Тернистий шлях
Усе розпочалося ще у далекому 1998 р., коли тодішній прокурор району Сан-Франциско Теренс Геллінан запропонував Камалі стати асистенткою у його офісі. Згодом вона обійняла посаду голови кар'єрного кримінального підрозділу, керуючи іншими п'ятьма прокурорами та розслідуючи справи щодо вбивств, крадіжок та сексуальних домагань. У серпні того ж року Гарріс почала працювати у мерії Сан-Франциско, співпрацюючи з міською прокуроркою Луїзою Ренне. Вона керувала підрозділом сімейних та дитячих справ, представляючи судові позови з питань насилля та відсутності нагляду за дітьми.
У 2002 р. Камала Гарріс балотувалася на пост прокурора району Сан-Франциско. У результаті блискучої кампанії, вона виграла тодішні вибори з перевагою у 56 % голосів, ставши першою прокуроркою району мігрантського походження. У 2007 р. Камалу було обрано на цей пост вдруге. За час виконання обов'язків прокурора району Сан-Франциско Гарріс провела низку реформ, що ілюструє її прогресивність та відданість справі на всіх етапах політичної кар'єри. Було створено підрозділ злочинів проти довкілля, зменшено кількість ув'язнень за зберігання марихуани, досягнено 87 % розкриття справ, пов'язаних із вбивствами, та 90 % розкриття справ із використанням зброї за період з 2004 по 2006 рр. На той час такі показники свідчили про надзвичайний прорив, оскільки рівень кримінальної активності у Сан-Франциско перевищував загальнонаціональний. Також Камала створила підрозділ злочинів на основі ненависті, що фокусував свою діяльність на справах, пов'язаних із ЛГБТ-дітьми та підлітками у школах.
До того ж Камала публічно виступала проти смертної кари. Також вона принципово не пропонувати до розгляду суду саме цей крайній спосіб покарання у справах, за які відповідала. Цікавою ініціативою, започаткованою за безпосередньої участі Гарріс, є Back on Track —
програма, що дозволяє особам віком від 18 до 30 років, яких вперше звинувачують у скоєнні злочинів, не пов'язаних зі зброєю чи злочинними угрупуваннями, уникнути покарання в обмін на регулярні зустрічі зі суддею впродовж 12–18 місяців. Успішне завершення програми передбачало низку вимог, включно з обов'язковою волонтерською діяльністю (220 годин), отриманням еквіваленту середньої освіти, постійним працевлаштуванням, проходженням занять із батьківства та тестів на вживання наркотиків. Якщо всіх цих вимог було дотримано, суд закривав справу та «відбілював» особову справу обвинуваченого. За шість років програми, показник рецидивів серед випускників програми не перевищив 10 % (до початку програми такий показник становив орієнтовно 53 %). Ініціатива виявилася дешевшою за інші способи управління подібними справами, а її
приклад став історією успіху національного масштабу, що отримала своє продовження у законі штату Каліфорнія, який заохочує запуск подібних програм в інших районах штату.
Усі ці здобутки суттєво допомогли вибороти на виборах посаду генерального прокурора штату, зробивши Камалу першою жінкою з афроамериканським та азійським походженням на цій посаді. Як генпрокурорка Каліфорнії Гарріс також вирізнилася прогресивними підходами у своїй роботі. Наприклад, вона боролася проти шахрайства в галузі медичного страхування, виборювала фінансові відшкодування вчителям та іншим категоріям «бюджетників», відстоювала право на захист персональних даних та вступ у шлюб представників ЛГБТ-спільноти.
Було очевидно, що Камала на досягнутому не зупиниться, тож логічно, що наступним кроком мав стати похід у політику. У 2016 році з результатом у 40 % голосів Гарріс
перемогла опонента від Республіканської партії та стала сенаторкою. За свій час перебування на цій посаді вона досягла значного прогресу в багатьох питаннях. Зокрема, працювала над реформою системи охорони здоров'я, поступовою легалізацією канабісу, стратегією набуття американського громадянства для незареєстрованих мігрантів та прогресивною реформою податкової системи. Камала протестувала проти рішень Дональда Трампа щодо обмеження міграції з мусульманських країн та певних кадрових призначень.
Першим іноземним відрядженням Камали як сенаторки стала поїздка до Іраку для зустрічі з американськими військовими. Також Гарріс
засудила сенатора Ела Френкена через підозру в сексуальних домаганнях. Ба більше, через прогресивність її думок вона навіть могла
стати потенційною жертвою теракту в жовтні 2018 року, якого, на щастя, вдалося запобігти. Заради реалізації ефективних рішень вона не цуралася співпрацювати у Сенаті з республіканцями, як-от розробка спільного законопроєкту щодо протидії харасменту (домагання) на робочому місці.
Її сенаторська кар'єра є яскравим прикладом відданості принципам та цінностям, що було проілюстровано у багатьох ситуаціях. Камала Гарріс не боялась сперечатись із популярнішими політичними фігурами на кшталт тоді ще майбутнього президента Джо Байдена на праймеріз демократів 2020 року. Їй вдавалося сміливо відстоювати свої позиції, що йшли у розріз із меседжами провладної верхівки, як-от політика роз'єднання родин (розділення сімей мігрантів на адміністративному кордоні США), запровадженої за президентства Трампа.