Чи потрібно погоджуватися на другу роль?
В полоні материнства
Сучасний світ змінюється шаленими темпами щодня. Проте є люди, які не бажають сприймати те, що вже давно сталося.
Курси для «слухняних дівчат» нав'язують думки, що чоловіки не люблять конкуренції — заробляй менше, роби вигляд, що дурніша, сідай на краєчок стільця. А то й заміж можуть не взяти…
Та чи потрібне таке «заміж» і чи щасливою буде жінка, прикидаючись усе життя іншою людиною, зручною для когось?
І навіщо? Адже часи, коли жінки вважалися поганими керівниками, математиками, працівниками сфери IT, вже давно минули. Тепер ми можемо все.

Марина Маркс
журналістка, письменниця, сценаристка
Декрет для жінки вигадали чоловіки?

Як історично зародилося поняття «декрету»?
– Ще в Німецькій імперії в 1878 році жінкам було заборонено працювати під час останніх трьох місяців вагітності.
– У Франції у 1909 році було запроваджено 8-тижневу неоплачувану відпустку для жінок.
– У листопаді 1917 року в СРСР була введена постанова про відпустки для догляду за дитиною. Через те, що це рішення було оформлене декретом Раднаркому, для широкого загалу ця відпустка зараз відома як декретна.
– Після здобуття незалежності Україна залишила за жінками право декретної відпустки.



У 2010 році були внесені зміни до закону, відповідно до яких скористатися відпусткою для догляду за дитиною може також і її батько, бабуся, дідусь чи інший родич.

Минуло більше 10 років, та чомусь і досі на дитячих майданчиках і в парках ми бачимо переважно молодих матусь з візочками. Виняток становлять тільки вихідні дні, коли чоловіки виходять на прогулянки з малечею, даючи мамі відпочити під час прибирання, прання і приготування їжі.

Чоловікові бути вдома з дитиною соромно?

Державний фонд ООН (UNICEF) у 2019 році зібрав дані з 41 держави з високим і середнім доходом населення. З них у 26 країнах відпустки по догляду за дитиною передбачені не лише для мам, а й для татів.
За даними міжнародної організації праці у період з 1994 по 2015 рік кількість країн світу, де батьки мають рівні права на відпустку у зв'язку з народженням дитини, збільшилася з 40 до 94.

Деякі країни надають відпустки обом батькам без права передачі іншому члену родини. Тож у татів немає вибору, і вони пізнають усі барви життя разом з дружинами.
То що стримує наших чоловіків від відпустки по догляду за дитиною — страх, невпевненість, сором? Чи, можливо, чоловік не здатен залишатися з дитиною з перших місяців від народження?




Наталія Кот, співзасновниця ГО «Жіноче лобі» та координаторка ВГО «СД Платформа», мама двох дітей:

«Єдине, що може робити лише жінка — це годувати груддю. Усі інші процедури з догляду за немовлям не потребують якихось специфічно жіночих природних даних. Руки в нас однакові.

Якщо мама хоче продовжити грудне вигодовування і працювати повний день — можна зробити банк грудного молока й годувати дитину.

Чоловіки цілком спроможні доглядати малюків, якщо мають на це бажання.

Серед моїх знайомих є сім'я, де тато був у декретній відпустці з близнюками. Немає нічого нереального, потрібно лише підлаштувати побут і домовитися обом батькам.

Я взагалі за те, аби відпустку з догляду за дитиною обов'язково ділили на двох батьків»


Наталія Кот
співзасновниця ГО «Жіноче лобі» та координаторка ВГО «СД Платформа», мама двох дітей
Отже, виявляється, для чоловіків немає суттєвих перешкод і вони можуть доглядати за малюками.


«Якщо твоя жінка працює, це не твоя жінка»

Таку думку мені нещодавно довелося прочитати. Що ж, дехто вважатиме, що це слова справжнього чоловіка, який хоче повністю забезпечити свою дружину.

Та чи справді це так? Адже, якщо жінка може самостійно заробляти, вона не терпітиме зневагу, байдужість, а тим паче насильство. З такою жінкою потрібно бути обережним — любити, поважати, рахуватися з її думкою. Бо ж вона може піти будь-якої миті. Її ніщо не тримає.
Випробування декретом

З народженням дитини життя батьків змінюється. А ще більше змінюється воно для мами, яка цілодобово перебуває з малечею. Кожен день стає схожим на загальновідомий фільм «День сурка» і складається в основному з годування, памперсів і прогулянок на дитячому майданчику.

Мама знає всі дитячі мультики, пісеньки, віршики. Та часу на себе й на свій професійний розвиток найчастіше не вистачає. У результаті за короткий проміжок можливо перетворитися від красивої амбіційної жінки на власну тінь.

Для незалежної жінки, яка до декретної відпустки була фінансово рівноправною з чоловіком, відсутність власних доходів є значним психологічним випробовуванням.

На додачу буває, що чоловік починає шпиняти докорами, на кшталт «запустила себе, я одружувався на іншій». До всього ще й у нього на роботі з'являється колега, з якою цікаво поговорити і відпочити від дитячих криків. Кінець цієї історії прогнозований. А все могло б бути інакше, якби в декрет пішов він.

Звичайно, зради, психологічне або фізичне насильство відбувається далеко не в кожній родині, де народжуються діти. Та, сподіваючись на краще, готуватися завжди потрібно для найгіршого.

Тож, плануючи народження дитини, продумайте свій власний бюджет, залиште час для хобі та цінуйте себе. Якщо ви прагнете для своєї дитини щастя, подбайте спочатку про себе і полюбіть себе.

Чи можна бути супержінкою, яка все встигає?

Для когось бути мамою — це і є професія. Але, якщо вам цього мало і ви відчуваєте, що хочете реалізувати себе паралельно у іншій сфері, знайте — це можливо.

Позбавтеся докорів сумління через те, що не приділили малюку якусь зайву годину свого часу. Загальновідомо, що діти дуже відчувають емоційний стан матері, тому ваша депресія з приводу того, що ви не займаєтеся улюбленою справою, може завдати більшої шкоди.

Та як же на все знайти час? І чи існують жінки, які все встигають? Нам вдалося розшукати цих супержінок.

Ми запитали у Наталії Кот, співзасновниці «Жіночого лобі» та координаторки «СД Платформи», як їй вдається поєднувати роль мами чотиримісячної доньки зі своєю громадською діяльністю. Ось, що вона відповіла:
Із кожним тижнем знайти час стає легше. Але я не можу сказати, що повернулась до повноцінного графіку. Думаю, це близько години-півтори на день.
Нерідко роблю щось у телефоні, поки донька спить у мене на руках, якусь частину роботи намагаюсь робити на прогулянці, щось – коли всі заснули.
На вихідних трохи легше, бо вдома чоловік і старша донька»

Наталія Кот
співзасновниця ГО «Жіноче лобі» та координаторка ВГО «СД Платформа», мама двох дітей
А як знаходить час на дітей Алла Волошина, голова ГО у КОО ВГО «Асоціації сприяння самоорганізації населення»?
«Я — щаслива мама трьох дітей. У мене є одна проста формула, яка дозволяє вміщувати у свій день абсолютно все. Поділюся нею, можливо, комусь стане у нагоді.

Я ніколи не приділяю чомусь час, я просто живу своє життя і знаю, що #я_же_я, а не якась тимчасова роль або маска. Захотіти бути щасливою і впустити у своє життя абсолютно все – це вибір. І я дуже вдячна собі, що свого часу його зробила. Саме так у мене завжди є час і для себе, і для моїх дітей, і для моєї справи, для мого життя врешті-решт. Будьте щасливі, воно того варте.»

Алла Волошина
голова ГО у КОО ВГО «Асоціації сприяння самоорганізації населення»
Що можна порадити жінкам, які віддали всю себе вихованню дитини і після закінчення декретної відпустки бояться виходити на роботу через втрату кваліфікації?
«Це дуже складне питання і однозначної відповіді на нього немає. Усе залежить від самої жінки та дитини. Наприклад, є жінки, які нічого не хочуть вчити, окрім дитячих віршиків та пісень про Синього Трактора (мами мене зрозуміють), і це цілком нормально!

Є жінки, які вже на 17-тий день від народження дитини захищають магістерську роботу (це я про себе), і це також нормально!
Я би тут дала пораду роботодавцям: підтримати жінку, яка повертається після декретної відпустки, створити сприятливі умови для молодих мам (скорочений робочий день, адекватне ставлення до лікарняних, дистанційний графік за потреби і можливості
).

Якщо жінка буде впевнена, що її сприймають як повноцінну, вона не матиме страху виходити на роботу.»

Наталія Кот
співзасновниця ГО «Жіноче лобі» та координаторка ВГО «СД Платформа», мама двох дітей
«Чомусь у нашому суспільстві вважається, що гарна мама — це та, яка повністю розчиняється у дитині. Звідси навіть пішов вислів «я же мать». Ніколи не розуміла його, але менше з тим. Давайте з вами розберемо усе по поличках. Що ж відбувається із жінкою, коли вона лише й виключно «мать»?

Переконана, що в такому разі жінка добровільно переводить себе у роль жертви, рятівниці, служниці. Якщо є жертва, то має бути і тиран. Саме на нього зручно перекласти відповідальність за свої промахи, невдачі і нереалізованість.

У такому разі агресорами починають бути дитина (або діти), чоловік, сім´я. Чи добре це? Не впевнена, оскільки будь-який процес, досягши апогею, переходить у свою протилежність: любов у ненависть, дружба у ворожнечу, а піклування…, ну, навіть боюся припустити, у що може перетворитися піклування.

Я завжди була і є закоханою у життя. Одна із моїх базових цінностей — «я же я». Так, я мама й обожнюю своє материнство. Але я ще і жінка, подруга, донька, професіоналка. І для мене дуже важливо тримати баланс, бути реалізованою в усіх цих сферах, проживати кожен свій день на 100%. І як приємний бонус, коли ви дійсно живете своє життя, з цікавістю досліджуючи усі його прояви, то в голові ніколи не будуть тільки дитячі віршики. Це простий факт, перевірений на мені.»

Алла Волошина
голова ГО у КОО ВГО «Асоціації сприяння самоорганізації населення»
Які заходи спрямовані на соціальну адаптацію жінок у декреті?

Зважаючи на мізерні суми виплат на дитину, було б дивно, якщо б держава брала на себе відповідальність щодо соціальної адаптації жінок. Чи справді є якісь заходи, ми запитали у фахівця Київського міського центру соціальних служб:

Психологічна допомога для жінок у декреті може бути надана за запитом, як і будь якій іншій особі у районному центрі соціальних служб м.Києва за місцем проживання.
Для пошуку контактів відвідайте наш сайт
https://ssm.kiev.ua/

Щодо ініціатив з приводу соціальної адаптації жінок у декреті та після нього, протягом 2013-2016 рр. Всеукраїнська неурядова організація «Ліга соціальних працівників України» реалізовувала у 6 регіонах проєкт «Знову до роботи: реінтеграція матерів та батьків до професійного життя після відпустки по догляду за дитиною».

Як зазначають організатори, загальною метою проєкту було розробити у співпраці з органами державної влади, профспілками, компаніями-роботодавцями та НУО, що працюють у відповідній сфері, всеохоплюючу модель реінтеграції батьків до професійного життя після відпустки по догляду за дитиною для підприємств усіх форм власності.

1. Провести у 5 пілотних регіонах: Вінницька, Житомирська, Дніпропетровська, Волинська області та м.Київ (за згодою) апробацію та запровадження розробленої моделі реінтеграції.

2. Запровадити модель реінтеграції на державному рівні та сприяти її використанню підприємствами усіх форм власності як стандарт соціальної корпоративної відповідальності.

3.
Розробити проєкти законодавчих актів, щодо забезпечення рівних можливостей для участі в економічному житті матерів і батьків, в першу чергу, одиноких батьків, що повертаються з відпустки по догляду за дитиною.
Пам'ятайте, незважаючи на всі важкості материнства — щастя від нього набагато більше. Адже дитина — це маленька частинка вас, яка завжди буде вас безумовно любити. І їй все одно — чи ви громадська активістка, чи домогосподарка. Ваш зв'язок з нею є непорушним.
09.05.2021
Did you like this article?

© СД Платформа 2012 – 2021

Сайт розроблено силами активістів