Діти не встигають у школі? Чи школа не встигає за дітьми?

Діти не встигають у школі? Чи школа не встигає за дітьми?

«Діти люблять вчитися! Більшість з них постійно намагається дізнатися щось нове, відкриваючи для себе щось невідоме та вдосконалюючи свої вміння»! Таке твердження є досить звичним у сучасному суспільстві. Однак, чомусь від підростаючого покоління не так часто можна почути фразу «Я люблю школу!»? Мабуть існують причини, що заважають насолоджуватися навчальним процесом. Давайте спробуємо їх з’ясувати.

Більшість нинішніх шкільних програм була створена в індустріальну епоху. На жаль, їхня актуальність залишилася приблизно в тому ж часі. У цей період величезний акцент робився на стандартизації всього. Не тільки товарів, думок та поглядів, а й процесу освіти. У покоління «бебі-бумерів», для яких й була написана більшість шкільних програм, не було гострої потреби в умінні піддавати сумніву встановлені канони і дивергентно мислити (* можливість бачити багато варіантів розв'язання одного й того ж завдання), яку вже мають сучасні діти. Навпаки, у 1950-х, 1960-х, 1970-х роках за умов тотальної цензури такі навички в школярів були б небезпечними для тогочасного режиму, а як наслідок – і для молодого дивергента.

Тому й вчили дітей відповідно. Підкорення авторитету і беззаперечне виконання поставлених завдань – ось що приносило успіх. Прояви критичного мислення можливо було розвинути лише у випадку, коли робився акцент на боротьбу з ідеологічними ворогами Радянського союзу. Ще одним елементом стандартизації було зобов’язання для дітей одягати шкільну форму та пов’язувати червоні хустинки. Який там прояв індивідуальності?! Наприклад, 15-річному готу необхідно показувати свою причетність до течії і відмінність від інших, у тому числі й одягом. Це не забаганка підростаючого покоління, це необхідність, яка до того ж особливо загострена в юному віці.

Нова українська школа
Нова українська школа

Ще одна важлива складова нинішнього життя - це інтернет. Або, якщо узагальнити, вільний доступ до будь-якої інформації. Його поява знищила культ «зубріння» і запам’ятовування інформації з коротким терміном актуальності. У «бумерів» не було можливості «гуглити», тому їм доводилося все запам’ятовувати. Нині ж такої необхідності немає! Ви не знаєте значення терміна «Таксономія Блума» чи хто був 33-м президентом США? Зі смартфоном вам знадобиться хвилина, щоб знайти відповідь на будь-яке з цих питань, чи дві – щоб відповісти на обидва.

Неправильно заганяти нинішнє покоління Z в освітні рамки, які були актуальні для їхніх дідусів!

Британські вчені довели, що нічим не обмежений хід думок трапляється у 98% дошкільнят, 10% підлітків і лише у 2% людей, старших за 25 років.

Нинішня система освіти мала б показати учневі максимальне різноманіття можливостей, які згодом перед ним відкриються, і мотивувати постійно працювати над собою. А не змушувати гуманітарія зубрити теорії з геометрії, а фізика – запам’ятовувати дати Пунічних воєн. Це все одно, що змушувати рибу повзати по ліанах, при цьому ще й виставляти оцінки за невдалі спроби.

Діти, народжені після 2000 року, значно раніше за нас зрозуміли, що самі собою знання не є цінністю. Цінним є вміння застосовувати їх на практиці. І будемо об’єктивні, їм це вдається краще, ніж будь-кому до них. «Зети» звикли до швидкого потоку та опрацювання інформації. Коли цього немає, вони починають нудьгувати. Коли її замало, або вона надається повільно, – теж. Значна різниця в швидкості сприйняття інформації учнями та вчителями старшого віку призводить до того, що педагогам не вдається утримувати на собі увагу, через що вони сердяться на учнів, а ті у відповідь – на вчителів.

Що робити, щоб уникнути цього?

Якомога швидше змінювати систему освіти, де діти будуть казати «Я люблю школу, тому що там навчають цікавих предметів, я маю достатньо часу на відпочинок і мені дозволяють залишатися собою».

Насправді критикувати завжди легше, ніж запропонувати конкретні зміни, котрі в такому величезному механізмі, як система шкільної освіти, дадуть хороший результат, при цьому не зламавши те, що й зараз працює добре. А таке «добре» насправді є. До прикладу, не так давно запроваджена система ЗНО, яка не тільки поставила всіх абітурієнтів в однакові умови для вступу, а й значно зменшила корупційну складову при зарахуванні до ЗВО. Хоча, зосереджувати весь навчальний процес на роботі з тестами є також небезпечним проявом тієї самої стандартизації, яка заважає розвитку аналітичного мислення.

ЛОДА
ЛОДА

Навіть озираючись на досвід кращих освітніх систем світу, важко одразу відповісти, що з усього різноманіття інновацій підійде саме Україні.

Однак, спробувати віднайти власний підхід, все ж таки, варто.

Тож якою має бути ця «школа теперішнього»? Шукаючи відповідь на це питання, варто, в першу чергу, визначити, чого в ній бути НЕ ПОВИННО:

- класів, у яких одночасно навчається понад 30 дітей;

- 7-8 уроків щодня + навчання по суботах;

- 12-15 предметів на семестр і перенавантаження домашніми завданнями;

- відсутність можливості обирати предмети і вчителів.

Звісно, завжди знайдуться прихильники нинішньої освітньої програми, і певний відсоток людей, буде стверджувати, що «двоюрідний син подруги маминої сестри все встигає, вчиться на відмінно, ходить на секцію танців і йде на золоту медаль».

Такі діти насправді є, але їх відсоток значно менший, ніж тих, хто не може в повному обсязі опрацювати і засвоїти шкільну програму. Через це діти змушені проводити позаурочний час не за відпочинком і саморозвитком, а за зубрінням складних та не завжди цікавих предметів. Чи таких фахівців ми хочемо бачити у майбутньому? Зі сформованим шаблонним мисленням та пасивним відношенням до пізнання чогось нового. Мабуть, навряд чи. Тому, озброївшись гаджетами та бажанням змін, давайте формувати нові тренди шкільної освіти. А розпочати можна з практичних речей. Як варіант, ваш пост у соціальних мережах та обговорення цієї теми на батьківських зборах здатні створити хороше підґрунтя для сучасного навчання.

* Без претензій на істину в останній інстанції, але автор і сам не так давно сидів за шкільною партою, де вищеперераховані проблеми сильно ускладнювали навчання.