Фахівці потрібні будь-де, як і робочі руки

Олег народився на Тернопільщині в родині підприємців, батьки мали невеличкий пекарський бізнес. Інтерес до навчання в Олега з’являвся і зникав зі змінним успіхом, але після закінчення школи він вирішив здобувати вищу освіту, причому не в рідному місті, а в столиці. Київ зустрів привітно, а от київські ВНЗ здивували цінами.

Тоді родичі й порадили дізнатися про можливості здобуття вищої освіти в сусідній Польщі, де, як виявилося, прайси на контрактну форму навчання зіставні з київськими. Півроку курсів польської мови та знання англійської на рівні шкільної програми дозволили визначити майбутнє Олега на три наступні роки в Ягеллонському університеті в Кракові за напрямком «менеджмент та управління».

 

Ягелонський університет

Продовжуючи спілкуватися зі своїми друзями, які залишилися вчитися в Україні, Олег помічав усе більше відмінностей між двома системами освіти.

Деякі з його відкриттів:

  • в усіх державних ВНЗ Польщі освіта безоплатна за умови наявності громадянства або картки поляка;
  • кожен викладач декілька днів на тиждень має безкоштовні години консультацій, протягом яких люб’язно допомагає студентству розібратися з незрозумілими темами;
  • жодних хабарів;
  • викладачі достатньо заробляють, причому більшість з них є фахівцями-практиками та консультують у вільний від викладання час приватні компанії;
  • за час навчання дозволено тричі не скласти предмет, офіційно заплатити за нього і прослухати повторно, переходячи при цьому на наступний курс. Окрім того, таке перескладання не відображається на рівні успішності і не стає на заваді отримання диплому з відзнакою.

За три роки бакалаврату кількість студентів на курсі Олега зменшилася майже вдвічі.

«Поляки не бояться змінювати спеціальність, коли розуміють, що помилилися, а керівництво не боїться відраховувати тих, хто не бажає вчитися. Усе демократично і справедливо, принаймні в державних ВНЗ», – запевнив Олег.

Ці та інші відмінності між навчанням у Польщі та Україні сформували в Олега стійке бажання після університету спробувати збудувати своє професійне майбутнє не на Батьківщині. Щоправда, без досвіду роботи і без громадянства відкриті були не всі двері.

 

Паспорт Польша

Серед доступних варіантів: мережевий маркетинг, дистриб’ютор, рецепції в готелях, ну і звичайно, вакансії різноробочих на підприємствах.

Шукаючи роботу паралельно з новими польськими друзями, хлопець виявив, що вони отримували ледь не втричі більше відгуків від роботодавців. Згодом, на одній зі співбесід, Олегу пояснили, що українці приїздять до Польщі зазвичай навіть без елементарного володіння польською і їх не сприймають серйозно.

«Знання мови країни перебування – перша запорука успіху в пошуку роботи, ділиться Олег, – адже це вияв елементарної поваги».

Згодом виявилося, що в Польщі українців знають не тільки як не надто освічених, хоча і працьовитих (ідеальні різноробочі, але не більше), а й дуже потужних фахівців в IT-сфері. Тобто або «мовчазні вправні робочі руки», або «висококваліфіковані та, відповідно, високооплачувані мізки», середній сегмент широко представлений і серед поляків, тому там нашим не надто раді.

 

Польша робота

Якщо ці варіанти вам не до душі, але все ж дуже кортить емігрувати, є можливість стати приватним підприємцем. Процедури в Польщі прозорі та зрозумілі, а людей, які мають власну справу, поважають, незалежно від громадянства.

Як доказ, Олег розповів історію свого товариша, який два роки тому перебрався до Гданська й почав успішно займатися організацією транспортування будівельних матеріалів, створюючи тим самим нові робочі місця.

Що ж до самого Олега, то він провів два роки на рецепції готелів, з яких один рік у п’ятизірковому, опісля – півроку в туристичному бюро (бронювання готелів, екскурсій містом тощо). Кожного разу офіційне працевлаштування і соціальний пакет після випробувального терміну. За цей час, зваживши всі за і проти, Олег визначився з подальшим напрямком діяльності.

Програмування – не справа для обраних, упевнений він. «В Інтернеті повно можливостей! Бери і вчи, головне бажання». Здобувши онлайн базові теоретичні й практичні навички програмування, Олег повернувся до України за комерційним досвідом.

«Тут легше стартувати, а вже за 2-3 роки можна буде знову переїхати», наслідуючи приклад ще двох мільйонів шукачів кращого життя. І це лише офіційні дані в Польщі за 2018 рік. Саме таку сумну статистику наводить міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.

У конкурентному багатоборстві під назвою «Право на краще» лише з 2015 року Україна програла на користь європейських сусідів близько 7% своїх трудових ресурсів. Чи не забагато спитаєте ви?

«Фахівці потрібні будь-де, як і робочі руки, щоправда, закордоном для них створюються всі умови, на відміну від України», з сумною усмішкою підсумував Олег.

 

Автор: Богдан Вершинін.