2-й ЛАЙФХАК
Як зацікавити сучасного студента?
Чим живе молодь сьогодні? Зрозуміти це допоможе теорія поколінь Вільяма Штрауса та Ніла Хоува. Відповідно до неї, снує хронологічна послідовність часових проміжків тривалістю близько 20 років. Саме така послідовність визначає поведінкові характеристики людей, які народилися протягом зазначеного часу. Ці люди з доволі відчутною різницею у віці є носіями спільних цінностей, що сформувалися з огляду на ті чи ті зовнішні чинники (історичні, політичні, технологічні).

Кожне наступне покоління відрізняється від попереднього наявністю власного «коду». Ми живемо в унікальний період, адже зараз в університетських аудиторіях перебувають представники одразу двох поколінь, які мають і спільні, і відмінні риси.

Існують різні підходи у визначенні чітких хронологічних меж того чи того покоління. Найпоширенішим є таке розмежування: покоління Y (міленіали) – 1981 – 2000 рр. народження, після 2001-го року – покоління Z.

Міленіалам притаманне глобальне мислення. Це, по суті, перше покоління, яке усвідомило себе громадянами світу. Кордони, в їхньому розумінні, є доволі умовними, а можливість подорожувати й навчатись за кордоном вони сприймають, як буденність. Знання англійської мови та квиток на лоукости – це символи, що найкраще характеризують міленіалів.

Зетам властиві тотальні «діджиталізація» та «гаджетизація». Для них Інтернет – як повітря. Це покоління, для якого смартфон став водночас усім: найкращим другом і наставником, засобом комунікації із зовнішнім світом і системою, що спрощує життя.


«Голосування» смартфонами
Існує чудове мірило рівня зацікавленості: якщо лекція або семінар цікаві, то смартфон зачекає; якщо ні – уся увага буде прикута до чорного екрану. Відбирати гаджети – не вихід. Краще застосувати їх для пошуку необхідної інформації або, наприклад, для проведення під час практичного заняття онлайнового опитування на обрану тему.
Соціальні мережі
Спосіб доступу до інформації кардинально змінився. Міленіали та зети фактично не відчувають потреби в традиційних телебаченні, газетах чи радіо. Основним постачальником новин та інформації для них є соціальні мережі, а авторитет в їхньому середовищі мають переважно блогери чи лідери думок.

Натомість не всі викладачі активно користуються соціальними мережами та здатні конкурувати з віртуальним експертним середовищем. Що ж робити в такому випадку? Порекомендуйте, на кого потрібно підписатись та чиї експертні думки можуть бути авторитетними. Повірте, студенти це оцінять.

Споживання інформації
Міленіали й зети не читають газет. Схожа ситуація з книжками в паперовому вигляді. Водночас це не заважає їм споживати інформацію значно більшу за обсягом порівняно з їхніми попередниками. Перевагу віддають електронним та аудіокнигам. У пріоритеті відеоконтент. Основне питання полягає не в обсязі спожитої інформації, а в її якості.

Допоможіть студентам споживати інформацію усвідомлено. Озбройте їх інструментами, які допоможуть розвинути критичне мислення. Спілкуйтеся зрозумілою для них мовою. Підсилюйте виклад матеріалу прикладами з реального життя, інфографікою, презентаціями та відеороликами.

Мотивація
Сучасні студенти по-іншому сприймають мотивацію та заохочення в навчальному процесі. Вони відчувають гостру потребу в додаткових стимулах для відвідування занять, адже багато хто починає працювати зі студентської лави. Саме тому чи не основним критерієм для них є можливість здобути практичні навички, які можна одразу застосувати в роботі. Запросіть на заняття практика, який дружньо поговорить зі студентами й поділиться власною життєвою історією. Це точно зацікавить.

Молоді люди потребують уваги та зворотного зв'язку. Вони набагато більші егоїсти, ніж їхні попередники, і тому хочуть щоб їх цінували, хвалили й підбадьорювали. Краще публічно. "Плюшки" у вигляді балів для них доволі важливі, але навіть заради перспективи їх отримання вони не терпітимуть довго нудні лекції на півтори години. Їхня увага – основна грошова одиниця. І боротися за неї не так уже й легко.

Сьогодні викладачі можуть лише позаздрити колегам з минулого, які не відчували такої конкуренції за увагу студентів. Прагнення до спільності, руйнування жорсткої ієрархії, неформальний стиль у навчанні, відхід від аудиторного формату – інструменти, які точно допоможуть у цій боротьбі.


Теорія поколінь виникла на стику кількох наук: історії, демографії, психології, економіки тощо. Для детального її вивчення рекомендуємо ознайомитись з працею В. Штрауса та Н. Хоува «Покоління: Історія американського майбутнього, з 1584 до 2069 року».
~