Наслідки «Трампломатії», або що означає визнання Єрусалима столицею Ізраїлю?

трамиерусалим

Насправді, арабський та іудейський світ перевернувся 6 грудня після заяви Дональда Трампа : «It is time to officially recognise Jerusalem as the capital of Israel» - «Час офіційно визнати Єрусалим в якості столиці Держави Ізраїль». Ну захотіли перенести посольство в інше місто, подумаєш? Нам то що? А що, коли завтра Трамп визнає Крим російським? Нам тоді також все одно?

Ми, зазвичай, коли приходимо додому, то перемикаємо мобільний інтернет на wi-fi, а люди в Ізраїлі живуть іншим життям, і, в першу чергу, прислухаються до можливих сирен! Що за сирени і про що сповіщають? Про військові операції, як правило. Не так важливо проти кого, бо часто направлені на той же Хамас, - терорестичну  організацію, яка час від часу випускала до 100 ракет за раз на Тель-Авів, Єрусалим, Хайфу тощо. Нам це зрозуміти складно, а усвідомити тим паче, але варто спробувати. ЗМІ, як українські, так і американські, писали про перенесення посольства, у будь-якій іншій державі це могло мати не таке сакральне значення, але тут саме американське посольство відіграє величезну роль, дії Вашингтону грають першу скрипку.

Трамп обіцяв – він зробив! І тут він послідовний! Ой, послідовність… Останні 23 роки Президенти США, починаючи від Буша молодшого та Білла Клінтона, до адміністрації Барака Обами відкладали рішення щодо  Єрусалиму. Власне, у чому суть побоювань і чому світ перевернувся? Це може стати якщо не другою Фултонською промовою Черчіля, тоді чимось близьким. І однозначно більшим потрясінням, ніж Брекзіт чи референдум у Католонії.

Справа в тому, що Ізраїль має свою державу, утворену в 1948 році, а Палестина- ні. Умовно, палестинці ділять Єрусалим з євреями. До утворення власної держави, євреї, більшою мірою, не жили в тому ж Єрусалимі. Унаслідок Голокосту та інших потрясінь у Європі, вони повернулись, як кажуть, на «історичну Батьківщину». Тільки її хтось уже зайняв. Це, якщо коротко, суть самого конфлікту або ж Ізраїльсько – Палестинської проблеми. Сьогодні палестинці живуть у відомому нам за новинами Секторі Газу та на західному березі ріки Йордан. Ізраїль веде себе зухвало у 2 напрямах: будує незаконні поселення у Палестині, не просто на ніби своїх історичних землях, а там де є конкретний власник, виключно для євреїв. Поселення, їх рівень неспівставно вищий за рівень життя палестинців (цим вони і виправдовуються, що ми вам такі поселення будуємо, а вам не подобається). Також Ізраїль просить підтримки у своїх діях, або їх визнання, і якщо ні – дипломатичні відносини, вважай, уже приречені. Так було рік тому. Ген Асамблея ООН засудила дії Ізраїля в Палестині, а тоді прем’єр Ізраїля - Бенджамін Натаньяху - сильно образився на Україну, скасував візит Гройсмана в Тель-Авів, і наголошував, що дружбі кінець, хоча тоді це виглядало дивно.

Столицю Ізраїля – Єрусалим, - до цього ні одна держава світу, ні Генеральна асамблея ООН , не визнавали. Тобто, за діючим міжнародним правом і сьогодні Тель- Авів залишається столицею держави Ізраїль. Трамп же каже, що нам треба визнати реалії і думати про мирний процес врегулювання конфлікту. Нічого не нагадує? Чим це стане для світу, українців в Ізраїлі, Європи та України? Насамперед, може викликати загострення протистояння. Навряд чи, у формі схожої до «Арабської весни», але тим не менш. Адже, рішення Трампа свідчить про те, що США продовжують підтримувати Ізраїль, та, де-факто, заангажовані в конфлікті! Обережними треба бути в заявах нашому МЗС та посадовим особам. Реувен Рівлін (президент Ізраїля) уже виступав у Верховній Раді зі звинуваченнями українців, а конкретно – ОУН у масових вбивствах і переслідуванні євреїв під час Другої світової. І це було на 75 –ту річницю трагедії у Бабиному Яру!

Учора Реджеп Ердоган закликав увесь світ визнати Єрусалим столицею Палестини. Сталось це на екстрено скликаному саміті Організації ісламського співробітництва, де зараз головує Туреччина, цю заяву підтримали 37 арабських країн. МЗС України має стриматись у заявах і займатися становленням нормальних відносин і з Ізраїлем, і з Туреччиною (президент Ердоган заявив, що США закінчили свою місію у конфлікті), і не боятися реакції ні Держдепартаменту США, ні інших впливових гравців міжнародної політики. Звичайно, в Овальному кабінеті сидить одна людина, максимум до 20 туди заходять, у Трампа ще є майданчики - Сирія, КНДР, Україна врешті-решт, де він може потягатися з Путіним. Адже, дипломатія – це гра, а Трамп найбільш небезпечний гравець, хоча б тому, що непередбачений. Знову таки, наслідки можуть бути жахливі, а можуть і обмежитися тими протестами, що уже відбулись 7 грудня, де постраждали близько 2 сотень палестинців, які вийшли на демонстрації. Дуже іронічним, виглядає пропозиція The Economist: якщо він хоче бути успішним, то варто відкривати два посольства у двох частинах Єрусалиму!

Натякаючи на єврейські та не єврейські квартали. Із того, що є на сьогодні, то більшість пам’яток зараз зачинені в Єрусалимі та МЗС ряду країн попросили своїх громадян утриматись від поїздок до Ізраїля. Цілком вірогідно, що з таким же успіхом прийде Джон Маккейн, наприклад, який буде подавати кандидатуру на наступних виборах у США, та це рішення Трампа скасує. Але і в Україні, політики змінюються, а той же прем’єр Натаньяху уже 7 років обіймає свою посаду в Ізраїлі. А конфліктувати з однією з найбільш сильних рядових армій світу нам точно не треба! Там і без нас розберуться, Ізраїль може просити «торгувати позицією України» в обмін на власну позицію щодо Донбасу чи Криму, то на таке навряд треба погоджуватись.

Автор: Фарапонов Владислав