ВІДКРИТА ЗУСТРІЧ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

Існує чимало заходів, у яких беруть участь депутати місцевих рад.

Найпоширеніші – тренінги, спрямовані на поглиблення знань у місцевому самоврядуванні.
СД Платформа у рамках своєї кампанії «У пошуках прогресивних» вирішила запропонувати дещо інший формат. Відкритий мікрофон, телеміст із Нідерландами, майстер-клас щодо антикризових комунікацій посприяли створенню унікальної атмосфери, в якій понад 30 депутатів різних рівнів, регіонів та політичних сил стали однією прогресивною спільнотою. Бодай на час проведення заходу.


Нижче можна ознайомитися із основними думками, які висловлювалися учасниками заходу. Зустріч проходила за правилами Chatham House*

*Коли зустріч, або її частина, проводяться за правилами Chatham House, учасники можуть вільно використовувати отриману інформацію, але не можуть розкривати ані особу, ані організаційну належність доповідача (-ів) або інших учасників

ЧИ СПРАВДИЛИСЯ ОЧІКУВАННЯ ПІСЛЯ ВИБОРІВ?

«Не зовсім», - така була відповідь більшості учасників. Для багатьох передвиборча кампанія стала справжнім випробуванням. Виявилося, що не завжди оточення, рідні того чи іншого кандидата/ки позитивно сприймали рішення йти у політику. Також різнилася ситуація щодо вибору політичної сили, від яких відбувалося висування.

Деякі вже протягом багатьох років перебувають у лавах «політичних старожилів», можуть не завжди погоджуватися із позицією керівництва, однак, залишаються відданими партійними цілям. Інші ж обрали регіональні політичні проекти (мерські партії), так як потрапити у прохідні місця списку було дещо простіше, та й репутація у них була ще не заплямована.

Важливо було також обрати «правильний округ», від якого балотуватися, оскільки малочисельні за кількістю виборців округи не завжди ставали трампліном для проходження у ради. Водночас, для декого, у більших за кількістю виборців округах, було легше подолати виборчу квоту.

Багато молодих обранців, сподівалися, що зустрінуть серед своїх колег депутатів, які є професійними та розуміються на суті проблем. Реальність стала дещо іншою. «Депутати-старожили» намагалися повчати молодих колег та маніпулювати їхніми голосами для проходження тих чи інших рішень. Не одразу було зрозуміло, що такі рекомендації та прийняті рішення йдуть на користь тим, хто їх лобіює.

Виявляється, що більшість депутатів місцевих рад не завжди орієнтуються в процедурних питаннях. Особливо, обтяжує роботу незавершеність реформи децентралізації та певний хаос, який існує у контексті розподілу повноважень між місцевими органами влади.

Учасники зустрічі також підкреслювали важливість підвищення політичної культури, так як громадяни мають помилкові очікування щодо депутатів місцевих рад, засад на яких вони працюють та меж їх повноважень. Переважна більшість людей, що звертаються за допомогою, хочуть, щоб депутат вирішив їх проблеми (часто, фінансового характеру) у максимально простий та зрозумілий для них спосіб. Однак, самі не завжди готові долучатися до спільних дій.
ЩОБ НЕ РОЗЧАРОВУВАТИСЯ, НІКОЛИ НЕ ПОТРІБНО ЗАЧАРОВУВАТИСЯ

Розподіл комісій, формування коаліцій на місцях проявили справжню сутність місцевої політики та боротьби регіональних еліт. У деяких місцевих радах взагалі відсутня опозиція. «Регіональні царьки» позаводили своїх людей за квотами різних політичних сил, навіть тих, хто на національному рівні ворогує між собою.

Потрапити у «ресурсні комісії» молодим депутатам без підтримки впливових груп було практично нереально. Траплялися також непоодинокі випадки, коли депутати у робочих групах перекладали відповідальність на своїх колег, оскільки вважали, що «вони ж то точно професіонали». Від якісного складу фракції, комісій, робочих груп залежить ефективність та результативність роботи. Надмірна політизація часто заважає злагодженій роботі.

Більшість з присутніх на зустрічі депутатів висловлювали деяке розчарування щодо колег, оскільки, на їхню думку, амбіційність має були підкріплена компетентністю. Однак, не завжди так буває на практиці.

Активність на місцевому рівні можна проявляти і без депутатського посвідчення, але безпосередньої участі у прийнятті рішень не буде. А ще, певна статусність та посвідчення інколи допомагають у вирішенні важливих питань. Ніхто не зможе перешкоджати вам потрапити у будівлю ради, однак, щоб бути ефективним депутатом потрібно вчити нормативну базу та мати ціннісні орієнтири. Також, з депутатським посвідченням можна безкоштовно дістатися до місцевої ради на тролейбусі).
ЧИ СПРАВДИЛИСЯ ОЧІКУВАННЯ ПІСЛЯ ВИБОРІВ?

«Не зовсім», - така була відповідь більшості учасників. Для багатьох передвиборча кампанія стала справжнім випробуванням. Виявилося, що не завжди оточення, рідні того чи іншого кандидата/ки позитивно сприймали рішення йти у політику. Також різнилася ситуація щодо вибору політичної сили, від яких відбувалося висування.

Деякі вже протягом багатьох років перебувають у лавах «політичних старожилів», можуть не завжди погоджуватися із позицією керівництва, однак, залишаються відданими партійними цілям. Інші ж обрали регіональні політичні проекти (мерські партії), так як потрапити у прохідні місця списку було дещо простіше, та й репутація у них була ще не заплямована.

Важливо було також обрати «правильний округ», від якого балотуватися, оскільки малочисельні за кількістю виборців округи не завжди ставали трампліном для проходження у ради. Водночас, для декого, у більших за кількістю виборців округах, було легше подолати виборчу квоту.

Багато молодих обранців, сподівалися, що зустрінуть серед своїх колег депутатів, які є професійними та розуміються на суті проблем. Реальність стала дещо іншою. «Депутати-старожили» намагалися повчати молодих колег та маніпулювати їхніми голосами для проходження тих чи інших рішень. Не одразу було зрозуміло, що такі рекомендації та прийняті рішення йдуть на користь тим, хто їх лобіює.

Виявляється, що більшість депутатів місцевих рад не завжди орієнтуються в процедурних питаннях. Особливо, обтяжує роботу незавершеність реформи децентралізації та певний хаос, який існує у контексті розподілу повноважень між місцевими органами влади.

Учасники зустрічі також підкреслювали важливість підвищення політичної культури, так як громадяни мають помилкові очікування щодо депутатів місцевих рад, засад на яких вони працюють та меж їх повноважень. Переважна більшість людей, що звертаються за допомогою, хочуть, щоб депутат вирішив їх проблеми (часто, фінансового характеру) у максимально простий та зрозумілий для них спосіб. Однак, самі не завжди готові долучатися до спільних дій.
ВИБОРИ-ВИБОРИ...

Результати виборів дуже залежать від етапу розвитку на якому знаходиться суспільство, а невиправдані очікування призводять до «вибуху» у місцевих осередках. Так, на прикладі Івано-Франківська, меседж місцевої партії «голосуй за своїх» не спрацював, оскільки більшість голосували виключно за особистість міського голови.

Ці вибори стали бумом партій-блоків «імені себе». Стало очевидним, що люди переважно цікавились лідерами партій, брендом, а не цінностями, командою, програмами. Причиною такої тенденції ймовірно є закарбований досвід з радянською однопартійною системою, у якій змінювалися лише вожді. А тому, за звичкою, люди голосують за лідера, а не за ідеї та цінності.

Акцент на лідера/мера, який стає впізнаваним за рахунок підтримки місцевих еліт та медіа, поки залишається ключовим. Монопольне становище деяких мерів із своїми політичними проектами можуть стати певною загрозою для здійснення рішучих змін в інтересах громади, а не окремих зацікавлених осіб. Трапляються приклади залякування та тиску, включаючи особисті погрози, в разі не підтримки тієї чи іншої ініціативи.

Доволі показовою була ситуація для висуванців у місцеві ради від однієї із найбільш відомих політичних сил. Кандидати на власному прикладі відчули як підйом хайпу так і його втрату. Якщо до місцевих виборів за один день на сторінку у ФБ писали до 10 тисяч людей зі словами підтримки, то трохи згодом навіть представникам у полях стали надходити погрози фізичної розправи.
Фактично людей, яких цікавлять цінності, максимум 10% від усього загалу.
Політична культура виборця зараз опирається на асоціативний ряд з лідером.

Великі партії на місцевому рівні говорять про цінності, а локальні - про проблеми на місцях та як їх вирішити. З досвіду депутатської роботи ідеологічна складова не відіграє значної ролі у прийнятті політичних рішень.

На думку деяких депутатів, в Україні занадто зарегульоване законодавство, а у місцевих партій мало можливостей масштабуватися на національному рівні. Якщо ж взяти приклад Румунії, то там регіональна партія «Союз угорців Румунії» має значну підтримку, а отже й вплив на національному рівні.

Чим менше центральна влада приділяє увагу проблемам на місцях (аграріїв, тощо) тим більше регіональних та місцевих партій будуть з'являтися для вирішення локальних проблем. Тенденція щодо посилення регіональних партій буде продовжуватися, оскільки регіональні еліти хочуть зацементувати свої впливи та мінімізувати залежність від Києва.

Серед основних проблем, з якими зіштовхуються депутати, є лобіювання, дублювання повноважень, відсутність «своєї теми» та належної підтримки (методологічна, організаційна) з боку своїх партій, патерналізм, складність реалізації повноважень та недостатність фінансових ресурсів щодо реалізації своїх намірів.

Питання водоканалу та «коли зроблять дорогу?» залишаються основними «болями» на місцях. На їх вирішення дуже впливає значна політизація господарських процесів на місцевому рівні, а через слабку кадрову підтримку, непоодинокими є випадки такого явища як «дефект виконавця» (розпорядників коштів), через який бюджетні кошти ніби виділяються, але ефекту від них майже немає.

На жаль, переважна більшість молодих депутатів голосують як скаже голова, так як існує ризик втратити своє місце. Така ж історія трапляється із бюджетниками.
ПРОГРЕСИВНИЙ ДЕПУТАТ ЯКИЙ ВІН?

Перш за все це депутат який займається вирішенням проблем разом з людиною у співпраці, а не самостійно. Чітко знає свої права та обов'язки та використовує їх у роботі.

Володіє такими якостями як адекватність та професійність. Має нейтральний бекграунд.

Депутат місцевої ради в першу чергу це сервіс який не завжди бачать виборці, але він у своїй роботі не повинен опиратися на очікування заохочень та вдячності за свою роботу.

Якщо хоча б третина рішень за які голосує депутат була прочитана, а за каденцію поданий хоча б один проєкт то виходячи з реалій сьогодення його можна вважати прогресивним.
БОРИС ТІЗЕНГАУЗЕН - ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОЛЕ ЖИТИМЕ І З ВАМИ І БЕЗ ВАС

Коли розглядають людину на нову посаду держслужбовця, обов'язково дивляться на те, що написано про неї в інтернеті. Нову людину з негативом підтягувати в середину Ради ніхто не буде. Потрапляючи в скандал ви автоматично втягуєте у нього політичну силу яку представляєте.

У СН було 43% політичного рейтингу, а у Зеленського 30%. Зараз у СН 18%, а у Зеленського 30%, як так? Політтехнологам вдалося репутаційно роз'єднати президента та партію СН, тому тепер будь-які репутаційні втрати СН суттєво не вплинуть на рейтинг Зеленського, і якщо умовно восени відбулися б вибори то у другому турі це була б його чиста перемога.
Наша основна ЦА це спонсори та партійні керівники. А тому саме орієнтуючись на них слід будувати стратегію набуття важливості та потрібності у Радах різних рівнів на умовні наступні 5 років.

Є декілька інструментів для цього, однак фото з прапорами і складні формулювання «згідно із постановою» і т. д. це історія минулої епохи. Зараз же йде запит на історію людини всередині депутата. А саме ваше реальне життя: діти, собачки, книги які ви читаєте. Люди голосують за людину, а не за багато важливих зустрічей про які ніхто не знає.
Кожен політик має лишити щось таке, що можна помацати руками. Якийсь маленький проєкт, але це має бути ваша локомотивна тема. Створіть та продавайте умовну історію про «мільярд дерев», що буде додавати бали як вам так і владі. Це по суті і є робота з вашою ЦА, яка потім буде вирішувати чи рухати вас далі. Виходьте на медійні майданчики, те як ви говорите та як виглядаєте це ваш головний інструмент. Якщо ви не говорите про власні досягнення то у вас їх немає.
З ЧОГО РОЗПОЧАТИ РОЗБУДОВУ МЕДІЙНОСТІ?

Проведіть аудит ЗМІ у вашому регіоні, які з них читає ваша ЦА? Та почніть з простого. Якщо вас ніде немає у інформаційному полі, а інші молодці то під час прийняття рішення кого рухати далі то виберуть помітних. Почніть з написання листа до місцевого ЗМІ з пропозицією виступити експертом, журналісти ваші кращі друзі.

Найпростіша помилка нових депутатів це невміння вибачитись за свої косяки, та стрибання на журналістів. Просто навчіться вибачатись, і таким чином закривати питання. Зі ЗМІ не воюємо, до нас в Україні в цьому ніхто не переміг, і навряд чи ми станемо першими. Простіше вибачитись одразу, навіть якщо у чомусь маєте рацію.

Говоріть про всі свої ініціативи простою мовою, щоб ваша ЦА розуміла у чому їх цінність. До приходу у сферу держслужби ви так і говорили, але контролюйте рівень зрозумілості він може змінитись.

Контролюйте матеріали які постите, ви не повинні виглядати багатими, бути багатим це хвороба, в Україні бути багатим може тільки той хто поцупив купу кешу. Знайдіть золоту середину між гламурністю та нафталіновим піджаком. Показуйте власне життя – це найцікавіше. Потрібні різні образи, для різних ЦА. Наприклад срібноволосий господарник ідеал для бабусь, що ходять голосувати. Запам'ятайте, важлива дія, а не статика – «Садимо дерева», а не міняємо рамку на ФБ.

Робіть невеличкі відеозаписи, з реакціями на важливі політичні події, що відбуваються. Вони мають легко знаходитись у мережі, це ваше своєрідне портфоліо, яке буде в результатах пошуку за вашим іменем в ютубі.
У політичних дискусіях виправдовуватися це завжди позиція слабкого, вибачились і закрили питання. У своїх соцмережах прописуємо зрозумілі правила порушення яких призведе до бану системних тролів. Навчіться сприймати критику, «дякую за важливий коментар». Дитяча ображеність нікому не цікава, перечекайте конфлікт, приділіть час власному розвитку не кидайтеся іграшками в кривдника, бо випадете з інфополя цілком та надовго.

Не можна видавати себе у медіапросторі за того ким ти не є, неприродні психотипи це зло. Зверніться до 10 незнайомих людей із різних сфер з проханням лишити коментар, щодо своїх обліковок у соцмережах, яке враження у них складається, як вони вас уявляють та як бачать. Дізнаєтеся про себе багато нового.
Київ, 12.06.2021

© СД Платформа 2012 – 2022

Сайт розроблено силами активістів