Біжи Дональд, біжи!

трамп

З часу закінчення Другої світової війни на геополітичній карті світу чітко сформувалася єдина «наддержава», яка отримала неофіційний статус «лідера вільного світу» і стала опорою для багатьох «молодих демократій» – Сполучені Штати Америки. Досі це не викликало запитань, адже ні Росія, ні Китай, ні жодна з розвинутих Європейських країн, навіть не намагалися сперечатися з цим званням. Але що змінилося зараз?

20 січня 2017 був обраний 45-й Президент США Дональд Трамп. Особливий цей факт тим, що вперше в історії країни, головний пост в державі очолила людина прихильна до ідеології так званих «alt-right». Хто ж ці «alt-right»? Самі вони декларують неприйняття всіх, так званих, ліберальних цінностей, зневажають Республіканську партію за «беззубість і відходження від ідей консерватизму», а про ставлення до Демократичної партії можна навіть не говорити. В їхньому розумінні це найбільше зло, яке стримує США від повернення до могутності 1950-х років, коли держава не втручалася в економіку, жінки і темношкірі «знали своє місце», а на міжнародній арені ніхто не міг протистояти Америці.

Нинішній статус і позиція Сполучених Штатів у світі не надто влаштовує їх, а обрання Трампа президентом стало хорошим шансом це змінити. Окрім серйозних трансформацій у внутрішній політиці США й орієнтації на замкнутість від всього світу, дуже небезпечним є так званий «Ефект Трампа», як його охрестили деякі закордонні політологи. Так вони називають його вплив на внутрішню політику інших країн. Тому десятиліття дуже успішної зовнішньої політики США тепер під справжньою загрозою.

Відсутність бажання вибудовувати довготривалі зв’язки з партнерами вже привели до серйозного погіршення стосунків з Мехіко, де достатньо лояльний до Трампа президент Енріке Ньєто поступово втрачає підтримку виборців, а рейтинг антиамериканського популіста Андреаса Обрадора невпинно зростає.

Вперше за десятиліття настав період достатньо напружених стосунків з Сеулом, якому зовсім не подобаються постійні погрози розірвання угоди про вільну торгівлю між США і Південною Кореєю та вимога Трампа постфактум заплатити за систему протиракетної оборони THAAD. Звичайно, це ще не говорить про відмову Південної Кореї від проамериканської позиції, але й надто втішними такі тенденції назвати не можна.

Підсумком таких «успіхів» Трампа на світовій арені стала його участь в 43-ому саміті країн «Великої сімки», де він продемонстрував себе не з найкращого боку і викликав різку критику від завжди стриманої Ангели Меркель. За її словами, союз був сильно підірваний голосуванням «Brexit» в Великобританії і обранням Дональда Трампа президентом США, внаслідок чого, Європейський Союз повинен бути готовий «взяти свою долю в свої руки».

Таку гучну заяву підтримав суперник Меркель в боротьбі за посаду канцлера, глава Соціал-демократичної партії Німеччини, колишній президент Європарламенту  Мартін Шульц. Він заявив що глава Білого дому «хоче принизити інших» і «поводиться як авторитарний правитель». З огляду на це, можна стверджувати, що на найвищому рівні німецької політичної еліти досягнуто консенсусу в питанні приборкання невгамовного Трампа. А оскільки вперше за довгі роки в Європі США створює проблеми, а не вирішує їх, ймовірно в регіоні буде поступово падати авторитет Вашингтона і зростати авторитет Берліна. А це може спричинити значні зміни на геополітичній карті світу вже в найближчій перспективі.

Автор: Юрій Величко