Економіка спільної участі: майбутнє, яке вже поряд

рибчун економ

Якби довелось охарактеризувати одним словом сьогоднішній суспільний уклад, то найбільш оптимальним видається посттрадиційний.

Що мається тут на увазі? Уклад, у якому взамін класичним інститутам і практикам минулого приходять нові. Радикально нові. Розпочинається епоха міленіонаріїв (саме так їх полюбляють називати, наприклад, Б.Гейтс та І.Маск), людей, які народились і живуть у новому тисячолітті, і які навряд чи потребуватимуть і приймуть стандарти минулого.

Головною ознакою нової епохи є криза класичності. Традиційних політичних партій і промислових корпорацій, профспілок та медіа, університетів, технологій і багато чого іншого, аж до держави суверенного вигляду, якою ми її звикли розуміти. При цьому чи найбільш інтенсивним є злам існуючого соціально-економічного укладу. Криптовалюти та роботизоване виробництво, автоматизація творчої праці і віртуалізація ринків, прекаріат-класи, економіка спільної участі і ще багато чого, до кінця не описаного і не поясненого. Одну із таких нових світових, а з недавнього часу і вітчизняних реалій – економіку спільної участі, ми коротко розглянемо.

Економіка спільної участі – це змішана ринкова модель, у якій обмін товарів і послуг базується на передачі прав власності з подальшим користуванням певними ресурсами за принципом peer-to-peer (споживач-споживачеві).

sharing economy 2

Попри те, що ідея подібної економіки не зовсім нова, практики вторинного та спільного використання (second hand, karshering, veloshering й т.п.) вже добре відомі, останнім часом з’являються радикально нові їх форми. Замість оренди в організацій з’являються майданчики для обміну між людьми безпосередньо. Airbnb, онлайнова платформа, яка дозволяє знайти винаймача для своєї нерухомості. Uber, що зводить разом клієнтів, що потребують послуг таксі, і водіїв з машиною, які готові когось підвезти. Zipcar – транспортні засоби на паркостанціях в зручних міських районах з погодинною їх орендою. А також прокат транспорту (Lyft, RelayRides та GetAround), спільні поїздки (Zimride, BlaBlaCar), побутові послуги (TaskRabbit, Sorted), побутові та бізнесові позики (Fixura, Lending Club), і навіть реалізація надлишків приготовленої їжі (Shareyourmeal).

Як частка сучасної економіки економіка спільної участі стабільно зростає. Окремими аналітиками вона вже розглядається як майбутня альтернатива традиційній економіці, привертає до себе все більше уваги. Тут і сучасний західний кінематограф, де форми і соціальні наслідки нових соціально-економічних відносин стають основою сценаріїв фільмів; риторика публічних діячів та тематики колективних форумів (політичних, наукових, громадських платформ), де все частіше піднімається тема нового суспільного укладу, часткою якого й є, власне, економіка спільної участі (для прикладу, цьогорічна промова М.Цукерберга на вручені дипломів випускникам Гарварду); і все частіше така економіка стає темою форумних дискусій, блогерських сюжетів та журналістських репортажів.


Специфіка економіки спільної участі ще й у тому, що вона не є виключно продуктом західного суспільства. Так, її імпульс пішов із країн західних демократій. Перші компанії sharing economy з’явилися ще в далекому 1995р. саме у США, зі створенням торгових майданчиків для повторного використання товарів eBay і Craigslist. Але їх поширеність вже далеко вийшла за межі країн розвиненого Заходу. Африка, Океанія, Латинська Америка, Азія (окрім хіба що деяких теократій), Східна Європа, включаючи пострадянську, вже активно освоюють нову економіку на рівні туристичних платформ, зон економічного інтересу, модних тенденцій місцевих еліт та контркультурної молоді. Має місце тенденція дуже швидкого росту частки економіки спільної участі з перспективою подальшого витіснення традиційних форм. Майбутнє вже поряд.

Рибщун Олександр