTC (найчастіше — ненасильницькі злочини, пов'язані із залежністю або психічними розладами). Ветерану надається адвокат.
Наступний етап — клінічна оцінка: спеціаліст Міністерства у справах ветеранів проводить медико-психологічну експертизу. Її мета — підтвердити наявність зв'язку між військовою травмою та скоєним злочином. Якщо ветеран підходить за всіма параметрами, він добровільно підписує контракт учасника VTC. Зазвичай це передбачає визнання провини, де замість тюремного строку ветеран починає проходити програму. Важливо пам'ятати що з програми можна вилетіти, в такій ситуації ти повернешся до звичайної системи правосуддя.
Починається все з програми пошуку відповідності кандидатів (Veteran Justice Outreach program). Коли офіцер поліції або працівник слідчого ізолятора оформлює затримання, то має запитати людину про проходження військової служби. При задовільній відповіді починається шлях ветерана в системі VTC. В нього буде 30 днів для того щоб вирішити чи бажає він проходити програму. Далі справу юридично перевіряють (цим займається окружний прокурор) злочин має відповідати критеріям VTC (найчастіше — ненасильницькі злочини, пов'язані із залежністю або психічними розладами). Ветерану надається адвокат.
Наступний етап — клінічна оцінка: спеціаліст Міністерства у справах ветеранів проводить медико-психологічну експертизу. Її мета — підтвердити наявність зв'язку між військовою травмою та скоєним злочином. Якщо ветеран підходить за всіма параметрами, він добровільно підписує контракт учасника VTC. Зазвичай це передбачає визнання провини, де замість тюремного строку ветеран починає проходити програму. Важливо пам'ятати що з програми можна вилетіти, в такій ситуації ти повернешся до звичайної системи правосуддя.
Проходження фаз програми
Програма розділена на 4 послідовні фази, перехід на кожну наступну можливий лише після виконання вимог попередньої та за рішенням судової команди. Зазвичай програма займає десь 12-24 місяці.
Протягом усіх фаз судова команда щотижня збирається на засідання перед тим, як викликати ветеранів. Вони аналізують звіти про тверезість та відвідування лікарів. В залежності від успішності використовуються заохочення та санкції.
Програма розділена на 4 послідовні фази, перехід на кожну наступну можливий лише після виконання вимог попередньої та за рішенням судової команди. Зазвичай програма займає десь 12-24 місяці.
Протягом усіх фаз судова команда щотижня збирається на засідання перед тим, як викликати ветеранів. Вони аналізують звіти про тверезість та відвідування лікарів. В залежності від успішності використовуються заохочення та санкції.
Фаза 1: Стабілізація та орієнтація. Детоксикація (за потреби) та адаптація до розкладу. Суд щотижня, 3-4 разові випадкові тести, перші сеанси терапії. Закріплюється індивідуальний ментор-побратим.
Фаза 2: Клінічне лікування та робота над травмою. Учасник відвідує індивідуальні та групові сесії (програма лікування ПТСР, управління гнівом). Судові слухання зменшуються до двох разів на місяць. Тести на речовини залишаються регулярними. Ведеться активна робота над стабілізацією емоційного стану.
Фаза 3: Перехід та соціалізація. Фокус — повернення до нормального життя. Судові засідання рідшають (приблизно раз на місяць). Фокус зміщується на пошук роботи, фінансову стабільність, відновлення навчання або волонтерство. Ветеран продовжує підтримувальну терапію.
Фаза 4: Інтеграція та планування майбутнього. Ветеран розробляє індивідуальний «План підтримки тверезості та здоров'я» після закінчення суду. Мінімальний нагляд суду. Ветеран сам виступає підтримкою для нових учасників програми, демонструючи повну адаптацію та стабільну роботу чи навчання.
Фаза 2: Клінічне лікування та робота над травмою. Учасник відвідує індивідуальні та групові сесії (програма лікування ПТСР, управління гнівом). Судові слухання зменшуються до двох разів на місяць. Тести на речовини залишаються регулярними. Ведеться активна робота над стабілізацією емоційного стану.
Фаза 3: Перехід та соціалізація. Фокус — повернення до нормального життя. Судові засідання рідшають (приблизно раз на місяць). Фокус зміщується на пошук роботи, фінансову стабільність, відновлення навчання або волонтерство. Ветеран продовжує підтримувальну терапію.
Фаза 4: Інтеграція та планування майбутнього. Ветеран розробляє індивідуальний «План підтримки тверезості та здоров'я» після закінчення суду. Мінімальний нагляд суду. Ветеран сам виступає підтримкою для нових учасників програми, демонструючи повну адаптацію та стабільну роботу чи навчання.
Випускний та юридичне очищення
Коли всі чотири фази завершено, а тести на наркотики залишалися чистими протягом щонайменше останніх 6–9 місяців, ветеран виходить на фінішну пряму. Відбувається церемонія випуску.
Ветеран одягає цивільний костюм або форму, запрошує родину. Суддя, прокурор та ментори виступають із промовами. Випускнику вручають сертифікат про закінчення програми.
Відповідно до початкової угоди, суддя офіційно закриває справу. Залежно від законів штату, кримінальні звинувачення або повністю скасовуються або судимість вилучається з баз даних. Ветеран залишає залу суду вільною людиною без «тавра злочинця».
Щодо подальшого життя, ветеран залишається на обліку в медичній системі VA (система охорони здоров'я ветеранів) як звичайний пацієнт, але вже не перебуває під контролем правоохоронних органів. Багато випускників згодом повертаються до цього ж суду, але вже як волонтери-ментори.
Коли всі чотири фази завершено, а тести на наркотики залишалися чистими протягом щонайменше останніх 6–9 місяців, ветеран виходить на фінішну пряму. Відбувається церемонія випуску.
Ветеран одягає цивільний костюм або форму, запрошує родину. Суддя, прокурор та ментори виступають із промовами. Випускнику вручають сертифікат про закінчення програми.
Відповідно до початкової угоди, суддя офіційно закриває справу. Залежно від законів штату, кримінальні звинувачення або повністю скасовуються або судимість вилучається з баз даних. Ветеран залишає залу суду вільною людиною без «тавра злочинця».
Щодо подальшого життя, ветеран залишається на обліку в медичній системі VA (система охорони здоров'я ветеранів) як звичайний пацієнт, але вже не перебуває під контролем правоохоронних органів. Багато випускників згодом повертаються до цього ж суду, але вже як волонтери-ментори.
Випускник VTC із сертифікатом. Листопад 2016. Boston Globe
Ефективність програми — безсумнівна
Офіційний аналіз Центру кримінальної юстиції штату Орегон, який охопив ветеранів та учасників інших проблемних судів, що вийшли з програм у період з 2020 по січень 2025 року, показав: ветерани та інші випускники, які успішно завершили програму, мають трирічний рівень повторних арештів усього 27%, а рівень повторного реального ув'язнення за 3 роки становить катастрофічно малі 4%. Для порівняння, контрольна група осіб на звичайному випробувальному терміні (пробації) має показник рецидивів на 26%.
У річному звіті Верховного суду штату вказується, що у 2024 фіскальному році VTC продемонстрували рекордну ефективність серед моделей одужання — 88% учасників-ветеранів успішно закінчили програму. У 2025 році цей показник залишився стабільно високим і склав 81%. Це один із найвищих рівнів утримання пацієнтів у терапевтичних програмах у США.
Велике національне дослідження, що охопило понад 7 900 ветеранів у 115 локаціях, опубліковане на ресурсах Національного інституту здоров'я США, довело, що VTC розв’язує побутові проблеми, які часто штовхають людей на злочини.
Кількість ветеранів, які мають стабільний дах над головою та власне житло, на момент випуску з VTC зросла на 10% порівняно з моментом їх арешту. А завдяки роботі офіцерів зв'язку суди допомагають відновити військові документи, тому на 12% більше випускників починають легально отримувати пенсії по інвалідності чи медичні субсидії від Міністерства у справах ветеранів.
Також неможливо ігнорувати просту економію: за усередненими даними Міністерства юстиції США та Національного центру державних судів, один рік утримання правопорушника у федеральній або місцевій в'язниці коштує платникам податків від $35 000 до $50 000 (залежно від штату).
А повний курс лікування та нагляду в Суді для ветеранів (який триває в середньому 12–18 місяців) коштує громаді від $5 000 до $10 000 на одну людину.
Офіційний аналіз Центру кримінальної юстиції штату Орегон, який охопив ветеранів та учасників інших проблемних судів, що вийшли з програм у період з 2020 по січень 2025 року, показав: ветерани та інші випускники, які успішно завершили програму, мають трирічний рівень повторних арештів усього 27%, а рівень повторного реального ув'язнення за 3 роки становить катастрофічно малі 4%. Для порівняння, контрольна група осіб на звичайному випробувальному терміні (пробації) має показник рецидивів на 26%.
У річному звіті Верховного суду штату вказується, що у 2024 фіскальному році VTC продемонстрували рекордну ефективність серед моделей одужання — 88% учасників-ветеранів успішно закінчили програму. У 2025 році цей показник залишився стабільно високим і склав 81%. Це один із найвищих рівнів утримання пацієнтів у терапевтичних програмах у США.
Велике національне дослідження, що охопило понад 7 900 ветеранів у 115 локаціях, опубліковане на ресурсах Національного інституту здоров'я США, довело, що VTC розв’язує побутові проблеми, які часто штовхають людей на злочини.
Кількість ветеранів, які мають стабільний дах над головою та власне житло, на момент випуску з VTC зросла на 10% порівняно з моментом їх арешту. А завдяки роботі офіцерів зв'язку суди допомагають відновити військові документи, тому на 12% більше випускників починають легально отримувати пенсії по інвалідності чи медичні субсидії від Міністерства у справах ветеранів.
Також неможливо ігнорувати просту економію: за усередненими даними Міністерства юстиції США та Національного центру державних судів, один рік утримання правопорушника у федеральній або місцевій в'язниці коштує платникам податків від $35 000 до $50 000 (залежно від штату).
А повний курс лікування та нагляду в Суді для ветеранів (який триває в середньому 12–18 місяців) коштує громаді від $5 000 до $10 000 на одну людину.
Як відтворити систему в Україні
Система ветеранських спеціальних судів є досить привабливою для України, бо може впливати одразу на декілька проблемних питань. Щоб відтворити її є два шляхи.
Система ветеранських спеціальних судів є досить привабливою для України, бо може впливати одразу на декілька проблемних питань. Щоб відтворити її є два шляхи.
- Прямий. За 125 ст Конституції України, створення надзвичайних та особливих судів не допускається, проте в Україні існує Вищий антикорупційний суд з особливим порядком формування суддів і вузькою юрисдикцію. Виходить що створити ветеранський суд напряму це не геть неможливо.
- Непрямий. Цей метод є більш досконалим, оскільки він надає можливість на практиці побачити чи спрацює система, без очікування змін в законодавстві. Ветеранські суди можуть існувати як проєкти окремих судів та суддів, а вже згодом отримувати формалізацію і державну підтримку.
Немає потреби створювати цілий суд, програма може існувати як спеціалізована колегія/палата/склад суддів у вже існуючих судах. Україна вже має досить схожий досвід — запровадження спеціалізованих складів суддів у справах сім’ї та дітей. В сімейно ювенальній палаті вже існують необхідні кадрові ланки: психологи, соціальні працівники, також передбачено спеціальні процедури розгляду справ. У пілотному проєкті вже беруть участь більше десятка судів і понад півсотні суддів.
Українська ветеранська програма потребує змін, які пропонує американський досвід. Питання лише в тому чи готова Україна реалізувати надані можливості вчасно, чи й далі буде чекати на «чудову мить»?
Стаття є видом матеріалу, який відображає винятково бачення автора (авторів).
Позиція редакційного відділу СД Платформи може не збігатися з баченням автора (авторів).
Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації.
17.08.2026
Did you like this article?
© СД Платформа 2012 – 2026
Сайт розроблено силами активістів
Сайт розроблено силами активістів