Чи хоче молодь політику? [Результати міжнародної конференції]

Чи хоче молодь політику? [Результати міжнародної конференції]

10 червня відбулась міжнародна конференція «Чи хоче молодь політику. Приклад Грузії, Молдови та України», яка зібрала понад 120 учасників: представників науково-дослідницьких інститутів, міжнародних організацій та різних політичних організацій і партій. 

Організаторами заходу виступили ГО «Інститут демократії та соціального прогресу» (ІДСП), Фонд європейських прогресивних досліджень (FEPS) та Фонд Макса ван дер Стуля (FMS).

В рамках конференції були представлені аналітичні дослідження та результати опитування понад 1200 респондентів, щодо участі молоді в політичних процесах країн Східного партнерства. Родзинкою заходу стала презентація результатів ексклюзивного дослідження: «Відновлення довіри до політики завдяки участі молоді. Приклад Грузії, Молдови та України», яке представив Ігор Ільтьо – експерт з економічних питань ГО «Інститут демократії та соціального прогресу» (ІДСП).

Чи хоче молодь політику

“Потреба у дослідженні нагальна. Ми постійно акцентуємо увагу на важливості участі молоді в процесах управління країною. Адже саме участь та позиція молоді в політиці є мало дослідженими, тим паче в контексті міжнародної ситуації у Молдові та Грузії – країн, які інтегруються в європейську спільноту.  Перед нами стояло доволі складне завдання – дослідити питання: «Чи хоче молодь у політику? Чи прагне вона якісно змінювати політичну ситуацію у власній країні?», – додає член координаційної ради ІДСП та  засновник СД Платформи Богдан Ференс.

Богдан Ференс на конференції "Чи хоче молодь політику?"

“Виходячи з результатів дослідження, основними проблемами молоді є низька якість освіти, проблема пошуку та отримання першого робочого місця, соціальна інтеграція і можливість реалізації власних ідей”, – резюмує Ігор Ільтьо. 

Ігор Ільтьо на конференції "Чи хоче молодь політику?"

За результатами дослідження понад 75% молодих людей в Україні віком від 18 до 35 років оптимістично оцінили власне майбутнє. Тільки 34% з них беруть участь у виборах, при цьому 84% вважають, що українська держава знаходиться в скрутному положенні через її політиків. Однією з причин подібного відношення до еліти може бути політична абстрагованість – всього 19% молодих людей активно брали участь у роботі передвиборчих штабів. 

 

Спікерами конференції стали громадсько-політичні діячі, представники дослідницьких інститутів та міжнародних організацій з країн Європейського Союзу, Грузії, Молдови та України: Васіліс Нтоусас – Радник з питань політики міжнародних відносин у FEPS; Маттес Бубе – директор регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні; Марсель Рьотіг – директор регіонального офісу Фонду ім. Ф. Еберта «Діалог Східної Європи»; Ярон Ліплійн – керівник проектів співпраці із країнами Східної Європи та Південного Кавказу в FMS; Алесандро Пірісі – президент міжнародного об’єднання соціал-демократичних та лейбористських організацій (IUSY); Тімі Нойберг – уповноважений з прав людини в Соціал-демократичній лігі молоді Швеції (SSU); Ана Піртсхалава – радниця члена парламенту Грузії, представниця IUSY в Консультативній раді у справах молоді Ради Європи, Ігор Батог – керівник міжнародного напрямку Демократичної партії Молдови та інші.

Спікери конференції "Чи хоче молодь політику?"

Окрім офіційної презентації результатів, учасники конференції змогли поділитися власними життєвими позиціями та очікуваннями щодо майбутнього молоді в політиці. Очевидний факт, що молоді люди завжди були рушійною силою політичних перетворень у країнах Східного партнерства. Однак, політична активність молоді явище дуже непостійне. «Чи означає це, що молодь втрачає інтерес до політики? Чи можливо політики втрачають інтерес до молоді?», – саме ці та інші питання були обговорені під час дискусійних панелей.

Організатори наголошують, що презентація дослідження та міжнародна конференція «Чи хоче молодь політику» – це тільки початок важливої роботи у напрямку дослідження участі молоді в політичних процесах в Україні та країнах Східного партнерства.

Читайте повну версію дослідження за посиланням.

 

Довідково про організаторів

ГО «Інститут демократії та соціального прогресу» (Україна)
Головною метою діяльності організації є сприяння розвитку демократичних перетворень, розбудови громадянського суспільства, розвитку місцевого самоврядування і самоорганізації населення. Напрями діяльності: збір, аналіз, обробка та розповсюдження інформації, про програми, тенденції й проблеми суспільного розвитку в Україні.

Фонд європейських прогресивних досліджень (Бельгія)
Єдиний прогресивний аналітичний центр європейського рівня. FEPS встановлює інтелектуальну співпрацю між прогресивними аналітичними центрами та Європейським Союзом, де нове мислення є пріоритетом. Як платформа для ідей та діалогу, FEPS тісно співпрацює із соціал-демократичними організаціями, і, зокрема, з національними фондами та аналітичними центрами по всій Європі, для вирішення проблем, що стоять перед Європою сьогодні. Фонд співпрацює з Партією європейських соціалістів (PES) та представниками S&D Group у Європейському парламенті, залишаючись при цьому незалежним аналітичним центром.

Фонд Макса ван дер Стуля (Нідерланди)
Був створений в 2013 році шляхом злиття фондів Альфреда Мозера і Еверта Вермеєра. 
ФМС розбудовує соціал-демократичні цінності міжнародної солідарності в трьох областях: демократія, розвиток і діалог. Взявши ім'я Макса ван дер Стула (3 серпня 1924 - 23 квітня 2011) Фонд пов'язує себе з одним з найвпливовіших представників Лейбористської партії в сфері зовнішньої політики.